Чернігівська обласна прокуратура у прямому сенсі «злила» гучну корупційну справу тривалістю в 4 роки. Екс-голова Бобровицької РДА Микола Супрун, якого обвинувачували в хабарництві і впіймали «на гарячому» з 45 тисячами гривень на руках – вже на волі!
Хто б міг подумати? Всього два роки тому, стараннями того ж таки прокурора, чиновник отримав реальні 6 років тюрми з конфіскацією і переховувався від правосуддя! Як проходило судове засідання, що на ньому робив народний депутат, де був Супрун всі ці два роки і головне – які питання ставив прокурор?
Активісти і нардеп
В Апеляційному суді Чернігівської області довкола справи екс-голови Бобровицької райдержадміністрації Миколи Супруна – нетривіальна судова епопея, що тяглася 4 роки. Після рішення Верховного суду справу повернули на поновлений розгляд в апеляційну інстанцію. Судді отримали «вказівку» дослідити мотиваційну частину вчинку високопосадовця – просто кажучи, Феміді треба з’ясувати з якою метою голова райдержадміністрації взяв 45 тисяч гривень з рук підприємця. Сторона захисту залучила свідка – нардепа Олега Дмитренка.
В залі судових засідань – не так пусто, як було всі попередні роки. Судячи з активності громадських інституцій, справа Миколи Супруна зацікавила патріотичні кола громадськості. Так, в якості вільних слухачів присутні активісти Всеукраїнської громадської організації «Сокіл» – дехто в організаційній символіці, хтось просто прийшов у військовій формі, судячи з усього – просто зі служби. На суд реєструвались по посвідченнях учасників бойових дій. Запитую, що саме зацікавило молодих хлопців у справі екс-посадовця?
«До чиновників-корупціонерів всі давно звикли, хоча ми билися на Майдані і воювали на Сході не для того, щоб кермо державою дісталося хабарникам, – пояснює керівник Чернігівського осередку «Соколу» Дмитро Скрипка. – Обурює інше – коли високопосадовець, який мав доступ до державної таємниці і справу якого розглядають в суді, безперешкодно перетинає кордон з державою-агресором, і відповідна дія жодним чином не цікавить органи держбезпеки. Ми тут, щоб запитати, що він там робив і з якою метою покидав територію України».
Дивно, що питання, яке так турбує захисників України і патріотів, зовсім не зацікавило представника народу – нардепа Олега Дмитренка, котрого сторона захисту долучила до процесу як свідка.
Ось що він сказав з приводу залучення позабюджетних коштів на будівництво бюджетного закладу: «Якщо місцеві підприємці мають змогу та бажання долучитись фінансово до цього проекту, то для Миколи Степановича це було б краще, як і для мешканців Бобровиці».
Нардеп також заявив про те, що він не вважає факт отримання екс-головою Бобровицької РДА Миколою Супруном 45 тисяч гривень від підприємця Гусака хабаром. Разом із тим народний обранець запевнив суд у тому, що він щиро вірить у те, що Супрун взяв гроші для будівництва РАЦСУ, а в нардепа це навіть було закладено в планах.
«Тобто Ви впевнені в тому, що Микола Степанович дійсно мав на меті виготовити проект РАЦСу та побудувати нову будівлю?», – питає адвокат Олександр Пода.
«Так, звичайно, – відповідає Дмитренко. – Це питання було в нас в соціально-економічному плані. Єдине питання, за яке я також несу соціальну відповідальність, бо воно не виконане».
5 років минає, а віз і нині там – ні цеглини, ні проекту!
Відстрілявшись, нардеп з дозволу суду покинув зал.
«У справах», – пояснив Дмитренко.
У прокурора питань ні до обвинуваченого, ні до свідка не виникло.
Супрун так і не відповів, що він робив в Росії
Надалі адвокат Миколи Супруна Олександр Пода вибудував захист на двох речах – доводив, що будівництво РАЦСУ було в планах РДА, про що сповіщали навіть в газетах, і на процесуальних помилках слідства. Власне, і головний свідок – діючий нардеп Олег Дмитренко – наголошував та підкреслював те, що будівництво палацу урочистих подій входило до планів як керівництва району, так і його особисто.
Втім, судді зауважили, що ніхто не ставить під сумнів плани.
«Наше завдання – дослідити, брав Супрун гроші чи не брав, і якщо брав, то куди планував їх скерувати – собі в кишеню чи на будівництво», – сказав представник Феміди.
«Саме визнання доказів недопустимими не забороняє використовувати їх на захист підсудного», – аргументував адвокат, шукаючи процесуальну зачіпку.
Попри заперечення негласних слідчих дій сам обвинувачений на всіх попередніх засіданнях не заперечував, що брав 45 тисяч гривень. Через це судді запропонували зосередитись на мотиваційній частині.
У кримінальній справі з головним фігурантом екс-головою РДА, якого слідчі впіймали з 45 тисячами гривень на руках, судді оголосили перерву. Користуючись вільною хвилиною, активісти все ж спробували поцікавитись у колишнього керівника району що він робив на території держави-агресора впродовж місяця? На що Микола Супрун, кинувши запитальний погляд на свого адвоката,… накивав п’ятами. Натомість його дружина – пані Катерина, з якою він офіційно розлучений, – почала звинувачувати мене, як автора попереднього журналістського розслідування, у перекручуванні фактів, мовляв звідки я взяв дані про те, що на квартиру, зазначену в її майновому стані, призначалася субсидія.
«На сайті Мінсоцполітики!», – відповів їй. – В Єдиному державному реєстру отримувачів субсидій».
Питання, звідки у її чоловіка – простого голови РДА – було стільки майна (зокрема: квартири у місті Горохів Волинської області, будинок в селі Гуньки, на Вінниччині, квартира в Артемівську Луганської області, дача в Одеській області, дві квартири в Одесі, будинок в селі Верхня, що на Сумщині, та по приватному будинку в Бахмачі й Бобровиці), якого він позбувся, як тільки почалися суди, у неї не виникло.
Водночас, запитавши у прокурора, чому прокуратура не подає клопотання про зміну запобіжного заходу, адже підозрюваний майже 2 роки перебував у розшуку, отримав вичерпну відповідь: «звертайтеся з офіційним запитом до обласного прокурора!».
Звертався! Ось відповідь, яку отримав: «Інформація про місцеперебування Супруна М.С. під час його розшуку є інформацією про результати оперативно-розшукової діяльності, яка становить державну таємницю та розголошенню не підлягає».
Пасивність прокурора помітили навіть судді
По завершенню перерви колегія суддів перейшла до дослідження доказів. Нудно і по сотому колу! Втім, на відміну від попередніх засідань, у судовій залі чути було переважно захисника Миколи Супруна, натомість із вуст представника державного обвинувачення – ані слова. Дійшло до того, що один із суддів – Валерій Заболотний – не витримав і звернувся до прокурора: «Пане прокуроре, з усією повагою, але адвокату не можна закрити рота, а Ви що тут робите?».
Суддя у прямому сенсі «вичитав» прокурора за млявість і пасивність у справі.
Все прояснилося, коли прокурору Ігорю Карпусю надали заключне слово і той сказав таке, що краще б промовчав. У нормальних випадках останній спіч прокурора має бути присвячений доведенню державного обвинувачення у суді – будь-що, навіть якщо не вистачає доказів, навіть якщо у справі були процесуальні порушення. Натомість Ігор Миколайович Карпусь погодився з рішенням Верховного суду, визнав помилки у справі – зокрема недостатньо доведену наявність прямого умислу та корисливого мотиву.
У цілому прокурор погодився з позицією Верховного суду, визнав, що немає доказів і попросив винести рішення на розсуд суду. Нонсенс! Фактично прокуратура Чернігівської області в обличчі представника державного обвинувачення Ігоря Карпуся саботувала справу. Що у такому випадку можуть зробити судді? Нічого! Вони просто знизали плечима, натомість Супрун із своїм адвокатом неоднозначно обмінялися поглядами та посміхнулись одне одному – діло, як кажуть, в шапці! Ще б пак! Адже жоден суддя не може посадити підсудного – нехай це буде навіть серійний убивця чи ґвалтівник, якщо прокуратура відмовляється від доведення державного обвинувачення.
Якби прокурора не пустили на засідання, якби Ігорю Карпусю заклеїли рота, то було б значно більше шансів на те, що пана Супруна повезли б у «воронку» прямісінько в Чернігівське СІЗО. Натомість вирок і запобіжний захід у вигляді застави скасували, арешт із майна Миколи Супруна зняли. Так, на п’ятому році корупційна справа екс-голови РДА розвалилась. Супрун – на волі, прокурор – на посаді начальника відділу! Окрім патріотів, нікого з органів державної безпеки не цікавить те, що підозрювані в корупції посадовці, котрі мали доступ до державної таємниці, вільно перетинають кордон із Російською федерацією – державою, яка вбиває наших громадян у неоголошеній гібридній війні.
Віталій Назаренко, фото автора
http://www.sknews.net/u-prokurora-pytan-nemaie-spravu-supruna-zlyly/