Зараз Інтернетом користуються 70% українців, такі дані наводить дослідження Kantar TNS за 2018 рік. Щодня мільйони людей проводять дедалі більше часу в мережі та чи думаємо ми про те, які наші цифрові права порушують у новому віртуальному середовищі?
У широкому сенсі цифрові права – це набір прав кожної людини на доступ до цифрових медіа та на використання комп’ютерів, мобільного зв’язку та інтернету для передачі інформації.
Рада ООН з прав людини ухвалила резолюцію, згідно з якою всі права людини з режиму офлайн однаковою мірою повинні застосовуватись і онлайн. Однак, коли у 1948 році було схвалено Загальну декларацію прав людини – перший глобальний документ, що визначив перелік фундаментальних прав і свобод людини, про такий розвиток цифрового світу не писали навіть у науково-фантастичних романах.
Дані моніторингу порушення цифрових прав в Україні, що проводився ГО “Платформа прав людини” за підтримки Counterpart International у червні цього року відкривають нам завісу таких порушень.
1) Одним із способів обмеження цифрових прав людини є нав’язування їй непотрібних цирофвих послуг, наприклад спаму.
Згідно Будапештської конвенції про кіберзлочинність Інтернет-користувачі повинні бути захищені від втручання в комп’ютерні дані, зокрема, від використання шкідливих кодів (наприклад, вірусів і троянських програм) та надсилання великих обсягів електронних листів отримувачу з метою блокування комунікаційних функцій системи, тобто спаму.
Крім того, п. 1 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняє нечесну підприємницьку практику. Такою діяльністю, зокрема, вважається діяльність, яка вводить споживача в оману або є агресивною (містить елементи примусу, докучання, впливає або може вплинути на свободу вибору або поведінку споживача щодо придбання продукції). Більше того, відповідно до ч. 5 ст. 19 цього Закону як агресивні забороняються такі форми підприємницької практики, як здійснення постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без згоди споживача. Тобто, зокрема, смс-спам.
2) Заблоковано 240 веб-сайтів в Україні, до яких немає доступу у користувачів Інтернету.
В Україні, на підставі двох Указів Президента України від 15 травня 2017 року та від 14 травня 2018 року було введено в дію відповідні рішення Ради національної безпеки і оборони та заблоковано 240 веб-сайтів. Офіційний вид санкції по відношенню до сайтів було сформульовано, як «блокування інтернет-провайдерами доступу до інтернет-ресурсів, у тому числі до їх субдоменів». Зазначені санкції застосовано на 3 роки.
Коаліцією «За вільний Інтернет» було підготовлено і опубліковано юридичний аналіз, у якому зазначається, що санкція, як спосіб обмеження прав і свобод людини не відповідає конституційним стандартам і вимогам і є проявом необмеженої дискреції державної влади. Крім того, таке блокування не відповідає критерію «необхідності в демократичному суспільстві», є непропорційним визначеній законній меті.
3) Поширення користувачами соціальної мережі «Фейсбук» фотографій бюлетеня із результатами голосування
В Єдиному державному реєстрі судових рішень в червні 2019 оприлюднено два рішення у справах, що стосуються порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації. Про це йдеться у Моніторингу порушень цифрових прав в Україні, що проводиться ГО «Платформа прав людини».
Обидві справи пов’язані із поширенням користувачами соціальної мережі «Фейсбук» фотографій бюлетеня із результатами голосування. По одному із таких фактів відкрито кримінальне провадження, у зв’язку з чим матеріали справи про адміністративне правопорушення повернуті органам поліції, а в іншій — особу визнано винною у порушенні приписів частини 1 статті 212-10 КУпАП, накладено штраф 850 гривень. Отже, судова практика із зазначеного питання є неоднозначною.
4) Збір та поширення конфіденційної інформації про абонентів оператором мобільного зв’язку, зокрема, про регулярність його візитів до лікаря, його спосіб життя, звички, рівень доходів тощо
Нещодавно на прохання видання Liga.Tech компанія Vodafone Ukraine розповіла, як мобільні оператори складають поведінкові портрети клієнтів за їхніми «цифровими слідами» та як монетизують ці дані.
За словами представників компанії, дані мобільних операторів про захворювання клієнта та регулярність його візитів до лікаря корисні для страхових компаній, які можуть запропонувати їм медичне страхування або подовжити, якщо вже є. Оператори також можуть визначати поширення епідемій, аналізуючи зростання кількості та географію відвідувань медичних установ. Мобільні оператори також можуть надавати банкам послугу так званого кредитного скорингу — оцінки кредитоспроможності того чи іншого клієнта.
5) Надання надмірного і непропорційного доступу до інформації про споживача послуг з доступу до Інтернету на підставі рішення суду
Наприклад, ухвалою Галицького районного суду м. Львова у квітні 2019 року за позовом Української антипіратської Асоціації України, було надано тимчасовий доступ до речей і документів, а саме всієї наявної інформації по вказаній ІР адресі на паперових та цифрових носіях. Йшлося про веб-ресурси: «kinomooviz.ru», «zonatv.xyz», «hitkino.net» представляють собою пов`язані між собою незаконні онлайн кінотеатри.
Рада з прав людини ООН в своїй Резолюції 2016 року публічно засудила країни, які навмисно обмежують доступ до інтернет-мережі для своїх громадян. Резолюція відображає також чітку позицію організації — «люди повинні бути однаково захищені в офлайні і онлайні», включно з тими рішеннями, де особливий акцент зроблено на свободу слова. Це право згадано в таких міжнародних документах, як «Загальна декларація прав людини» та «Європейська Конвенція про захист прав людини і основних свобод».
За матеріалами ГО “Платформа Прав Людини”.