100 днів Президента Володимира Зеленського: опитування експертів

Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України було проведене Фондом «Демократичні  ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 по 20 серпня 2019 року.  Опитування проводилося в 103 населених пунктах  у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюється Україною.  Усього було опитано  2040 респондентів, які за своїми характеристиками представляють доросле населення України (старше 18 років).  Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Опитування проведено за   фінансової підтримки  Міжнародного  Фонду «Відродження».

• Основними мотивами голосування  на президентських виборах були: ідеї та пропозиції кандидатів (23,5%),  можливості кандидата забезпечити мир на Донбасі (20%) та привабливість особистості (16%).   Відмінність мотивів голосування за кандидатів полягає у тому, що  Зеленського більше підтримували як «нового» кандидата, Петра Порошенка – як кандидата, який вже багато зробив для України і зможе домогтися вступу України до НАТО, Юрія Бойка – як кандидата, що зможе забезпечити мир на Донбасі, а Юлію Тимошенко – як кандидата, що має стратегію розвитку країни.
• Головну  причину непередбачуваної перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах громадяни вбачають у тому, що люди хотіли радикального оновлення влади  – так вважають 55% опитаних. Окрім того, до вагомих чинників опитані віднесли небажання  людей, щоб президентом залишався Петро Порошенко (39%), і те, що Зеленський – «нове обличчя», не задіяний в корупції та інших подібних речах (34%).
• Виборці Зеленського (першого туру) вважають, що він переміг на виборах тому, що люди хотіли радикального оновлення влади (69%) і тому, що він «нове обличчя, не задіяний в корупції та інших негативних речах (46%). Виборці Юрія Бойка, Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка та Ігоря Смешка бачать спільні причини  голосування за Зеленського – прагнення оновити владу та небажання залишати президентом Петра Порошенка. А от виборці Петра Порошенка певні, що виборці  проголосували за Зеленського, бо керувалися емоціями, а не розумом і тому, що ототожнювали його з героєм фільму «Слуга народу».
• Серіал «Слуга народу» ще до початку виборчої кампанії дивилися  50% українців,  85% дивилися виступи 95-го кварталу. Найбільше дивилися цей серіал виборці Володимира Зеленського (64%), найменше – виборці Юрія Бойка (35%).
• Основними мотивами голосування за партії на парламентських виборах були: ідеї та пропозиції (25%), лідери (29%), бажання підтримати новообраного президента (14%), прагнення до оновлення (11%). Особливою була мотивація голосування за партію «Слуга народу», де головним мотивом було бажання підтримати президента, щоб він мав сильну партію у Верховній  Раді  (26%), ще для 19% мотивом голосування за цю партію було прагнення оновлення політики.
• Абсолютна більшість виборців (91%) вважає, що вони зробили правильний вибір на виборах Верховної Ради.
• При  виборі кандидата на мажоритарному окрузі головними мотивами були: те, яка саме партія висуває чи підтримує кандидата (20%), пропозиції кандидата щодо вирішення проблем у місті /селі ( 16%), особисті якості кандидата (14%).
• Для  більшості виборців (74%) було важливо, яку партію представляє депутат. При цьому 51% виборців голосували за кандидата від тієї самої партії, за яку проголосували за партійним списком, ще 23% зважали на партійність кандидата і лише для 18% партійність кандидата не була істотною.
• Лише  47,5% українців знають, хто був обраний депутатом у їхньому мажоритарному окрузі. Найбільше про це знають  виборці партії «Європейська солідарність» (71%), серед виборців партії «Батьківщина» – 51%, «Опозиційної платформи – За життя» – 57%, «Слуги народу» – 60%.
• Більшість громадян (58%) впевнені, що головне завдання депутата по мажоритарному округу –  вирішувати проблеми свого округу і лише 22% вважають, що для депутатів-мажоритарників головне – займатися законотворчою діяльністю.
• Більшість обраних депутатів ніколи не займалася політикою, і ставлення до цього у  громадян не однозначне: 35% вважають це позитивом, бо це забезпечить повне оновлення політики, 25% розцінюють це як негатив, бо непрофесійні люди не зможуть кваліфіковано вирішувати проблеми країни, а на думку 26%, це може бути і позитивом, і негативом, залежно від того, чи будуть ці новообрані депутати вчитися.   Найбільш позитивно ставляться до такого оновлення Верховної Ради виборці партії «Слуга народу» (48% однозначно вважають це позитивом), найбільш негативно – виборці партії «Європейська солідарність» (64% вважають це однозначно негативом).
• Телебачення було основним інформаційним джерелом (72%) під час виборчої кампанії  для виборців майже всіх вікових груп, за винятком  наймолодшої:  89% – у групі старше 60 років, 82% – у групі 45–60 років, 62% – у групі 30–44 роки.  Для виборців 18–29 років основну роль відігравали  Інтернет-сайти (60%), хоча й частка телебачення була значною –  52%, ще  46% – соціальні мережі.  Серед партій-переможців виборів найбільше користуються соціальними мережами виборці партій «Слуга народу», «Голос», «Європейська солідарність» та значно менше – виборці «Батьківщини» та «Опозиційної платформи – За життя».
• Виборці, які віддали свій голос різним політичним силам, довіряли різним телеканалам: серед виборців «Слуги народу» найбільшу довіру мав телеканал «1+1» (53%), далі – «Інтер» (34%), «Україна» (25%), проте 20% не довіряли жодному з телеканалів.  Виборці партії «Опозиційна платформа – За життя» найбільше довіряли «112 каналу» (48%), телеканалам «Інтер»  (46%) і NewsOne  (35%);  виборці «Батьківщини» – телеканалам «1+1» (44%), «Інтер» (39%), «112 канал» (27%), «Україна» (27%); виборці «Європейської солідарності» –  «1+1» (34%), «5 канал» (32%), «Прямий» (29%%).
• Новообраний Президент Володимир Зеленський має довіру  70% громадян України – найвищий результат за усі часи серед усіх українських президентів. Позитивний баланс довіри-недовіри мають  і лідери його команди – Дмитро Разумков (+25%) та Андрій Богдан (+5%). Водночас значна частина громадян не має визначеного ставлення до Дмитра Разумкова (22% його не знає  і ще 22% не дали певної відповіді) та до Андрія Богдана (28% його не знають і 27% не дали певної відповіді).
• Лідери інших політичних сил, представлених у Верховній Раді, мають негативний баланс довіри-недовіри: Святослав Вакарчук (–25%), Юрій Бойко (–37%), Юлія Тимошенко (–63%), Петро Порошенко  (–72%).
• Перші кроки Президента Зеленського та його команди позитивно оцінюють 63% громадян, негативно – 13%, ще 24% не визначилися. Позитивні оцінки переважають в усіх регіонах України: Західному (72%), Центральному (65%), Південному (48%) та Східному (64%). Переважно позитивно оцінюють  перші кроки Зеленського і представники усіх вікових груп, особливо – молоді (76%).
• Серед виборців політичних сил, представлених у Верховній Раді, найбільш позитивно оцінюють перші кроки  новообраного Президента виборці партії «Слуга народу» (86% – позитивно, 1,5% – негативно). Переважно позитивно оцінюють його першу діяльність і виборці партії «Батьківщина» та «Опозиційна платформа – За життя»,  негативно – виборці партії «Європейська солідарність».
• Першочерговими завданнями для Президента Зеленського та його команди громадяни вважають: припинення вогню на Донбасі  – 71,5%, зростання життєвих стандартів людей (зарплат, пенсій тощо)  – 44%, зниження тарифів – 31%, покарання винних у корупції посадовців – 21,5%, зменшення впливу олігархів на політику – 18%.
• За останні чотири роки сьогодні українці найбільше впевнені в успіху реформ в Україні (70%, із них 26% впевнені в успіху і ще 44% загалом вірять, хоч і мають певні сумніви). Зовсім не вірять в успіх реформ зараз  6% громадян (для порівняння: у липні 2015 року  таких було 30%, у травні 2016 р. – 28%, у жовтні 2017 р. – 40%).
• У здійсненні необхідних реформ громадяни усі сподівання покладають на новообраного Президента Володимира Зеленського (66%), новообрану Верховну Раду (43%) та майбутній уряд (35,5%). Усі інші інстанції, на які покладалися раніше громадяни заради здійснення реформ, істотно втратили у своєму значенні – громадські організації, країни Заходу, МВФ та Світовий банк, вчені.
• Щодо пропозицій люстрації (звільнення) посадовців колишньої влади думки громадян поділилися: 31% певні, що звільняти треба всіх без винятку,  ще 29,5% вважають, що  звільняти треба індивідуально – тих, хто був задіяний у протиправній діяльності чи просто не справляється з роботою, а на думку 16%, звільняти треба тоді, коли на цю посаду є краща кандидатура.
• Пропозицію електронного голосування (за допомогою Інтернету) підтримує 38,5% громадян, не підтримує – 43%, решта не визначилися.   Підтримують електронне голосування серед парламентських партій лише виборці партії «Слуга народу»  (42% – підтримують, 38% – ні). Виборці інших партій ставляться до цієї пропозиції переважно негативно: серед виборців партії «Опозиційна платформа – За життя» підтримують електронне голосування 20%, не підтримують 55%, серед виборців «Батьківщини» – відповідно, 24% і 46%, серед виборців «Європейської солідарності» – 31% і 51%.
• Загалом Інтернетом в Україні користуються 68% громадян, не користуються 32%. Рівень користування Інтернетом прямо залежить від віку: серед молоді віком до 30 років користуються Інтернетом 94%, у віковій групі 30–44 роки – 90%, у віковій групі 45–59 років – 69%,  у віці 60 років і старше – 30%.

________________________

Прес-конференція «Сто днів Президента Володимира Зеленського»  проводиться Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалів прес-конференції є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

ЗАВАНТАЖИТИ ПРЕС-РЕЛІЗ З ТАБЛИЦЯМИ