Київ — За більш як три місяці дії безвізу європейські країни відвідали понад 5 мільйонів українців, і лише близько 236 тисяч скористалися можливістю не звертатися за візою. Тобто, за статистикою, завдяки безвізовим поїздками, кількість українців, які виїхали у напрямку західної Європи зросло на 10%. Але безвіз — це не лише можливість відвідати Євросоюз, це також подальша потужна робота української влади і суспільства над реформуванням держави, заявляють експерти.
У представництві Євросоюзу у Києві перші результати безвізу назвали «вражаючими», хоча самим українцям зростання мандрівок до Європи на 10 відсотків не виглядало як якась неймовірна цифра. Далися взнаки низькі статки українців, не виправдалися надії на масовий прихід лоукостів на український ринок, ускладнила поїздку й українська звичка відкладати все на останній момент – черги за біометричними паспортами відлякали багатьох потенційних мандрівників.
Але, як наголошують в ЄС, насправді від запровадження безвізового режиму виграли всі громадяни України, навіть ті, які не мають біометричних паспортів і не збираються у подорож. Адже це – не лише можливість вільно в’їжджати і перебувати певний час на європейських теренах, вивчаючи зсередини життя Євросоюзу. Варто говорити про запровадження безвізового режиму для українців як про результат втілення Києвом реформ, яких насамперед вимагала українська громада, зазначають і в Україні, і в ЄС.
Як наголошують експерти, отримавши безвіз, українська влада і суспільство мають підтвердити глибинними реформами, боротьбою з корупцією, розвитком демократичних інститутів здатність змінюватись і наближатись до європейських стандартів. Так, за словами політичного експерта Віталія Кулика, з початком запровадження безвізу Україна увійшла у семирічний так званий «період карантину», коли щороку Єврокомісія перевірятиме стан виконання Києвом узятих на себе зобов’язань.
Віталій Кулик
«Є певні умови: це доповідь європейської комісії про стан дотримання Україною взятих зобов’язань, у тому числі й реформ, пов’язаних із антикорупційною діяльністю і демократичними процесами, які відбуваються в Україні. Ці звіти щорічні», – каже Кулик в ефірі «EspresoTV».
Політичний аналітик Інституту євро-атлантичного співробітництва Володимир Горбач додає: наразі, із уже працюючим безвізом, мова не йде про відкат розпочатих реформ, а про закріплення успіху. Стимулювати ж подальше реформування всередині країни владу і громадськість мають положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Володимир Горбач
Якщо ми вже досягнули певної ситуації, тобто безвізу, то, очевидно, якісь необхідні обумовлені реформи ми зробили
«Якщо ми вже досягнули певної ситуації, тобто безвізу, то, очевидно, якісь необхідні обумовлені реформи ми зробили. І тут не допускати відкату назад — цілком можливо і посильно для української держави, і саме це будуть моніторити європейці перед написанням звітів. Щодо того, чи ця угода про безвіз буде стимулювати нас до подальших реформ і звершень, то я думаю, що ця теза перебільшена. Тут швидше інструментом стимуляції буде виконання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Її треба ще десять років виконувати і справді проводити зміни», – зазначає Горбач у розмові з Радіо Свобода.
ЄС має «заохочувати» українців просувати реформи далі – фахівці
Ті критерії, які європейські чиновники перевіряють щодо українських реформ, щодо виконання українцями безвізового плану, насправді не зобов’язують Україну робити щось далі. Призупинення безвізу можливе лише у тому разі, якщо Україна «відкатить» реформи, запроваджені у рамках Плану дій з візової лібералізації, пояснює в ефірі Радіо Свобода журналіст-міжнародник, редактор видання «Європейська правда» Сергій Сидоренко.
«Це саме по собі є певним чинником, при тому доволі потужним: можна бути упевненим до розумної міри, що ані нинішня влада, ані, наприклад, наступний президент чи наступна Верховна Рада не підуть на те, щоби скасувати, скажімо, електронне декларування повністю «під нуль». Бо тоді їх визнають винними у тому, що Україну позбавили безвізу. Безвіз – це надто потужний аргумент, така собі ядерна зброя, через яку можна говорити про те, що влада не буде скасовувати вже досягнуте», – роз’яснює експерт свою точку зору.
Європі потрібно шукати нові аргументи або нові важелі тиску на Київ для того, щоб українці далі продовжували реформи, не зупиняючись на досягнутому
Водночас, зауважує Сидоренко, Євросоюзові варто поміркувати над новими важелями для заохочення України у царині внутрішніх реформ за європейськими стандартами.
«Для того, щоб, припустімо, електронне декларування було не просто на папері, а щоб через нього карали людей, – це вже наступні етапи, які Єврокомісія не перевіряла, коли надавала нам безвіз. І – відповідно – їхнє дотримання не є умовою для збереження безвізу. І для цього Європі потрібно шукати нові аргументи або нові важелі тиску на Київ для того, щоб українці далі продовжували реформи, не зупиняючись на досягнутому», – наголошує Сидоренко.
