Реформа САП неможлива без нових людей, правил та інституцій, – народні депутати

Депутати Верховної Ради  та громадські експерти про реформу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури

Спеціалізована антикорупційна прокуратура має не тільки персональні, а й інституційні проблеми, на вирішення яких спрямований новий законопроект, розроблений громадськими експертами разом зі стейкхолдерами. Про це розповів експерт Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ і Statewatch Володимир Петраковський під час експертної дискусії “Як підвищити інституційну спроможність САП” 24 вересня.

“Після розробки концепції реформи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ми показали її САП, НАБУ та іншим ключовим стейкхолдерам. Потім почали готувати законопроект, який максимально врахує пропозиції всіх стейкхолдерів”,  – каже Петраковський.

Навіть найкращими інституційним конструкціями можна зловживати, звернула увагу народний депутат від “Слуги народу” Галина Янченко: “Наприклад, Національне агентство з питань запобігання корупції проектувалося як колегіальний орган без єдиного керівника, але через сутички інтересів – колегіальність у НАЗК довели до абсурду, як-то голосування за відповіді на запити громадськості”.

Інший приклад – Рада громадського контролю при НАБУ. Перші 4 роки інструмент онлайн-голосування за  кандидатів до РГК реально працював, але на 5-й рік спільнота “популярних блогерів” провела кампанію, після якої 14 з 15 членів РГК були обрані від однієї організації.

Поточний законодавчий статус САП є компромісом, на який тоді була готова влада, наголошує юристка Центру протидії корупції Олена Щербан: “Дискусія велася фактично за кожну статтю закону про САП. Проте вимоги до керівника цієї прокуратури не звузили коло осіб, які мали претендувати на цю посаду”.

Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру треба посилювати, робити більш незалежною від Генеральної прокуратури, але без зміни керівництва САП інституційні зміни будуть безрезультатними. Треба перезавантажувати керівництво, включно із запровадженням нових конкурсних процедур.

“Наразі у САП працює всього 35 прокурорів, які дуже перевантажені. Під  час судового процесу вони фізично не встигають реагувати на всі зауваження адвокатів. Треба терміново збільшувати штат прокурорів та їхню інституційну незалежність”, – підсумувала Щербан.

Ми прагнули захистити керівників антикорупційних органів від негативного впливу, але через зловживання і неефективність –   їх виявилося вкрай складно звільнити саме через такі захисні механізми, говорить народний депутат від “Слуги народу” Денис Монастирський. 

На його думку, після реформування САП має залишитися частиною Генеральної прокуратури, а не перетворитися на окремий “острів” антикорупційних органів.

Народний депутат від “Голосу” Ярослав Юрчишин назвав 3 необхідні складові реформи САП: нові правила, нові люди та нові інституції.

“У 2014 році ми зробили невелику помилку – розпочали реформу антикорупційних структур пізніше, ніж реформу судової влади. Добре, що ініціаторами дискусії з реформи САП є саме представники громадського сектору, що дає надію на відсутність політичного впливу”, – резюмує Юрчишин.

http://pravocn.org.ua/wp-admin/post-new.php