Проти ухвалення законопроекту №2079 щодо скасування статті 391 Кримінального кодексу України виступає ряд регуляторів: Державна кримінально-виконавча служба, Міністерство внутрішніх справ і Міністерство юстиції. Про це розповів експерт Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Михайло Серебряков в ефірі телеканалу “Рада”.
Стаття 391 КК передбачає від 1 до 3 років додаткового позбавлення волі засуджених за непокору адміністрації в’язниць. У абсолютній більшості випадків – це просто відмова від прибирання камери або інші ненасильницькі дисциплінарні проступки. Тобто за адміністративне правопорушення передбачається кримінальна відповідальність.
Головна причина спротиву ухваленню законопроекту №2079 з боку органів виконавчої влади – це побоювання щодо виникнення тюремних бунтів після скасування статті 391 КК. Але ці побоювання не мають під собою реального підгрунтя, адже тюремні бунти караються статтею 392 КК, звертає увагу Серебряков.
Стаття 391 КК перетворилася на інструмент шантажу адміністрації в’язниць задля здирництва коштів із сімей засуджених, а також примушення ув’язнених до рабської праці. Ця стаття є однією з найбільших корупційних схем у пенітенціарній системі.
“Природа корупції у пенітенціарних установах зрозуміла: поточне фінансування у розмірі 5 млрд грн на рік є недостатнім для гідної оплати праці тюремників. Тому і зрозумілим є прагнення захистити такі корупційні схеми”, – каже експерт Коаліції РПР.
За його словами, статтю 391 КК можна використовувати до засудженого необмежену кількість разів. Тобто теоретично дрібний крадій може провести все життя за гратами, як вбивці та гвалтівники.
Громадські організації закликали Верховну Раду скасувати статтю 391 Кримінального кодексу.