Методичні рекомендації для заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

1.      Інформація про зміст та відомості, що визначаються в декларації.

У зв’язку зі змінами редакції Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції», з 01 січня 2020 року набули чинності зміни, пов’язані з щорічним декларуванням фінансових та матеріальних відомостей особами, уповноваженими на виконання функцій держави, стосовно себе та членів сім’ї.

Слід звернути увагу, що змінилось визначення терміну «члени сім’ї». На теперішній час ст. 1 Закону визначено, що члени сім’ї це:

а) особа, яка перебуває у шлюбі із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом;

б) будь-які особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки із суб’єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов’язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;

Крім того, згідно з приміткою до ст. 46 Закону,  у цілях розділу VII цього Закону членами сім’ї суб’єкта декларування, які не є його подружжям або дітьми, вважаються особи, що спільно проживали із суб’єктом декларування станом на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року, що передує року подання декларації.

Відповідно до вимог ст. 45 та п. 1 ст. 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII «Про запобігання корупції», у декларації заповнюються наступні розділи та зазначаються такі відомості:

 

Розділ 1)

Тип декларації та звітний період

Тип декларації – щорічна (охоплює попередній рік – 2019)
Розділи 2.1) Інформація про суб’єкти декларування

 та Розділ 2.2) Інформація про членів сім’ї суб’єктів декларування

 

Визначається прізвище, ім’я, по батькові, число, місяць і рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта громадянина України, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі суб’єкта декларування та членів його сім’ї (далі – УНЗР), зареєстроване місце їх проживання, а також місце фактичного проживання або поштову адресу, на яку суб’єкту декларування Національним агентством може бути надіслано кореспонденцію, місце роботи (проходження служби) або місце майбутньої роботи (проходження служби), займану посаду або посаду, на яку претендує, та категорію посади (якщо така є) суб’єкта декларування, у тому числі належність до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб’єктів декларування, які займають посади, пов’язані з високим рівнем корупційних ризиків, а також належність до національних публічних діячів відповідно до Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”.

 

Довідково: На теперішній час форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вже містить окреме поле для зазначення УНЗР суб’єкта декларування (розділ 2.1 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ» декларації) та членів його сім’ї (розділ 2.2 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЧЛЕНІВ СІМ’Ї СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ» декларації).

У разі відсутності у суб’єкта декларування або членів його сім’ї УНЗР передбачається можливість обрання суб’єктом декларування відповідного значення цього поля (НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ).

У разі бажання, для отримання УНЗР необхідно звернутись до Міграційної служби для оформлення біометричних документів — паспорта громадянина України у вигляді ID-картки або закордонного паспорта.

Більш детальна інформація про вигляд УНЗР та його розташування в біометричному паспорті є в загальному доступі мережі Інтернет.

 

         Якщо повнолітні діти проживають окремо – вони не вважаються членами сім’ї та не визначаються в декларації.

У випадку коли неповнолітні діти сім’ї проживають окремо (в гуртожитку під час навчання або з інших причин) їх потрібно визначати в декларації в якості членів сім’ї.

         Якщо повнолітні діти проживали спільно з суб’єктом декларування на останній день звітного періоду або сукупно протягом не менше 183 днів протягом року – вони вважаються членами сім’ї та визначаються в декларації.

         Якщо неповнолітні діти від розірваного шлюбу проживали окремо їх потрібно визначати в декларації, оскільки ст. 1 Закону передбачено, що членами сім’ї вважаються діти зазначеного суб’єкта до досягнення ними повноліття – незалежно від спільного проживання із суб’єктом.

 

Розділ 3) Об’єкти нерухомості Визначаються об’єкти нерухомості, що належать суб’єкту декларування та членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

 

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

 

б) у разі, якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

 

Розділ 4) Об’єкти незавершеного будівництва Визначаються об’єкти незавершеного будівництва – об’єкти, не прийняті в експлуатацію або право власності на які не зареєстроване в установленому законом порядку, які:

 

а) належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві власності відповідно до Цивільного кодексу України;

б) розташовані на земельних ділянках, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або передані їм в оренду чи на іншому праві користування, незалежно від правових підстав набуття такого права;

в) повністю або частково побудовані з матеріалів чи за кошти суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

Такі відомості включають:

а) інформацію про місцезнаходження об’єкта;

б) інформацію про власника або користувача земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво об’єкта;

в) якщо об’єкт перебуває у спільній власності – про всіх його співвласників зазначаються відомості, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

 

Розділ 5) Цінне рухоме майно, крім транспортних засобів Визначається цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (понад 202 700 гривень, наприклад, коштовності, картини, предмети побуту, одягу, технічні приладдя, тощо), що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.

Примітка. Декларування цінного рухомого майна, зазначеного у цьому пункті (крім транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів), права на яке набуті до подання суб’єктом декларування першої декларації відповідно до вимог цього Закону, здійснюється з обов’язковим зазначенням інформації про набуття такого майна до початку періоду здійснення діяльності із виконання функцій держави або місцевого самоврядування або у такий період. При цьому зазначення даних щодо його вартості та дати набуття у власність, володіння або користування не є обов’язковим.

 

У разі якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої статті 46 Закону, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої статті 46 Закону, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

 

 

 

 

 

Розділ 6) Цінне рухоме майно – транспортні засоби Визначаються транспортні засоби що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право. Визначаються дані щодо транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також щодо їх марки та моделі, року випуску, ідентифікаційного номера (за наявності).

Відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості;

 

У разі якщо рухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої статті 46 Закону, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі якщо рухоме майно перебуває у володінні або користуванні, про власників такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої статті 46 Закону, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

 

Розділ 7) Цінні папери Визначаються цінні папериу тому числі акції, облігації, чеки, сертифікати, векселі, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із відображенням відомостей стосовно виду цінного папера, його емітента, дати набуття цінних паперів у власність, кількості та номінальної вартості цінних паперів.

У разі якщо цінні папери передані в управління іншій особі, щодо цієї особи також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

 

Розділ 8) Корпоративні права Визначаються корпоративні права, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, із зазначенням найменування кожного суб’єкта господарювання, його організаційно-правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні.

 

Розділ 9)  Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб’єкт декларування або члени його сім’ї.

 

         Визначається інформація згідно назви розділу.

Терміни «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)», «траст» вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

 

Довідково: відповідно до п. 30 ст. 1 зазначеного Закону України від 06.12.2019 №361-IX кінцевий бенефіціарний власник – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Кінцевим бенефіціарним власником є:

для юридичних осіб – будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);

для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, – засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);

для інших подібних правових утворень – особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права.

Згідно з п. 60 зазначеної статті Закону, траст – правові відносини, створені засновником відповідно до законодавства країни утворення за життя або на випадок смерті, коли активи потрапляють під контроль довірчого власника на користь вигодоодержувача (вигодонабувача) або для визначеної цілі, які характеризуються такими ознаками:

активи становлять окремий фонд і не є частиною власного майна довірчого власника;

права на активи трасту оформлені на ім’я довірчого власника або на ім’я іншої особи, що діє від імені довірчого власника;

довірчий власник має повноваження і обов’язки, в межах яких він є відповідальним та може управляти, використовувати або розпоряджатися активами відповідно до умов довірчого договору та спеціальних обов’язків, покладених на нього законодавством відповідної держави.

Розділ 10) Нематеріальні активи Визначаються нематеріальні активи, що належать суб’єкту декларування або членам його сім’ї, у тому числі об’єкти інтелектуальної власності, що можуть бути оцінені в грошовому еквіваленті, криптовалюти. До відомостей щодо нематеріальних активів включаються дані про вид та характеристики таких активів, вартість активів на момент виникнення права власності, а також про дату виникнення права на них.

 

Розділ 11) Доходи, у т.ч. подарунки Визначаються доходи, у т.ч. подарунки – отримані доходи суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи.

Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір.

Довідково: Отриманим доходом потрібно вважати дохід, що визначається в розрахункових документах в якості «нарахованого доходу».

Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (понад 10 135 гривень), а для подарунків у вигляді грошових коштів – якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п’ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (понад 10 135 гривень).

 

Розділ 12)  Грошові активи Визначаються грошові активи –  наявні у суб’єкта декларування або членів його сім’ї грошові активи, у тому числі:

– готівкові кошти,

– кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку,

– внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ,

– кошти, позичені третім особам,

– активи у дорогоцінних (банківських) металах.

Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески.

Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (до 101 350 гривень).

 

Розділ 12(1)  Банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки. Визначаються банківські та інші фінансові установи, у яких у суб’єкта декларування або членів його сім’ї відкриті рахунки, (незалежно від типу рахунку, а також рахунки, відкриті третіми особами на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї) або зберігаються кошти, інше майно,  у тому числі за кордоном.

Такі відомості включають дані про тип та номер рахунку, дані про банківську або іншу фінансову установу, осіб, які мають право розпоряджатися таким рахунком або мають доступ до індивідуального банківського сейфа, осіб, які відкрили рахунок на ім’я суб’єкта декларування або членів його сім’ї.

Довідково: Інформація про рахунки визначається навіть у випадку, коли кошти на рахунках відсутні.

Картковий рахунок (наприклад, зарплатний, «домовичок» – кредитний споживчий, кредитний на придбання речей) вважається рахунком, відкритим у фінансовій установі.

Завершення строку дії банківської карти не тягне за собою автоматичне закриття банківського рахунка. Відомості про такий рахунок необхідно також зазначити у відповідному розділі декларації.

Слід звернути увагу, що у суб’єкта декларування можуть залишатися відкритими зарплатні карткові рахунки, відкриті у минулих роках, які в розумінні Закону також підлягають декларуванню.

 

Розділ 13) Фінансові зобов’язання Визначаються фінансові зобов’язання суб’єкта декларування або членів його сім’ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов’язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом на кінець звітного періоду, зобов’язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення. Відомості щодо фінансових зобов’язань включають дані про вид зобов’язання, його розмір, валюту зобов’язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов’язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, та дату виникнення зобов’язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (101 350 гривень).

У разі якщо предметом правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання є нерухоме або рухоме майно, в декларації зазначаються вид майна, його місцезнаходження, вартість та інформація про власника майна відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. У разі якщо засобом забезпечення отриманого зобов’язання є порука, в декларації має бути вказано інформацію про поручителя, зазначену у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

 

Розділ 14) видатки та правочини Визначаються видатки та правочини суб’єкта декларування – видатки, а також будь-які інші правочини, вчинені у звітному періоді, на підставі яких у суб’єкта декларування виникає або припиняється право власності, володіння чи користування, у тому числі спільної власності, на нерухоме або рухоме майно, нематеріальні та інші активи, а також виникають фінансові зобов’язання, які зазначені у пунктах 2 – 9 частини першої цієї статті.

Такі відомості зазначаються у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (101 350 гривень), до таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет. На письмовий запит Національного агентства суб’єкт декларування надає інформацію щодо найменування контрагента.

Довідково: видатки та правочини членів сім’ї не зазначаються в декларації.

 

Розділ 15) Робота за сумісництвом суб’єкта декларування Визначається посада чи робота, що виконується або виконувалася за сумісництвом: дані про займану посаду чи роботу (оплачувану чи ні), що виконується за договором (контрактом), найменування юридичної чи фізичної особи, в якій (яких) особа працює або працювала за сумісництвом, із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи із зазначенням її реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Довідково: відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», державним службовцям  забороняється: 1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

 

Розділ 16) Членство суб’єкта декларування в організаціях та їх органах. Визначається входження суб’єкта декларування до керівних, ревізійних чи наглядових органів громадських об’єднань, благодійних організацій, саморегулівних чи самоврядних професійних об’єднаньчленство в таких об’єднаннях (організаціях) із зазначенням назви відповідних об’єднань (організацій) та їх коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

2.      Загальні вимоги до декларації.

Відповідно до частини 2 ст. 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1700-VII, відомості, зазначені у частині першій цієї статті, подаються незалежно від того, знаходиться об’єкт декларування на території України чи за її межами.

Дані про об’єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб’єкта декларування або членів його сім’ї, зазначаються в декларації, якщо такий об’єкт перебував  у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

Довідково: з зазначеного випливає, як що у суб’єкта декларування в користуванні (на правах власності або іншому праві) перебувало рухоме (нерухоме) майно, нематеріальні активи, корпоративні права, цінні папери, були відкриті рахунки в фінансових установах (які потім були закриті) строком понад 183 діб, відомості про це визначаються в декларації.

Згідно з частиною 5 ст. 46 закону, відображення доходів і видатків суб’єктів декларування здійснюється у грошовій одиниці України.

Вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, передбачених частиною першою статті 45 Закону, зазначається у грошовій одиниці України на момент їх набуття у власність або останньої грошової оцінки.

Вартість майна, майнових прав, активів, інших об’єктів декларування, що перебувають у володінні чи користуванні суб’єкта декларування, зазначається у випадку, якщо вона відома суб’єкту декларування або повинна була стати відомою внаслідок вчинення відповідного правочину.

Відповідно до частини 6 ст. 46 Закону, доходи/видатки, одержані/здійснені в іноземній валюті, з метою відображення у декларації перераховуються в грошовій одиниці України за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату одержання доходів / здійснення видатків. Щодо доходів/видатків, одержаних/здійснених за кордоном, зазначається держава, в якій їх було одержано/здійснено.

3.      Деякі особливості заповнення та подачі декларації.

Відповідно до частини 7 ст. 46 Закону, у разі відмови члена сім’ї суб’єкта декларування надати будь-які відомості чи їх частину для заповнення декларації суб’єкт декларування зобов’язаний зазначити про це в декларації, відобразивши всю відому йому інформацію про такого члена сім’ї, визначену пунктами 1 – 12 частини першої цієї статті.

Для цього використовується відповідне поле в декларації.

Разом з тим, слід визначити, що статтею 50 Закону передбачено, що Національне агентство проводить повну перевірку декларації, а також самостійно проводить повну перевірку інформації, яка підлягає відображенню в декларації, щодо членів сім’ї суб’єкта декларування у випадках, передбачених частиною 7 статті 46 цього Закону.

Суб’єкт декларування має право подати виправлену декларацію, упродовж семи днів після подання декларації, але не більше трьох разів.

 Граничний строк подачі декларації, визначений чинним законодавством – до 01 квітня 2020 року. Разом з тим, потрібно врахувати, що у зв’язку зі значним навантаженням на офіційний сайт НАЗК в останню декаду березня, можлива його нестабільна робота, у зв’язку з чим завершити процес подачі декларації доцільно до 15 березня п.р. 

 Відповідно до вимог ст. 49 Закону, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов’язані перевіряти факт подання суб’єктами декларування, які в них працюють (працювали та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

Враховуючи зазначене, відділом з питань запобігання та виявлення корупції буде здійсненна повна суцільна перевірка наявності фактів подачі декларації з боку кожного діючого працівника, а також працівників звільнених з посад протягом 2019 року, і у разі виявлення факту не подачі декларації, проінформовано НАЗК.