Брюссель – Одним із взірців у результативному подоланні корупції серед держав колишнього соцтабору стала Румунія. Розповісти про свій досвід, послухати й дати поради Україні у вівторок до Європарламенту запросили головного антикорупціонера цієї країни – людину, що сіє страх серед нечистих на руку румунських чиновників – Лауру Кодруцу Ковеші. На її думку, головні речі, які потрібні українцям для успіху – незалежні суди, ефективні установи, на кшталт НАБУ та стабільне антикорупційне законодавство
Потрібна реформована й незалежна система судів – ось така перша порада Україні від фахівця у боротьбі з корупцією в Румунії, голови Національного антикорупційного директорату цієї держави Лаури Кодруци Ковеші.
Поділитися досвідом та розповісти, як їй вдалося піднести свою державу в світовому рейтингу щодо поширення корупції одразу на 20 сходинок, її запросили нині до Європарламенту. Результати доволі вражаючі: за останні 11 років в Румунії на корупції були впіймані та понесли кару: один чинний прем’єр-міністр, один колишній прем’єр, двоє заступників голови уряду, 20 міністрів та екс-міністрів, 53 депутати й 19 сенаторів. Майна корупціонерів за ці роки конфіскували аж на два мільярди євро.
Для досягнення цих результатів – як Румунії, так і нині Україні – потрібні три речі, каже Ковеші: «Незалежність судової системи, спеціалізовані структури з боротьби з корупцією й законодавство, яке надає ефективні інструменти розслідування».
«При цьому, для того, щоб викорінення корупції було ефективним, зусилля правової системи повинні доповнюватися ще й стабільними законодавчими та інституційними рамками», – каже головний антикорупціонер Румунії, яка сіє страх серед місцевих чиновників усіх рівнів та користується чималим авторитетом в ЄС.
Голова Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, який також був на обміні думками в Брюсселі, каже, що вивчає та переймає румунський досвід. На його думку, головні виклики, які стоять перед тими, хто намагається викорінити це зло з українського суспільства, – це та ж застаріла судова система й відсутність антикорупційного суду.
«Ми зараз маємо справу зі старими нереформованими судами, які просто саботують розгляд справ, які ми їм передаємо. Деякі справи, що не становлять великої складності, перебувають на розгляді в судах по півтора-два роки. Нещодавно по одній справі наступне засідання було призначене на літо 2018 року. Ні нас, ні суспільство, ні міжнародних партнерів, що вкладали свої ресурси у створення НАБУ й проведення антикорупційної реформи, це не може задовольнити», – каже Ситник, при цьому, відкидаючи нарікання на те, що його детективи, мовляв, розслідують корупційні справи, залежно від того, до якої політичної сили чи гілки влади належать підозрювані.
Зі свого боку, голова Групи підтримки України при Єврокомісії Пітер Ваґнерщодо Національного антикорупційного бюро має свої зауваження.
«Антикорупційне бюро повинно нарешті отримати право на самостійне прослуховування, без посередництва державних спецслужб, – каже Ваґнер. – Друге важливе питання – щодо НАБУ має бути об’єктивний і неполітизований аудит, що важливо для довіри до людей, які ним керують. І по-третє, треба якомога швидше створити Антикорупційний суд, члени якого мають відбиратися за дуже чіткою, прозорою процедурою, умови якої відомі й повинні бути чимшвидше реалізовані».
Водночас, додає Ваґнер, хоча за міжнародними оцінками, результати здійснених розслідувань українським антикорупційним Бюро є вражаючими, на даному етапі очікувати великих результатів надто рано. Як свідчить досвід Румунії та інших держав, процес викорінення корупції потребує певного часу, а відтак справжні результати діяльності НАБУ можна буде оцінити тільки згодом.