Такими є результати нещодавнього загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення, проведеного Програмою «Долучайся» взимку 2020 року. Однак, не дивлячись на те, що залучення громадян залишається незначним, рівень обізнаності та зацікавленості у громадській діяльності сповнюють оптимізмом.
Кожен третій українець (32,8%) зазначає, що з певною регулярністю бере участь у житті своєї громади, в той час як до діяльності громадських організацій долучається трохи менша частка громадян (16,9%).
Щодо різних форм демократичної участі, респонденти в основному залучені до роботи громадських комітетів (8,1%), участі у громадських слуханнях (6,4%) та мирних зібраннях (4,4%), готові подавати скарги стосовно інфраструктурних питань (5,2%) та ініціювати чи підписувати електронні петиції (4,2%).
Стосовно обізнаності щодо громадських активностей, приблизно сім з десяти українців (67,5%) знають про можливості участі у мирних зібраннях з конкретних питань. Українцям також відомо про можливість повідомити місцевим органам влади про інфраструктурні проблеми особисто або телефоном (64,6%) та створити будинковий, вуличний чи квартальний комітет або брати участь у роботі такого комітету (60,0%). Громадянам найменше відомо про ті форми активізму, що вимагають певних експертних знань, таких як участь в офіційному дорадчому органі (38,5%) та обговорення законопроектів (38,8%).
Українці найбільше зацікавлені в повідомленні про інфраструктурні проблеми особисто або телефоном (21,2%). Також вони виявили інтерес до повідомлення про інфраструктурні проблеми через онлайн-платформи (20,1%), участі в громадських комітетах (17,2%) і подання офіційних інформаційних запитів до державних органів (16,8%).
Громадяни найменш залучені до активностей з протидії корупції. Тільки 1,5% опитаних повідомляли про випадки корупції в прокуратуру чи поліцію. Майже така ж частка респондентів (1,1%) відкрито повідомляли про корупцію у ЗМІ. Тільки 0,6% громадян використовували онлайн засоби для анонімних повідомлень про корупцію чи порушення на виборах.
Електоральні тенденції: стать кандидата більше не має значення
Переважна більшість респондентів відповіли, що вони голосували на президентських та парламентських виборах навесні та влітку 2019 року (86,9% і 79,6% відповідно). Хоча на місцевих виборах у 2015 році голосувало менше громадян (66,4%), готовність проголосувати на наступних місцевих виборах є вищою (70,6%). Більші наміри голосувати на наступних місцевих виборах демонструють жінки (74,1%) та люди старше 55 років (більше 75,8%).
Декілька чинників вплинули на вибір кандидата/ки на місцевих виборах, зокрема чесність (65,4% респондентів), представлення інтересів таких людей, як самі опитані (53,5% респондентів) та тісний зв’язок кандидата/ки з громадою (47,8% респондентів).
Обираючи між двома кандидатами – жінкою і чоловіком, що мають однакову професійну компетентність, майже дві третини опитаних відповіли, що стать кандидата не має значення.
Українці з нетерпінням очікують на результати реформ
Майже половина українців (48,3%) кажуть, що поки не відчули жодних результатів реформ. Водночас 22,2% вже відчули як позитивні, так і негативні наслідки реформ. Однак, негативний досвід є більш поширеним – тільки 2,4% стверджують, що задоволені процесом впровадження реформ, тоді як майже кожен п’ятий респондент (22,6%) має протилежну думку.
Українці очікують, що реформи матимуть якомога швидший результат. Третина громадян (31,6%) очікують відчути наслідки реформ вже протягом трьох років, тоді як майже кожен п’ятий (19,8%) – через 4-5 років. Приблизно така ж кількість населення (20,4%) вірить, що реформи принесуть результати через 6 років чи пізніше.
На думку громадян, першість у протидії корупції в Україні зараз належить антикорупційним органам (37,9%), в той час як Президент України посідає друге місце в рейтингу головних борців з корупцією (31,5%). Водночас майже кожен п’ятий українець вірить, що успіх у протидії корупції залежить від звичайних громадян. Лише 6,3% опитаних вважають, що уряд України ефективно протидіє корупції, а 71,0% українців не бачать жодних або майже жодних змін у поступі антикорупційної реформи.
Приблизно 15,7% опитаних відповіли, що рівень корупції зріс за останні 12 місяців, і кожен третій українець (32,9%) готовий брати участь у колективних протестах проти корупціонерів з вищих ешелонів – посадовців і політиків.
Ставлення до міграції показує те, що українці бачать своє майбутнє в Україні
Близько 15% респондентів хотіли б виїхати за кордон, тоді як дві третини хотіли б залишитися у своїх громадах, ще 8% хотіли б переїхати до іншого населеного пункту або області в межах України.
Більшість респондентів (74,9%) не виїжджали до Західної Європи з 2017 року. Водночас близько половини з тих, хто їздив, мали короткострокову подорож, і більше третини з них їздили працювати або як сезонні працівники, або на тривалу роботу.
Переважна більшість опитаних (73,4%) воліють залишитися жити в Україні на наступні п’ять років, більше третини з них (40,5%) не змінять свою думку. Для цих респондентів головними причинами, що можуть змусити змінити рішення щодо країни проживання, є повномасштабна війна в Україні (22,6%) або фінансові обставини такі як потреба в забезпеченні гідного рівня життя (19,8%).
Тільки 10,6% з усіх опитаних хотіли б жити за кордоном – половина з них змінила б свою думку за умови політичних змін у країні або зростання сімейного доходу. Стосовно їхніх дітей, більше половини опитаних хотіли б, щоб вони жили в Україні, тоді як 17,4% хотіли б, щоб їхні діти жили за кордоном.
Свободу українці цінують понад усе, але вони досі значною мірою покладаються на державу
Тільки 22,3% українців вважають себе соціально захищеними. Три категорії – пенсіонери (48,1%), молодь (23,9%) і внутрішньо переміщені особи (22,8%) – є найбільш дискримінованими групами в Україні на думку респондентів.
Майже третина опитаних не відчувають дискримінації в Україні, але поміж тих груп, які відчувають дискримінацію відсоток значно вищий серед літніх респондентів старше 65 років. Близько половини респондентів готові підтримувати дискриміновану групу людей, до якої вони не належать, щоб запобігти їхній дискримінації.
Найбільша кількість респондентів зазнавала порушення своїх прав у сфері охорони здоров’я (43,3%), торгівля, права споживача (39,3%), соціальне забезпечення, соціальні пільги (29,9%).
На запитання про групи людей, яких би не хотілося бачити своїми сусідами, респонденти найчастіше вказували споживачів наркотиків (75,5%), людей, що зловживають алкоголем (56,8%) та ромів (41,7%).
Переконлива більшість населення погоджується з твердженнями про самозбагачення заможних людей (84,5%), байдужість людей, які перебувають при владі, до звичайних людей (83,4%) і про те, що вони збагачуються за рахунок звичайних людей (82,3%). Переважна більшість опитаних вважає, що громадська думка не має значення для людей, які перебувають при владі (81,0%) і що звичайні люди не мають впливу на події, що відбуваються в країні (77,6%).
Більшість респондентів (63,5%) не готові пожертвувати свободою для більшої безпеки і добробуту. Цікаво, що 47,8% опитаних також сказали, що держава повинна нести відповідальність за добробут кожного, і 30,0% визнають, що вони самі відповідальні за власний добробут. І все ж, близько половини респондентів (52,2%) погоджуються, що успіх залежить від удачі та зв’язків.
Що стосується довіри одне до одного, то більше половини опитаних (54,2%) погоджуються з тим, що треба бути обережними з усіма.
—
Цей звіт про результати опитування був підготовлений Pact в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст цього звіту є виключною відповідальністю Pact і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду Сполучених Штатів Америки.
Про опитування
Загальнонаціональне опитування щодо громадського залучення проводиться в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE), що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та впроваджується Pact в Україні.
У цьому звіті наведено головні висновки з опитування, дані якого були зібрані в січні 2020 року. Опитування досліджує обізнаність щодо громадянського залучення та участі, ставленні до громадського суспільства, а також сприйняття процесу реформ та участь у ньому. В останній хвилі опитування ми також запитали українців про їхні цінності, переконання і ставлення до життя, зокрема частина питань була присвячена темі міграції.
Польовий етап дослідження проводився компанією Info Sapiens у період 8-30 січня 2020 року. Дані зібрані за допомогою інтерв’ю, що проводилися серед жителів України віком від 18 років особисто у помешканнях респондентів. Вибірка опитування складала 2011 респондентів і була сформована відповідно до розподілу дорослого населення України за віком, статтю, областю і типом населеного пункту (за винятком Криму та непідконтрольних уряду України регіонів Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки становить 2,2% (без вразування дизайн-ефекту).
За цим посиланням Ви можете завантажити дані опитування і графіки.