25 жовтня 2020 року українці обиратимуть місцеву владу, в тому числі й нових мерів. «Слово і діло» розбиралося, хто вже заявив про свої амбіції балотуватися на посаду міського голови Чернігова або проявив політичну активність у цьому напрямі. Також пропонуємо подивитися, як виконує обіцянки мер Чернігова.
Владислав Атрошенко на посаді мера Чернігова з 4 грудня 2015 року. За цей час він дав 72 обіцянки (включаючи передвиборчі програмні), з яких виконав 42 (58 % ), провалив – 11 (15%) і ще 19 (27 %) має реалізувати.
Мер Чернігова виконав передвибочу обіцянку впровадити програму підвищення енергоефективності «Гроші чернігівців повинні залишатися у місті». У червні 2016 року між Держенергоефективность та містом було підписано Меморандум про партнерство щодо запровадження енергосервісу.
Міськрада затвердила програму відшкодування кредитів, отриманих ОСББ на впровадження енергоефективних заходів у житловому фонді Чернігова; проведено оснащення 443 багатоквартирних житлових будинків засобами обліку холодної води та лічильниками обліку тепла.
З травня 2017 року в Чернігові почав роботу німецький проект «Партнерство з модернізації: енергоефективність у лікарнях». На підвищення енергоефективності бюджетних об’єктів міста виділили 53,4 млн грн. Також в місті встановили нове обладнання та відремонтували старе на КП «Чернігівводоканал».
Окрім того у 2018 році проведено ремонт п’яти котлоагрегатів, проведено капітальний ремонт теплових мереж протяжністю 1,15 км.
У 2019 році лічильниками тепла були оснащені всі багатоповерхівки, де є технічна можливість щодо їх встановлення (90% від всіх житлових будівель підключених до теплових мереж).
Однак незважаючи на активне впровадження енергозбереження Атрошенко провалив свою передвиборчу програмну обіцянку знизити вартість опалення житлових будинків Чернігова.
Як повідомили «Слову і ділу» в міськраді, тарифи на послуги з централізованого опалення для населення протягом жовтня 2015 року – липня 2016 року не зменшувалися. Разом з тим, для споживачів, які встановили індивідуальні системи автономного опалення у багатоквартирних будинках чи квартирні лічильники спожитої теплової енергії, за лютий 2016 року були виставлені рахунки за опалення місць загального користування будинків на 40-47 % менші, ніж за січень 2016 року.
Станом на 23 березня 2018 року в місті залишались високі тарифи на опалення.
«Високі тарифи це є наслідок не ефективної роботи орендаря. В першу чергу ТЕЦ, які за приблизно 15 років не зробили достатніх інвестицій на переобладнання в першу чергу котлів, які є надзвичайно низького ККД», – заявив Атрошенко під час свого звіту.
Нічого не змінилось й на початку листопада 2019 року, вартість опалення житлових будинків не зменшувалась.
Не виконав мер Чернігова обіцянку кожного року виділяти по 100 тис. грн власних коштів на потреби спілки воїнів АТО. Спочатку, мер, як і обіцяв виділив обіцяну суму у липні 2017 року. Однак потім він надав 39 тис. 550 грн для потреб військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в операції Об’єднаних сил (ООС) вже у січні 2019 року. Кошти витрачались за погодженням та під контролем Ради ветеранів АТО при Чернігівській міській раді.
За інформацією міської ради від 30 квітня 2020 року через зміни в керівництві та структурі громадської ради заявок на отримання коштів не надходило. Загалом після 2017 року кошти у розмірі 100 грн не надавалися.
Провалив Атрошенко обіцянку завершити всі роботи стосовно реалізації проекту «пам’ятник захисникам України» за 2017-2018 роки. У цей період роботи взагалі не проводилися. 16 липня 2019 року міськрада оголосила конкурс на кращу проєктну пропозицію щодо спорудження меморіалу, але першої премії не здобула жодна робота.
Як і обіцяв Атрошенко у своїй передвиборчій програмі, в Чернігові запровадили електронний квиток та єдиний квиток на всі види транспорту міста. 15 січня 2019 року Ощадбанк та Visa запустили у міському транспорті Чернігова систему оплати проїзду за допомогою картки. Відтепер проїзд можна оплатити банківською карткою, Apple Pay та Google Pay.
Впорався мер із обіцянкою встановити в місцях масового скупчення людей близько 250 камер відеоспостереження для контролю за громадським порядком та зменшенням випадків вандалізму. У липні 2017 року у системі ГУ Нацполіції області працювала 161 камера відеоспостереження. Проект «Мережа Безпеки» профінансований коштом бюджетів місцевих громад, а реалізований працівниками Управління інформаційної підтримки та координації поліції «102» спільно з цивільними фахівцями.
Станом на 25 січня 2018 року об’єднано сигнали з 238 камер відеоспостереження області, з яких 59 у обласному центрі. Загальний обсяг фінансових ресурсів впродовж 3-х років, необхідних для виконання програми, складав 42 350 тис. грн з міського бюджету. Протягом 2019 року в місті встановили 76 камер відеоспостереження.
Як і більшість мерів обласних центрів, Атрошенко також обіцяв побудувати сміттєпереробний завод у Чернігові. Зробив він це ще 5 років тому, коли балотувався. Як і більшість мерів, швидше за все цю обіцянку Атрошенко не виконає.
У 2016 році найкращим варіантом вважалося облаштування сортувальної лінії. Влада почала шукати інвестора. Через два роки під час звіту міський голова повідомив, що питання стосовно будівництва заводу зависло і потрібні законодавчі зміни.
Минулого року Владислав Атрошенко сказав, що проєкт можна реалізувати, якщо буде сформовано державний спецфонд з податків на виробників упаковок та пластику, або коштом зеленого тарифу.
Також у планах мера – створити в Чернігові технологічний парк з логістикою, запровадити систему «Розумне місто», реконструювати залізничний вокзал та залучити державні кошти для реконструкції Антонієвих печер