“Бронь” для 45-річних українців: з січня 2018 року держава вводить нові правила прийому працівників.
З січня 2018 року держава вводить для українських роботодавців нові правила прийому працівників.
У штаті кожного підприємства вводиться квота для співробітників 45 років і старше в розмірі 4% від загальної чисельності. За словами міністра соцполітики Андрія Реви, ця норма вводиться в зв’язку з пенсреформою.
Експерти кажуть, що це суттєво не вплине на ринок праці, але в окремих сферах таку вимогу виконати буде складно.
За словами Реви, багато роботодавців відмовляються брати на роботу людей передпенсійного віку.
“Ми це питання вирішимо за допомогою введення мінімальних квот. Щоб в кожному трудовому колективі 4% працівників були віком від 45 років і старше. І стежитимемо через Держслужбу праці за тим, щоб норма дотримувалася”, – сказав Рева.
Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський зазначив, що в світі зміщується поняття “старість” в бік збільшення віку, тому зараз людина в 45 років і старше не видається неконкурентоспроможною.
“Думаю, що ця норма не стане обтяжливою для бізнесу. Будь-яка норма обмеження, в тому числі за віком – це дискримiнація, яка законодавчо заборонена”, – резюмував Забловський.
З ним не згоден заступник голови Держслужби зайнятості Сергій Кравченко:
“Проблема з працевлаштуванням тих, кому 45 років і більше, дуже серйозна. Ця тенденція прийшла до нас із США, де давно вважається, що людину старше 35 років навчити чомусь новому складно. Так, не брати на роботу через вік заборонено законодавчо, але на практиці роботодавці під будь-якими приводами намагаються не брати тих, кому під 50 і більше, навіть не хочуть розглядати резюме. Тому квоти дадуть віковим претендентам шанс хоча б потрапити на співбесіду, довести свою кваліфікацію”.
HR-експерт порталу rabota.ua Тетяна Пашкіна каже, що квотування має і мінуси. Наприклад, літні працівники можуть почати зловживати, мовляв, мені більше 45 років, тому ви хочете мене звільнити.
“Головна небезпека нового квотування, щоб не вийшло, як з робочими місцями для iнвaлiдiв, яких, нагадаю, має бути на підприємстві не менше 4% штатної чисельності, інакше фірма платить штраф у розмірі середньомісячної своєї зарплати”, – аналізує Пашкіна.
У підсумку маємо ситуацію, коли багато людей з iнвалiднiстю не шукають роботу, а просто віддають трудову, числяться, припустимо, прибиральницею і отримують мінзарплату. Держава повинна не квоти вводити, а зробити так, щоб людей передпенсійного віку було вигідно брати на роботу. Наприклад, повертати фірмі частину податків за такого працівника.
Керівник HR-департаменту великої фармкомпанії Анастасія Дмитрук проти огульного введення квот незалежно від типу виробництва і розміру бізнес-структури:
“Якщо це буде по аналогії з iнвaлiдaми, то поcтраждає малий і середній бізнес, оскільки на 8-25 співробітників буде покладено один працівник старшого віку. А, наприклад, в IT-сфері переважно працює молодь до 35-40 років, в карго-компаніях, де потрібна фізична сила, теж. Ці структури просто не потягнуть ще одного працівника старшого віку, крім iнвaлiдa, якщо він тільки числиться в штаті, а не реально працює “.
Експерти впевнені, що вимоги до вікового квотуванню буде виконати набагато легше, ніж за iнвалiдами, яких в країні менше 8% (до 3 млн осіб). 45-річних працівників приблизно вдвічі більше, і вони можуть реально працювати, а не просто числитися.
“У фармакологічній промисловості, наприклад, затребувані люди старшого віку, вони мають достатню кваліфікацію і солідний досвід, щоб скласти конкуренцію молодшим претендентам на місце, – каже Дмитрук. – Але в інших сферах може бути складніше”.
За словами Пашкіної, старше покоління вже переважає в промисловості, освіті, медицині, соцслужби, де не найвищі зарплати.
“На виробництві взагалі дефіцит кадрів, там дивляться на рівень кваліфікації токаря чи інженера, а не на його вік”, – навела приклад Пашкіна.
Сергій Кравченко каже, що багато 45-річних і старше самі винні в своїх прoблeмах, оскільки не хочуть освоїти нові технології:
“Через службу держзанятості шукають місце чимало бухгалтерів, які не знають сучасних систем бухобліку і не хочуть перевчатися. Навряд чи їм допоможе введення квот”.