Зараз громадськість бачить наступ на Вищий антикорупційний суд і намагається захистити цю інституцію. На сьогодні в Конституційному Суді України за поданням групи народних депутатів відкрито провадження щодо неконституційності Вищого антикорупційного суду на підставі того, що закон про ВАКС нібито є неконституційним. З цього почала свій виступ Юлія Кириченко, співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ, 20 жовтня під час публічного обговорення «Як недосконалість судоустрою породжує корупційні ризики?», організованого Коаліцією РПР у партнерстві з Національним Демократичним Інститутом (НДІ), Центром політико-правових реформ та ВІ «Активна Громада».
«КСУ — єдиний суд, який може визнавати акти органів державної влади (Парламенту, Кабінету міністрів, Президента) неконституційними як частково, так і загалом. Визнання КСУ неконституційним закону про ВАКС призведе до ліквідації цього суду», — каже Кириченко.
За її словами, наступ на ВАКС спричинений спробою захистити корупцію в межах правового поля.
«Немає проблем із конституційністю ВАКС, а є чергова спроба зберегти старі корупційні схеми», — підсумовує співголова Ради Коаліції РПР.
Якщо в народних депутатів є сумніви щодо конституційності певних інституцій, то цілком нормальним явищем є вирішення цього питання через КСУ. Але дивно, що питання щодо конституційності ВАКС постало через 1,5 роки після його створення. На це звертає увагу Євген Крук, заступник голови ВАКС.
«5 народних депутатів, які голосували за законопроєкт щодо створення ВАКС, тепер підписали подання щодо його неконституційності», — наводить приклад Крук.
Один з аргументів авторів конституційного подання щодо Вищого антикорупційного суду стосувався нібито неконституційності участі міжнародних експертів у доборі суддів до ВАКС.
«Вирішальну роль у доборі відігравала Вища кваліфікаційна комісія суддів. А Венеційська не вбачала порушень у тому, що до добору суддів будуть залучені представники Громадської ради міжнародних експертів», — пояснює заступник голови ВАКС.
Іншим аргументом ініціаторів конституційного подання було нібито порушення ВАКС принципу на апеляційне провадження, адже цей суд має власну апеляційну палату
«Але законом забезпечена інституційна та фінансова незалежність апеляційної палати: вона є розпорядником бюджетних коштів, розподіл яких контролюється головою палати, якого обирають самі члени цієї палати», — наводить контраргумент Крук.
Стаття 125 Конституції України передбачає існування вищих спеціалізованих судів, і ВАКС має всі ознаки цього суду. Про це говорив Расім Бабанли, керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду.
«ВАКС не наділений спеціальними повноваженнями, адже розглядає справи відповідно Кримінального процесуального кодексу, а не якихось інших спеціальних законів», — пояснює Бабанли.
Ще одним контраргументом до конституційного подання нардепів він наводить статтю 127 Конституції України, яка передбачає можливість встановлення спеціальних вимог до суддів спеціалізованих судів, як-то стаж роботи чи неможливість обіймати посаду судді, якщо кандидат останні 10 років працював в органах прокуратури.
Немає підстав говорити і про неконституційність процедури апеляційного провадження у ВАКС, вважає керівник департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду.
«Поєднання першої та апеляційної інстанцій не характерне для України, але законодавство цього й не заперечує. Головне — це вимога щодо забезпечення можливості для особи на апеляцію. Апеляційна палата ВАКС відповідає цій вимозі, а також має процесуальну та організаційну автономію», — підсумовує Бабанли.
ВАКС відіграє важливу роль в антикорупційній інфраструктурі: він доводить до логічного завершення справи, відкриті Національним антикорупційним агентством і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, пояснює Борис Малишев, доктор юридичних наук, експерт із публічного права і прав людини.
«ВАКС — це запорука побудови в Україні правової держави», — наголошує він.
До створення ВАКС судова система не могла ефективно розглядати справи щодо корупції високопосадовців, самі судді не завжди відповідають критеріям доброчесності, а також не завжди мали спеціальні знання щодо складних фінансових операцій, чим характеризується топ-корупція, наводить приклади експерт.
Проте закон про ВАКС встановлює вимоги щодо ефективності розгляду справ: чітко визначена компетенція суду, додаткові вимоги до суддів при відборі та спеціальні механізми добору суддів. Також дорадчу роль у доборі суддів уперше відгірала Громадська рада міжнародних експертів, яка жодним чином не підміняла собою ВККС чи ВРП, звертає увагу Малишев.
Перша згадка про ВАКС на законодавчому рівні була ще у 2016 році в законі про судоустрій, але там було зазначено про необхідність ухвалення окремого закону, почав свій виступ із ретроспективи Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ.
«Далі почалася боротьба громадськості та міжнародних партнерів за створення ВАКС. Водночас влада тоді говорила, що кожен суд має бути антикорупційним. На ухвалення окремого закону про Вищий антикорупційний суд довелося чекати понад 2 років, а свою роботу він розпочав у 2019 році. Проте ВАКС уже продемонстрував свою можливість ухвалення незалежних рішень», — говорить експерт.
Він звернув увагу, що схожі наступи на антикорупційний суд через конституційний були в Словаччині, та окремі положення закону про антикорупційний суд були визнані неконституційними. Але після тиску громадськості Парламент оперативно виправив ці положення.
«Раніше вже не раз народні депутати України здійснювали спробу послабити антикорупційну інфраструктуру через звернення до КСУ: вносили подання щодо конституційності закону про незаконне збагачення, закону про запобігання корупції тощо. Закиди проти ВАКС — це частина спроби реваншу старої корупційної системи», — наголошує Куйбіда.
Автори подання до КСУ щодо ВАКС — це група депутатів із партій переважно проросійського спрямування, як-то «Опозиційна платформа — За життя», звертає увагу Галина Чижик, експертка із судової реформи Центру протидії корупції.
«Одна з авторок подання — Антонина Славицька — є фігуранткою в провадженні НАБУ щодо злочинів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, так званих «плівок Вовка». Також Славицька разом із колегами раніше ініційовувала подання до КСУ щодо неконституційності закону про НАБУ та електронне декларування», — каже Чижик.
Вона додала, що ці народні депутати, які набито вболівають за дотримання Конституції, насправді намагаються не допустити свого притягнення до відповідальності у ВАКС.
«Подання проти ВАКС — один з елементів масштабної кампанії наступу на антикорупційну інфраструктуру», — впевнена експертка.
А за рік своєї роботи ВАКС продемонстрував абсолютну іншу якість роботи суду: нарешті з’явилися реальні вироки за корупційні злочини.
«У суспільства немає претензій до доброчесності суддів ВАКС завдякий і тому, що до добору суддів залучили міжнародних експертів», — резюмує Чижик.
Відеозапис обговорення доступний за посиланням.
Публічні обговорення відбуваються в рамках програми «Відповідальна та підзвітна політика в Україні» (U-RAP), за фінансової підтримки Агентства США з Міжнародного розвитку (USAID), та в співпраці з проектами міжнародної технічної допомоги. Думки, висловлені під час заходів належать авторам і не обов’язково відображають точку зору USAID.