13 квітня на офіційному веб-сайті Президента оприлюднена новина про внесення до Парламенту законопроєкту про ліквідацію Окружного адміністративного суду м.Києва (далі – ОАСК), оскільки цей суд “так і не зміг повернути довіру до себе, але впорався з поверненням скандалів і дивних рішень, далеких від розуміння справедливості”. Того ж дня відповідні законопроєкти були внесені до Верховної Ради.
Зокрема, проєкт закону №5369 “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду” передбачає:
- ліквідацію ОАСК та утворення замість нього Київського міського окружного адміністративного суду, юрисдикція якого поширюватиметься на м.Київ;
- з дня набрання чинності цим законом ОАСК має припинити здійснювати правосуддя, передати справи Київському окружному адміністративному суду, який розглядатиме справи, підсудні ОАСК, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду.
Необхідність цих змін пояснено “необхідністю забезпечення доступності правосуддя, права громадян на розгляд їх справ незалежним і безстороннім судом та підвищення рівня довіри до судової гілки влади”.
Проєкт закону №5370 “Про внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, доповнює перехідні положення цього Закону пунктом щодо незастосування при ліквідації ОАСК положень ч.6 ст.147, які визначають, що суд, який підлягає ліквідації, продовжує здійснювати правосуддя до утворення нового суду.
Оцінка Центру політико-правових реформ
Передумови. Діяльність ОАСК та публічні корупційні скандали, які активно супроводжують його протягом останніх двох років, неодноразово висвітлювалася експертами ЦППР (детально в щотижневих аналізах 13-20 травня 2019, 13-20 січня, 13-20 липня, 20-27 липня, 1-7 вересня, 15-21 вересня, 20-26 жовтня, 27 жовтня – 2 листопада 2020, 9-15 лютого, 16-22 лютого, 6-12 квітня 2021 року).
Оприлюднені Національним антикорупційним бюро в 2019, 2020 роках матеріали негласних слідчих дій можуть свідчити про “торгівлю правосуддям” суддями ОАСК, намагання голови ОАСК захопити владу у Вищій кваліфікаційній комісії суддів (далі – ВККС) та Вищій раді правосуддя (далі – ВРП), втручання голови ОАСК в діяльність інших органів влади (Конституційного та Верховного судів, інших судів, Національного агентства з питань запобігання корупції) (детально в щотижневому аналізі 13-20 липня 2020 року).
Кримінальне провадження за цими фактами триває, а його фігуранти – голова та судді ОАСК – продовжують здійснювати правосуддя, оскільки ВРП відмовилася відсторонити їх від посад і розглядати скарги на їх діяльність. Більше того, незважаючи на оголошення в розшук, неодноразові виклики до Вищого антикорупційного суду, рішення про примусовий привід, голова ОАСК у відверто від прибуття до суду.
Серйозність проблеми ОАСК була визнана Україною навіть на міжнародному рівні, зокрема, в меморандумі з Міжнародним валютним фондом (в червні 2020 року) йшлося про необхідність передачі компетенції щодо вирішення справ національного значення Верховному Суду. Зважаючи на численні корупційні скандали, експерти ЦППР називали реорганізацію ОАСК питанням національної безпеки України.
Втім, тривалий час політична влада не вживала активних дій для вирішення проблеми з цим судом. Перші кроки були зроблені лише після того, як в жовтні 2020 року петиція про ліквідацію ОАСК на сайті Президента набрала понад 25 тис голосів. Володимир Зеленський ініціював консультації з цього питання з ВРП. Черговим кроком для вирішення проблеми ОАСК був внесений в лютому 2021 року Президентом проєкт закону №5067, який частково мав обмежити юрисдикцію цього суду, передавши вирішення справ щодо оскарження нормативно-правових актів центральних органів влади до Верховного Суду.
Оцінка законопроєкту
В умовах коли чинні механізми притягнення до кримінальної та дисциплінарної відповідальності щодо суддів ОАСК не працюють (перешкодою для цього є кругова порука, політичні протекції, а також використання суддями ОАСК гарантій недоторканності і незалежності судді), ліквідація ОАСК є виправданим кроком, оскільки дасть змогу припинити “торгівлю правосуддям”. Згідно з проєктом, з набранням чинності законом судді ОАСК припинять здійснювати правосуддя (хоча це не призведе до припинення нарахування їм суддівської винагороди).
Щодо подальшої професійної долі суддів цього суду, то в законопроєкті вона не конкретизована. В умовах чинного законодавства подібні кадрові питання мають вирішувати ВККС (наразі не функціонує) і ВРП (її чинний склад потребує очищення). Тому без сформування нового складу ВККС і очищення ВРП ситуація залишатиметься невизначеною.
Від нової ВККС буде залежати, чи буде 1) оголошено конкурс в новоутворений суд (замість ОАСК), або 2) він буде сформований шляхом переведення суддів (зокрема або передусім з ОАСК). Якщо буде обрано другий варіант, тоді цілей закону не буде досягнуто.
У разі проведення конкурсу судді ОАСК можуть податися на конкурс або звільнитися за власним бажанням. Також їх може бути переведено до іншого суду, а за відсутності згоди – їх також відповідно до чинного закону очікує звільнення. Остаточне вирішення питання про звільнення і переведення суддів – це компетенція ВРП.
Тому вирішальне значення матиме швидкість і якість ухвалення законів, які передбачають формування ВККС і очищення ВРП.
Щодо подальшої долі справ. Згідно із законопроєктом, протягом короткого часу після набрання чинності законом справи мають бути передані з ОАСК до Київського окружного адміністративного суду (обласного). Таке рішення буде тимчасовим до сформування нового суду.
Як зазначали експерти ЦППР, ОАСК є одним із найбільш завантажених судів, що призводить до погіршення доступу до правосуддя. Зокрема, за даними судової статистики за 2020 рік, в ОАСК найбільший відсоток нерозглянутих справ на кінець року (53,02% порівняно із середнім показником по Україні – 32,96%), в т.ч. нерозглянутих справ понад 1 рік (27,18%, хоча середній показник по Україні втричі нижчий (8,4%).
Київський окружний адміністративний суд також є одним із “лідерів” за навантаженням серед інших адміністративних судів. Тому зрозуміло, що до сформування нового суду невтішна ситуація з тривалістю провадження не покращиться, а й погіршиться. У новому суді потрібно передбачити достатню кількість суддів, яка буде спроможна впоратися з таким навантаженням.
На думку експертів ЦППР, для комплексного вирішення проблеми розгляду справ загальнодержавного значення доцільно одночасно створити також Вищий адміністративний суд (за зразком Вищого антикорупційного суду), який перебрав би ексклюзивну компетенцію ОАСК щодо розгляду таких справ у першій інстанції.
Пропозиції експертів ЦППР:
- законопроєкт №5369 щодо ліквідації ОАСК доцільно підтримати з його подальшим доопрацюванням в частині обов’язковості конкурсної процедури формування Київського міського окружного адміністративного суду;
- ініціювати законодавчі зміни щодо виключення з підсудності окружних адміністративних судів справ загальнодержавного значення, передбачивши створення для їх розгляду Вищого адміністративного суду за зразком Вищого антикорупційного суду.