Наскільки успішно Україна виконує свої зобов’язання, взяті згідно з Угодою про асоціацію з ЄС? Де ми маємо прогрес, а де – катастрофічне падіння?
Зокрема, протягом минулого року Україна ухвалила 23 основних євроінтеграційних закони, проте цього явно недостатньо. В низці секторів “залишаються значні відставання”, фіксують в уряді. 23 лютого був представлений урядовий звіт про виконання Угоди про асоціацію.
На жаль, говорити про “повну перемогу” європейської інтеграції немає підстав.
Але “зради” немає так само: в ухваленні законів ситуція стала кращою, аніж торік.
При чому за цей рік (нарешті!) з’явилися сектори, де плани адаптації законодавства до європейського були виконані повністю.
Співставлення виконаних за рік завдань і раніше затверджених планів свідчить минулого року вдалося виконати лише 41% запланованої євроінтеграційної роботи.
 |
При цьому Верховна рада виконала свою роботу на 31%, уряд – на 42%, а інші органи влади – на 50%.
Втім, ситуація у 2016 році була ще гіршою. Тоді, за словами віце-прем’єра з євроінтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, “зі 126 директив, які ми мали імплементувати в українське законодавство у 2016 році, імплементовано лише 36, з них 23 – повністю”.
Виходить, виконання нашої “євроінтеграційної домашньої роботи” рік тому здійснювалося ще повільніше.
Втім, є принципова різниця: у 2017 році Угода про асоціацію нарешті набрала чинності. А це означає, що її виконання вже остаточно стало міжнародним зобов’язанням України.
 |
| Для збільшення натисніть зображення |
В цьому контексті важливо, що низка секторів повністю виконали свою “домашню роботу” на 2017 рік.
Так, стовідсоткове виконання планової роботи фіксується у фінансовому секторі, а також у секторі освіти та навчання.
Це особливо важливо, адже в фінансовому секторі на 2017 рік було заплановано багато роботи. Зокрема, щодо протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму. Також до стандартів ЄС було приведені норми щодо корпоративного управління, бухгалтерському обліку та аудиту.
71% виконання євроінтеграційних робіт зафіксовано ще в двох сферах: енергетиці та гуманітарній політиці.
Натомість найнижчий рівень виконання УА в уряді фіксують у секторах охорони здоров’я (лише 4%!) та транспорту (11%).
Також низький рівень виконання Угоди – в секторах, які традиційно вважалися “успішними”. Наприклад, у секторі державних закупівель рівень виконання становить лише 22%, а у секторі санітарних та фітосанітарних питань – 33%. Також 39% запланованих робіт виконано у секторі енергоефективності та ЖКХ.
А до того ж, не може не бентежити низький рівень впровадження реформ у сфері політичного діалогу та національної безпеки – лише 43%.
А отже – ситуація справді далека від переможної.
Варто додати, що робота, не виконана у 2017 та у попередні роки, гальмуватиме впровадження УА й надалі. А ми накопичили справді значне відставання. Відповідно, Україні доведеться навіть не подвоїти зусилля, а почетверити. Адже такий низький рівень реалізації УА ставить під сумнів озвучені владою амбітні плани вже зараз розпочати діалог про те, що саме має прийти на зміну Угоді.
Низький рівень поточного виконання УА може дати скептикам чудовий аргумент, мовляв, євроінтеграція насправді не така й потрібна.
Чи вдасться прискорити впровадження євроінтеграційної роботи? Адже далі робити це буде ще важче – Україна поступово входить у передвиборчий цикл. А в такій ситуації вкрай складно вимагати голосування за реформи у Верховній раді. Та й і в уряді все частіше воліють відкласти непопулярні реформи “на завтра”.
Ці питання ЄвроПравда планує поставити урядовцям після офіційного оприлюднення річого звіту. А отже, найближчими днями ми плануємо повернутися до цієї теми.
Автор: Юрій Панченко,
редактор “Європейської правди”