Переведення реєстрації фізичних і юридичних осіб в електронний формат для повного виключення паперового документообігу – один з основних трендів у країнах Європейського Союзу.
Україна зараз перебуває тільки на початковому етапі створення повноцінного електронного уряду. Один з його ключових компонентів – розробка єдиного реєстру адрес.
Створення подібного реєстру має низку причин. В першу чергу, Україні потрібна електронна система, яка сприятиме чіткості та передбачуваності процесів реєстрації об’єктів нерухомості. Це – дуже серйозний важіль для більш зрозумілої і прозорої реєстрації майнових прав.
Реєстр адрес допоможе уникнути проблем з ідентифікацією нерухомості в ситуаціях, коли є де-факто один об’єкт, але при цьому власність зареєстрована на кілька юридичних адрес. Як відомо, подібні схеми дають підґрунтя для шахрайства.
Новий сервіс відкриє можливості для надання безлічі комерційних послуг в режимі онлайн, наприклад – укладення будь-якого договору про комунальні послуги.
Також він буде корисним і для адміністративної організації країни. Наприклад, реєстр можна буде використовувати при проведенні виборів. Інформація про реєстрацію громадян дозволить запобігти махінаціям у процесі голосування.
Для успішного впровадження реєстру адрес та інших електронних послуг кожен громадянин України також повинен отримати унікальний персональний код і можливість ідентифікації в системі за допомогою мобільного підпису. Ці процеси теж почалися, але заберуть певний час.
Допомогу Україні у створенні якісних та ефективних електронних сервісів сьогодні надає низка міжнародних донорів, включно з Європейським Союзом. Основний акцент на даному етапі має бути на поліпшенні нормативної бази – адже без неї неможливо розпочати створення програмного забезпечення.
В першу чергу, потрібно фокусуватися на стратегії, де буде чітко окреслена роль Міністерства юстиції України та інших відомств. І тільки потім регулювати питання про надання сервісів і управління реєстрами.
Це досить “тонке” завдання, яке залежить від політичних рішень.
Сьогодні Мін’юст в Україні відповідає за понад двадцять реєстрів. Серед них: реєстр нерухомості і реєстр юридичних осіб, від ефективності яких залежить дуже багато правових відносин.
Одне відомство не може повністю відповідати за складний ланцюг послуг. Наприклад, Мін’юст може визначати методологію і стратегію розвитку сервісів, а базою даних реєстру адрес може займатися Служба держгеокадастру. Право на внесення даних можна надати органам місцевого самоврядування.
Саме тому до роботи над реєстром потрібно підключати і Міністерство регіонального розвитку.
Реєстр адрес буде створюватися на основі вже існуючих геопросторових даних – потрібно лише зробити прив’язку бази даних Служби держгеокадастру до інформації, яку внесуть до нового реєстру. При цьому важливо вже сьогодні почати працювати над проблемою не пов’язаних між собою даних.
Держгеокадастр містить інформацію про власність на землю, а реєстр нерухомості – про кінцевих власників об’єктів. Таким чином, дані про землю і дані про об’єкти нерухомості в Україні розділені. Хоча з правової точки зору ця інформація має бути консолідована.
Зараз українським колегам допомагає група експертів литовського державного підприємства “Центр реєстрів”. Це підприємство вже 20 років забезпечує технічні рішення й здійснює управління інтегрованою системою реєстрів Литви.
У 2017 році литовський реєстр нерухомості посів третє місце в світі в рейтингу Світового банку за легкістю ведення бізнесу.
Завдяки чому вдалося досягти такого успіху? І що варто перейняти Україні?
Зареєструвати фізичну або юридичну адресу в Литві можна повністю в режимі онлайн, а потім також електронним способом підписувати різні договори. Система автоматично перевірить дані про власників приміщень.
Якщо приміщення належить особі, яка реєструє компанію, то дані можна вводити самостійно. Якщо ж компанія буде реєструватися в об’єкті нерухомості, що належить іншим особам, то система в реальному часі запросить від власників підтвердження через мобільний підпис. Право мобільного підпису найближчим часом матимуть більше половини громадян країни.
До речі, в Литві свого часу вирішили розділити реєстр адрес з реєстром нерухомості, оскільки вони мають різні цілі. Перший має більш широке призначення. Другий же відповідає за прозорість інформації про власників об’єктів нерухомості.
Всі електронні послуги в Литві – платні як для фізичних, так і для юридичних осіб (включаючи держструктури). Це створює атмосферу відповідальності за надання цих послуг державою.
“Центр реєстрів” щороку заробляє на цьому мільйони євро і вкладає гроші в нові технічні розробки. При цьому вартість послуг часто істотно нижча тієї суми, яку платять в Україні, поки проходять весь шлях, щоб зібрати потрібні документи й довідки.
 |
Автор: Довідас Віткаускас,
керівник проекту ЄС
“Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні”