Президентські вибори закінчилися, а соціологи продовжують працювати із результатами Національного екзит-полу, які не лише назвали попереднього переможця у день виборів, а й дають чітке уявлення про особливості голосування представників різних соціально-демографічних груп виборців, чого не можуть показати офіційні результати перегонів. Адже, крім стандартного запитання «За кого ви проголосували на виборах?», респонденти мали можливість відмітити в анкеті свою стать і вік, освіту, а також те, коли вони визначилися, за якого кандидата збираються голосувати. Тож про те, хто за кого проголосував у другому турі президентських виборів, соціологи розповіли на своїй прес-конференції 6 травня в Укрінформі.
Екзит-пол пройшов успішно
Найголовніший результат Національного екзит-полу той, що він пройшов успішно. На цьому наголосила директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. Вона зазначила, що результати Національного екзит-полу у другому турі президентських виборів дуже неістотно відрізнялися від результатів, оголошених ЦВК.
«Це важливо, особливо якщо зважити, що екзит-пол не проводився на певних виборчих дільницях – за кордоном, у в’язницях, лікарнях. Показники екзит-полу дуже близькі до офіційних, що підтверджує, по-перше, що вибори були справді чесними і демократичними і, по-друге, що соціологія у нас перебуває на належному професійному рівні», – прокоментувала експертка.
Вона поінформувала, що це був 16-й екзит-пол «Демократичних ініціатив» імені Ілька Кучеріва, який він провів разом зі своїми партнерами – Київським міжнародним інститутом соціології та Центром Разумкова.
«Наш екзит-пол відрізняється від інших екзит-полів тим, що традиційно не має партійних і політичних грошей. Він фінансується спільно міжнародними організаціями. А ще має Наглядову раду. Цього разу її очолив відомий громадський діяч Євген Бистрицький. Наглядова рада контролювала як проведення самого екзит-полу, так і витрачання фінансів», – розповіла Ірина Бекешкіна.
У другому турі виборці були більш охочі брати участь у екзит-полі
Рівень досяжності, тобто рівень згоди респондентів взяти участь у Національному екзит-полі, у другому турі виборів становив 74%, що є доволі високим показником для України, – своєю чергою зазначив Антон Грушецький, заступник директора Київського міжнародного інституту соціології. За його словами, цей показник навіть вищий, ніж був у першому турі, коли він склав 68%.
«Можливо, після доброго висвітлення першого туру зріс рівень довіри до соціологів і стало трохи більше людей, які погодилися взяти участь в опитуванні, – припустив Антон Грушецький. – Ми, звісно, вдячні всім цим респондентом, тому що це справді допомогло забезпечити більш точні результати і проконтролювати перебіг виборів та підрахунок голосів».
Якщо порівняти результати екзит-полу з офіційними результатами ЦВК, які включають і закордонні округи, й тих виборців, які не могли взяти участь в екзит-полі, то результати Національного екзит-полу відрізняються не більше ніж на 1,1% від результатів ЦВК.
Соціолог відзначив, що це вчергове підтвердило адекватний рівень соціологічних опитувань в Україні.
Як проголосували різні соціально-демографічні групи виборців?
Регіональні категорії
Антон Грушецький повідомив, що у другому турі Володимир Зеленський став переможцем в усіх регіонах. Він пояснив, що відносно найнижчою підтримка новообраного президента була на заході України – 57% голосів за нього і 41% – за Порошенка. В решті регіонів не менше ніж 70% українців проголосувало за Зеленського та не більше ніж 28% – за Порошенка.
«Регіональна структура – це тісний зв’язок регіону проживання і голосування виборців. Так, Володимир Зеленський переміг у всіх регіонах України, крім Львівської області. Але якщо брати макрорегіони – захід, центр, південь, схід – то вона фактично відносно була найнижчою на Заході України, де 57% проголосували за нього і 41% за Петра Порошенка. Натомість в усіх інших регіонах не менше 70% підтримали Володимира Зеленського і не більше 28% – Петра Порошенка», – сказав Антон Грушецький.
Він також прокоментував, що чимдалі на схід України підтримка Зеленського зростає до 87% голосів, а чинного президента України знижується до 12%.
Суспільні групи за типом поселення
«Є відмінності в голосуванні і за типом населеного пункту. Так, Порошенко отримав найбільшу кількість голосів серед жителів обласних центрів – 30%, але навіть серед них 68% віддали свій голос за Володимира Зеленського», – зазначив заступник директора КМІС.
У нинішнього президента найбільша кількість голосів у населених пунктах 20-49 тис. жителів (35%). У Зеленського тут підтримка 64%. Ще по 25% виборців за Порошенка проголосували серед жителів сіл і міст зі 50–100 тис. населення. У цих типах населених пунктів більшість також проголосувала за Зеленського.
Гендерні групи
«Якщо говорити про гендерні групи – чоловіків і жінок, то це той випадок, коли підтримка кандидатів практично не пов’язана зі статтю людини. Так, серед чоловіків – 72% опитаних підтримали Володимира Зеленського. Серед жінок – 73%. Серед чоловіків – 26% підтримали Петра Порошенка, серед жінок – 25%», – зазначив Антон Грушецький.
Вікові категорії
Більш помітний звʼязок підтримки того чи іншого кандидата простежується залежно від віку респондентів, хоча він став менш виразним, ніж був у першому турі. І хоча Зеленський є лідером в усіх вікових групах виборців, проте найвищу підтримку він має серед наймолодших.
За Зеленського найбільше (80%) проголосували люди віком до 30 років, серед цієї вікової категорії за Петра Порошенка проголосувало 19%. Далі рівень підтримки Зеленського знижується поступово з віком до 70% серед людей у віці 60 років і старше. Натомість рейтинг Порошенка зростає потроху до 29% серед осіб віком 60 років і старше.
«Тобто, чим старші люди, тим вони більш імовірно голосували за Петра Порошенка. Але все рівно серед всіх вікових груп переважна більшість підтримала Зеленського», – пояснив Антон Грушецький.
Суспільні групи за рівнем освіти
Аналогічним є звʼязок і з освітою.
«Серед людей, які мають освіту не вище середньої спеціальної, близько 75%–82% підтримали Володимира Зеленського. Так само і щодо осіб із незакінченою вищою освітою», – зазначив соціолог. Однак серед людей з вищою освітою Зеленський втратив декілька відсотків.
«Серед осіб із вищою освітою рейтинг Зеленського знижується до 67%. Натомість серед осіб із вищою освітою 31% підтримали Петра Порошенка, за якого голосували не більше чверті тих, хто має освіту незакінчену вищу або нижчу. Чим вище освіта, тим вона більше пов’язана з голосуванням за Петра Порошенка. Хоча більшість все рівно підтримала Зеленського», – зазначив експерт.
Електоральна активність
Щодо явки у другому турі виборів, як свідчить офіційна статистика ЦВК, вона дещо нижча, ніж у першому. Найбільше електоральна активність знизилася у Західному регіоні, натомість у Південному дещо зросла, а в Східному практично не змінилась.
Дані ж Національного екзит-полу дали змогу відтворити електоральну активність серед різних соціально-демографічних груп. Так, серед вікових груп найбільше електоральне зниження відбулося у найстаршій віковій групі. Про це під час обговорення розповів Михайло Міщенко, заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова.
«Якщо у першому турі у віковій групі від 60 і старше взяли участь 70% її представників, то у другому турі лише 64%, – констатує Михайло Міщенко. – Зменшилася електоральна активність і серед тих, кому 50–59 років на 3%, а серед тих, кому від 18 до 49 років, навпаки, електоральна активність зросла на 3%. Отже, судячи із цих даних, найбільше не пішли у другому турі представників найстаршої вікової групи, очевидно, вирішивши не голосувати ні за Зеленського, ні за Порошенка».
Рівень електоральної активності серед чоловіків і жінок виявився приблизно однаковим. Як і на всіх попередніх виборах, сільські жителі голосували більш частіше, ніж жителі міст – у селах прийшли на виборчі дільниці 67%, а в містах – 60%.
Демографічні зміни у структурі електоратів кандидатів
Порівняно з першим туром істотно змінилася вікова структура електорату Зеленського. Якщо у першому турі серед виборців Зеленського 52% становили молоді люди віком від 18 до 39 років, то у другому турі їхня частка зменшилася до 36%. Частка представників середньої вікової групи від 40 до 49 років практично не змінилося, а частка тих, кому 50 і більше збільшилася від 26 до 45%.
Вікова структура електорату Порошенка практично не змінилася – як і у першому турі трохи більше половини його виборців (відповідно, 52 і 51%) становили люди віком від 50 і більше років. І лише 30% – молоді люди віком до 39 років.
«Тобто вікові структури Зеленського і Порошенка стали більш схожими порівняно з першим туром, хоча виборці Порошенка і в другому турі залишаються все ж середньому старші, ніж виборці Зеленського», – пояснив Михайло Міщенко.
Мало змінилася й структура обох електродів за освітнім показником. Як і у першому турі, рівень освіти електорату Порошенка був вищим, ніж електорату Зеленського. Частка людей з вищою освітою серед виборців Порошенка становила 48%, тоді як серед виборців Зеленського 36,5%.
«Цікавий і той факт, що у день голосування визначились, за кого голосувати, лише 6% представників електорату обох кандидатів, – зауважив Михайло Міщенко. – Тобто ми бачимо, що після дебатів на стадіоні визначилися лише 6%, і то невідомо, чи це визначення відбулося саме під впливом дебатів, тому що саме такий показник, коли якась частина визначається саме в переддень виборів, характерний для всіх виборів».
Протестне голосування
Ірина Бекешкіна ще додала, що результати другого туру президентської виборчої кампанії в Україні є, зокрема, відображенням протестного настрою українців.
«Очевидно, що у другому турі – це був протесний електорат, тому що в першому турі вони голосували за інших кандидатів», – сказала вона.
За її словами, перший тур президентської виборчої кампанії – це завжди голосування «за», а другий тур – значно мірою це голосування «проти».
«Тому зійшлись виборці як Сходу, так і Заходу, хоча вони є різними», – впевнена Ірина Бекешкіна.
«Значна частина підтримки Зеленського в першому турі – це теж протесний електорат, але виміряти у відсотках ми не можемо», – доповнив Михайло Міщенко.
А от до кого з двох кандидатів перейшли голоси електорату першого туру, дані екзит-полу не показують. Хоч це питання також цікавило журналістів. Михайло Міщенко пояснив:
«Такі дані можна радше виокремити із передвиборчих опитувань, які показують, що більшість виборців інших політиків були схильні голосувати за Зеленського у другому. Виняток становить електорат Кошулинського, більшість якого готова була голосувати за Порошенка. Але це результати вже не екзит-полу, а інших опитувань».
Прогноз на парламентські вибори
Попросили медійники спроектувати результати президентських виборів і на парламентські. Втім соціологи стверджують, що прямо робити висновки про результати парламентських виборів на основі президентських не можна.
Ірина Бекешкіна вважає, що зарано говорити про перемогу або провал партії новообраного президента Володимира Зеленського «Слуга народу» на парламентських виборах. Його виборці визначатимуться, чи відповідає політика глави держави їхнім поглядам.
«Ми бачимо, що абсолютним лідером цих виборчих перегонів був Володимир Зеленський. Здавалося б, з цього можна зробити висновок, що результати, скажімо, партії «Слуга народу», будуть теж запаморочливими», – сказала соціолог.
З іншого боку, потрібно розуміти, що в другому турі на Заході країни за Зеленського голосували виборці Гриценка, Смешка і частково виборці Тимошенко, на Сході – виборці Бойка.
«Але це різні виборці. Перед першим туром, голосували виборці, власне, його. 30% збиралися голосувати власне за нього. Так ось серед них є питання, які ділять Україну: 33% серед його виборців були за членство в НАТО, 30% – проти, і третина – не визначилися. Або, наприклад, ставлення до Росії: 43% – негативне, 40% – позитивне, інші – не визначились. Або надання статусу автономії так званим «ДНР», «ЛНР» – половина серед його виборців вважали, що це потрібно робити, половина – що не потрібно і частина не визначилася», – пояснила соціологиня.
«Я розумію, чому цей кандидат уникав дебатів – тому що значною мірою це могло від нього відвернути частину виборців – «наш», «не наш». А так він «наш» для всіх. А коли почнуться, скажімо, якісь конкретні речі. Наприклад, вони вже почалися. Як вирішувати проблему Донбасу, з ким нам треба дружити в першу чергу: з Росією чи все ж Заходом. Я думаю, що частина виборців таки будуть визначатися, він «наш», не «наш», – акцентувала Ірина Бекешкіна.
Вона застерегла від прогнозів на майбутні парламентські вибори ще й тому, що поки що нічого не відомо ані про команду нового президента, ані про те, які вона ухвалюватиме рішення.«Твердо сказати можна лише те, що парламентські вибори будуть такі самі непередбачувані, як і президентські, про що ми неодноразово попереджали», – констатувала соціологиня.