Кілька цифр про середню температуру по лікарні і по палаті.
31 січня опубліковано результати Індексу Верховенства Права за 2017-2018 роки
Він комбінує експертні та соціологічні оцінки, і як щодо всіх індексів, можливі методологічні питання. Скажу тільки, що з 21 експерта по Україні трьох знаю особисто і їх оцінкам довіряю, а 1000 опитаних громадян у трьох найбільших містах кожної із 113 країн навряд чи віщають з астралу.
Мета індексу на 44 показники, зведені у вісім груп, цілком практична. На стор. 16 звіту ІВП за 2016 рік описано вплив верховенства права на різні життєві ситуації.
Наприклад: “Уявіть, що Ви – інвестор і шукаєте місце для розміщення ресурсів. Ви двічі подумаєте, чи інвестувати в країну, де висока корупція, погано захищене право власності і важко домогтися виконання контрактів”.
І на стор. 30 звіту ІВП за 2017-2018 роки (так, так оцінка на початок року) вказано, що на глобальному рівні позитивні зміни переважають тільки в групах «Відсутність корупції» і «Правопорядок і безпека», а також, меншою мірою, у групі «Виконання законодавства».
Треба зазначити, що в ІВП йдеться не про якість законів, а про те, що виконуються саме писані закони, а не чиїсь правові позиції чи понятія, і не треба через раз приносити не вказані в цих законах довідки і судові рішення. Так саме відсутність корупції стосується лише “ознак використання публічних посад в особистих інтересах”.
Так ось, загальна температура в нашій палаті невпевнено, але покращується: Україна перейшла з 78 місця в 2016 р. на 77 із 113, підвищила загальну оцінку з 49 до 50 пунктів із 100 (наздогнала таки Сербію та Албанію, кандидатів до ЄС) і взагалі одна із шести країн-учасниць, чия загальна оцінка в ІВП зросла за чотири роки більше ніж на 10%.
Чому ж інвестори думають тричі або взагалі про Україну не думають?
Тому що в ключових – для інвесторів – показниках Україна послідовно прагне опинитися поза глобальним трендом.
Ось результати трьох років задекларованої боротьби з корупцією:
Загальний показник: 89 місце і 36 пунктів із 100 (2016 р.) – 95 місце і 34 пункти (2018 р.)
Ознаки корупції в Верховній Раді: 77 місце і 28 пунктів (2016) – 101 місце і 16 пунктів (2018), зріст корупції на 80%
Корупція в органах виконавчої влади: 83 місце і 41 пункт (2016) – 99 місце і 35 пунктів (2018), зріст на 15%.
Виконання законодавства: 100 місце і 40 пунктів (2016) – 96 місце і 42 пункти (2018).
Ніби ситуація покращується, але ключовий для інвесторів ризик «Втрата майна без належної компенсації» вищий, ніж в Україні (107 місце і 36 пунктів), тільки в Білорусі, Венесуелі, Зімбабве, Камбоджі, М’янмі та Узбекистані. В принципі, на цьому переліку коментар щодо верховенства права в Україні можна було би закінчити упевненим діагнозом “диктатура”.
Втім, з диктатурою, та ще корумпованою, інвестори часто можуть домовитися і ризикнути невеликими сумами.
Але тут температуру Україні псує показник «Неправомірне втручання у виконання законів» – 106 місце і 40 пунктів.
Адже у нас живуть не диктатори (у них абихто не втручається), а – як в Албанії, Афганістані, Камбоджі, Киргизстані, Мадагаскарі, Малаві та Уганді – сила низько оплачуваних чиновників без чітких публічних функцій, а також високо мотивованих приватних осіб з арматурою і «калашами».
Що загрожує цим громадянам за невиконання законів чи втручання, наприклад, у діяльність місцевих рад або у «спори господарюючих суб’єктів»?
Радше нічого серйозного. Ризик офіційних санкцій за службові порушення зменшився на 15%, і тепер за рівнем дисциплінарної відповідальності державних службовців (108 місце і 28 пунктів) Україна випереджає лише п’ять країн Центральної Америки – як-от Мексику, від якої президент сусідніх США воліє відгородитися непроникним муром і повернути її безвідповідальним прикордонникам кілька мільйонів безвізових мігрантів.
Що ж до рейдерів без офіційних посад, 96 місце із 113 країн за ефективністю кримінальних розслідувань та рівнем втручання виконавчої влади в кримінальне судочинство у поєднанні з високим рівнем корупції у кримінальному судочинстві (103 місце і 31 пункт) дозволяють оцінити ризики їх покарання як статистично незначні.
Тому інвестори шукають інші місця – і, подібно до українського уряду, виключають з переліку офшорів країни з кращими показниками ІВП, на зразок Грузії, Латвії чи Угорщини.
Верховенство права – нічого особистого.