26 березня 2019 року відбулося засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП). Левиною долею розглянутих дисциплінарних скарг виявилися скарги не на якісь протиправні дії прокурорів, а на нібито бездіяльність. Тобто керівництво було незадоволене роботою своїх підлеглих, і як аргумент наводилось те, що протягом тривалого часу той чи інший прокурор не направив жодного обвинувального акту до суду.
Представники скаржників обурювалися, що не знають, як ще покарати «ледарів» і примусити їх працювати. Буцімто, оскільки прокурор незрозуміло чим займається у робочий час, його необхідно стимулювати дисциплінарним стягненням. Прокурори ж на свій захист звітували про свою діяльність і доводили, що обвинувальні акти не направлялися з об’єктивних причин.
КДКП у таких випадках ставала на бік прокурорів і приймала рішення закрити дисциплінарне провадження, оскільки відсутність обвинувальних актів сама по собі не може бути показником поганої роботи прокурора.
Чи варто прокурорам працювати на показники
Експерти повсякчас відзначають, що в Україні методи оцінювання ефективності роботи правоохоронних органів забюрократизовані і надто прив’язані до статистичних показників. Таку систему прийнято називати «паличною». Для прокурорів своєрідним показником роботи стала кількість обвинувальних актів, направлених до суду.
«Палична система» і є критерієм оцінки підлеглих керівництвом: чим більше обвинувальних актів працівник прокуратури направив до суду, тим краще оцінюється його діяльність. Але ж правильніше було б оцінювати роботу прокурорів за якісними показниками, а не за кількісними. Адже прокурор є важливим учасником кримінального судочинства, яке вимагає професіоналізму на всіх етапах провадження — від досудового розслідування до винесення обвинувального вироку за умови, що винуватість особи була належним чином доведена.
Так вважають і прокурори. За словами прокурора відділу прокуратури Києва Олександра Жили, старанний прокурор завжди розуміє, яким доказовим арсеналом він володіє, і що на певній стадії процесу краще відмовитися від обвинувачення, ніж очікувано рухатися до виправдувального вироку в суді.
«Для цього кроку також необхідна певна мужність», — підтримує колегу прокурор Київської місцевої прокуратури №7 Станіслав Петренко. Він повідомив, що за закриття безперспективних проваджень йому доводилося позбавлятися премій, але іншого виходу не було, адже прокурори є першим фільтром, який повинен не пропускати результати халтурно проведеного розслідування далі.
На допомогу українським прокурорам прийшли міжнародні партнери
Проблема «паличної системи» добре відома, і вже робляться перші кроки на шляху до її викорінення. Відтак, представники Консультативної місії Європейського Союзу в Україні (КМЄС) ще у січні поточного року повідомили, що спільно з керівництвом прокуратури запустили пілотний проект з метою реформування системи оцінювання діяльності прокурорів за стандартами ЄС, який діятиме у трьох прокуратурах обласного рівня (у Харківській, Львівській та Одеській областях) до кінця березня 2019 року. Експерти планують оцінити діяльність прокурорів, щоб у подальшому створити для України високоякісний підхід оцінки їх діяльності. У КМЄС сподіваються, що цей експеримент продемонструє, наскільки важливе належне оцінювання діяльності прокурорів у довгостроковій перспективі.
«Ефективна системна оцінка діяльності прокурорів не може базуватись виключно на кількості справ, у яких виносяться обвинувальні вироки, або вартості активів, повернутих до державного бюджету, — заявив керівник департаменту верховенства права КМЄС Фабіан Ловенберґ. — Це призводить до того, що прокурори шукають шляхи отримати легкі справи або справи, де фігурують великі суми, які збільшать їхні шанси на підвищення. Справи бувають різної складності, тож чесна система оцінювання повинна це відображати через встановлення об’єктивних та прозорих критеріїв оцінки діяльності прокурора». Міжнародний експерт вважає, що той прокурор, який дотримується принципів верховенства права, працює краще. І якщо прокурор береться за довші та складніші справи і належним чином готує обвинувачення, це також є показником відмінної роботи.
У Законі України «Про прокуратуру», прийнятому у 2014 році, жодної системи оцінювання не передбачено. Ще з 2017 року КМЄС співпрацює з органами прокуратури та Радою Європи (РЄ), закликаючи розробити таку систему оцінювання, яка не лише влаштує прокурорів, але й підвищить їх моральний стан та продуктивність, зазначають у КМЄС.
«Пілотний проект дозволить виявити позитивні тенденції та можливі вади, а відтак, дійти певної досконалої моделі щодо оцінки діяльності співробітників для подальшого поширення по всій території нашої країни. Такий проект започаткує подальшу підтримку всього прокурорського корпусу, що якісно вплине на справедливий кар’єрний ріст та убезпечить прокурорів від свавільного адміністративного тиску», — впевнена заступник генерального прокурора України Анжела Стрижевська.
22 березня 2019 року під егідою КМЄС відбулась зустріч делегатів робочих груп Генеральної прокуратури України, Національної академії прокуратури України та прокуратур Львівської, Одеської та Харківської областей з метою обміну практичним досвідом реалізації вказаного пілотного проекту. Проректор Національної академії прокуратури України Юрій Севрук розповів, що робоча група ГПУ, заступником керівника якої він є, розробила низку проектів нормативних актів, процедури яких наразі вивчаються на практиці. Врахувавши рекомендації КМЄС, висновки Ради Європи та вітчизняний досвід, вони розробили проект змін до Закону України «Про прокуратуру» щодо регулярного оцінювання діяльності прокурорів спеціальними комісіями за певною процедурою. Відразу після завершення аналізу результатів пілотного проекту ці зміни будуть винесені на розгляд парламенту.