Боляче дивитися, як намагаються вбити одну з небагатьох успішних українських реформ.
7 грудня депутати ухвалили в першому читанні законопроект №7206, яким передбачаються преференції певним групам постачальників.
Цей закон намагаються просувати під яскравим, але популістським гаслом “Купуй українське — плати українцям”.
Насправді за такою назвою сховався дракон.
У чому суть законопроекту? Компанія, яка доведе, що вона українська, зможе продавати державі товар значно дорожче. Причому вартість ніяк не буде пов’язана з якістю того, що компанія постачає. Для отримання “пільг” буде необхідно зібрати понад два десятки довідок і довести, наскільки бізнес є українським.
Технічно це буде працювати так. Торгівля у ProZorro відбувається на аукціоні. Кожен постачальник пропонує свою ціну за те, що описав у вимогах замовник.
Системою для врахування якості передбачена можливість “приведеної” ціни. Отже, коли товар більш якісний, він технічно оцінюється постачальником нижче і може конкурувати з менш якісним. Наприклад, менш якісний товар пропонується постачальником за 900 грн, а більш якісний — за 1 тис грн.
Замовник каже, що за якісними характеристиками він готовий платити премію 15%. Тобто для цілей аукціону більш якісний товар оцінюється номінально 850 грн, на 15% дешевше, і в даному випадку перемагає.
Саме в цю “приведену” ціну народні обранці хочуть засунути бомбу. Зібравши купу довідок, можна буде вважати товар таким, що має українське походження. У цьому випадку він може бути оплачений замовником до 43% дорожче. Чому це погано?
Є одна проблема: ці довідки будуть видавати органи влади, тобто чиновники. Хтось вірить, що вони будуть це робити фахово, прозоро і неупереджено?
У Стенфордському університеті, де я зараз навчаюся, чітко кажуть: якщо у вас нема достатньої бюрократичної спроможності, не давайте бюрократії автономії. Спочатку спроможна бюрократія — потім автономія.
Абсолютно очевидно, що в поточних умовах тільки найбільші українські підприємства зберуть всі ці довідки і будуть вимагати надбавку. Приватний підприємець ніколи їх не збере. Він не знає, як виглядає Кабмін. Він точно не зможе фахово працювати з нашою бюрократією та якісно лобіювати свої інтереси.
До чого це призведе? Великі українські підприємства отримають преференції. Маленькі та середні підуть з цього ринку. Ми хочемо назад у Радянський Союз? Сильно переплативши з бюджету за закупівлю, чи отримаємо ми інвестиції?
Що зроблять власники великих підприємств з отриманими грошима? Можуть вкласти у виробництво, а можуть купити собі новий мерседес. Вони вільні робити, що хочуть. От і отримаємо ситуацію, коли ми всі разом через бюджет і публічні закупівлі скинемося власнику великого українського бізнесу на нове авто.
Я був на зустрічах великого бізнесу з владою. Ці люди не їздять на українських машинах, не носять українські годинники і не планують, “якщо що”, жити в Україні. Тож коли вони агітують купувати українське, це виглядає як вершина цинізму.