Держслужбовців, задіяних в процесі держзакупівель, сьогодні, за словами заступника міністра економіки Максима Нефьодова, близько 200 тис осіб.
Немаленька армія, правда? Це в 5,5 разу більше за населення Ліхтенштейну. Тільки у них ВВП на душу населення 25 тис дол, а в Україні у 12 разів менше.
Однак українських чиновників засмучує не цей факт, а ті незручності, які з’явилися після обов’язкового введення ProZorro. Як, втім, і їх звичних постачальників, з якими вони раніше взаємовигідно працювали.
Хоча, по правді кажучи, не тільки в держструктурах, а й у багатьох комерційних холдингах керівники тендерних відділів заткнуть за пояс за “відкатіами” багатьох чиновників. Втім, мова не про них. Просто коли в країні корупцією пронизано все, коли багато посад передається “у спадок” або продається, сподіватися подолати цю систему тільки за допомогою ProZorro — це утопія.
Гризти зубами прихильників чесної конкуренції готові не тільки чиновники, а й підприємці-постачальники, які звикли “сидіти на тендерах” і які моментально розоряться або закриються, якщо реально і повсюдно введуть єдині правила гри.
Якщо крім “схематозу” у розкрадачів податків шансів вижити більше нема, а семінарів з обміну злодійськими навичками ніхто ще не проводить, ось їм 25 порад з практичними прикладами змови казнокрадів-замовників і постачальників. Це ефективно працює і за це ще нікого не покарали.
1. Змінюйте ціни в бік підвищення, почекавши якийсь час після аукціону та підписання контракту. Законом дозволено. Звичайно, цієї нахабної схеми поки що побоюються, адже підвищення потрібно обґрунтувати і поставити підписи.
Багато хто цього не любить, адже все написане — це речові докази, які згодом можна перевірити. Однак все одно кожна шоста процедура закупівлі з часом піддається підвищенню цін, і це не суперечить закону “Про публічні закупівлі”.
Це призводить або до прямих збитків держбюджету, коли ціна закупівлі може виявитися вищою за ринкову, або до недобросовісної конкуренції, коли постачальник, заздалегідь домовившись із замовником про майбутнє підвищення, дає на аукціоні свідомо найнижчу ціну, вибиваючи цим інших претендентів.
2. Навмисне завищуйте в тендерних умовах граничний термін оплати з одним коротким словом із двох букв — “до”. Це дозволяє “своїм” заплатити хоч на наступний день, а з “чужими” не розплачуватися хоч півроку.
Приклад — UA-2017-08-28-000836-a. Замовник, ДП “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, у проекті договору в розділі “Порядок здійснення оплати” вказує умови, які істотно (штучно) звужують коло учасників.
У проекті договору цей пункт написаний так: “Покупець здійснює оплату отриманої партії товару за фактом його поставки протягом 180-ти календарних днів”.
3. Свідомо занижуйте до нереальних терміни поставки продукції. Якщо потрібно обмундирування, напишіть термін поставки: “Від 15 днів з моменту заявки”.
Все, на тендер прийдуть тільки ті, хто заздалегідь домовився із замовником, має сировину або готову продукцію у себе на складі. Якщо не має, то написано хитро — від 15 днів. Тобто “своїм” можуть дати заявку за пару місяців, а непроханого гостя попросять поставити відразу і “розведуть” на штраф, щоб більше не ліз.
4. Залякуйте компанію, яка може вийти на тендер з кращою ціною, проблемами під час приймання продукції. Зазвичай це робиться натяками або через конкурентів, які намічені замовником як потенційні постачальники.
Коли не розуміють, то трапляються ось такі історії. При цьому проблеми влаштовують вибірково і саме для продукції неугодних виробників.
5. Специфічно виписуйте ТУ під конкретного постачальника. Це вже притча во язицех. Тільки публічних скандалів на цю тему за два роки було кілька тисяч. Історії останніх днів — в Олексія Тамразова і В’ячеслава Євмінова.
6. Оголошуючи торги, призначайте їх дату так, щоб потенційний постачальник не міг зібрати згадані в тендерних умовах документи в зазначений термін.
Довідку з податкової про відсутність заборгованості вимагайте за чотири робочі дні, а її видають за п’ять. Довідку про несудимість директора МВС робить 30 днів, а тендер можна оголосити через два тижні, нехай побігають. Про єдиний реєстр довідок ДФС та МВС говорять давно, але далі обіцянок справа не пішла.
Вимагайте найскладніші сертифікати якості з тривалим терміном отримання, а тендер оголошуйте через місяць. За тією ж схемою оголошуйте тендер через два тижні, але включіть для його учасника наявність санітарно-епідеміологічного сертифіката на виріб, який раніше, ніж через 20-30 днів, не отримати.
Добре працює зміна тендерних умов менш ніж за місяць до тендеру, коли у постачальника вимагають сертифікат відповідності системи менеджменту якості ISO 9001-2008 і дорогий сертифікат Oeko-tex Standart 100, який важко отримати, на підтвердження відповідності сировини класам 1 і 2.
У всіх цих випадках той, хто був попереджений, переможе, інші програють.
7. Ховайте торги від чужих постачальників. Щоб у відповідному профільному розділі тендерного майданчика заголовок збивав з пантелику. Наприклад, купуйте пелюшки і махрові рушники, а в заголовку тендеру напишіть “Натуральні тканини”. Таке періодично спостерігається і іноді може спрацювати.
8. Вимагайте максимум документів у вільній формі. Ефективно для відсіювання вимагати доказів досвіду аналогічних поставок. Зазвичай замовник дає оцінку в ручному режимі, і немає випадків, щоб при необґрунтованому відхиленні постачальника когось покарали за перевитрату бюджету.
Свіжий приклад — закупівля постільної білизни для дитячих садків управлінням освіти Святошинської РДА Києва. Учасник, компанія “ТК-домашній текстиль”, у цій товарній групі — лідер в Україні (1 635 торгів, перемога у 691 тендері). Він надав позитивний відгук управління освіти Подільського району.
Фірмовий бланк, підпис начальника, гербова печатка, дата. Ось тільки не поставили вони вихідний номер, бо не ведуть журнал обліку таких листів, за законом це не обов’язково. У підсумку пропозицію на 1 млн грн у Святошинському районі відкинули і розглядають двох замовників з ціною 2,5 млн грн.
Ціна дії чиновника — зателефонувати колезі із сусіднього району і переконатися, що з довідкою все чисто, — націнка 150% і 1,5 млн грн бюджетних грошей.
Цей приклад — наука всім корупціонерам: робіть, що хочете, і якщо формально можете довести, що маєте рацію, то нікого з правоохоронців і вашого начальства економія грошей платників податків не хвилює.
9. Управління освіти в Деснянському районі Києва підказало спосіб викидання неугодних, відпрацювавши його на фірмі “ТК-домашній текстиль”. Вимагайте не тільки договір з перевізником — нехай він перерахує весь свій автопарк, включаючи свідоцтва про державну реєстрацію всіх авто.
Договір з лідером відправок, компанією “Нова пошта”, в результаті став причиною відхилення, оскільки вона відповіла, що ця інформація конфіденційна. Та й кому яка різниця? Компанія надає транспортні послуги, але не хоче описувати свій автопарк, який періодично змінюється або оновлюється.
У підсумку переможцем визнали учасника з ціною на 23% вище. Хоча питання було винесене в публічну площину, нікого із замовників не покарали.
10. Вимагайте в учасників зразки продукції до аукціону, хоча це і заборонено законом (крім оборонного замовлення). Скаржитися в АМКУ і витрачати кожен раз 5 тис грн буде не кожен, а робити дослідні зразки в одному екземплярі, не маючи впевненості у перемозі, дорого і клопітно.
11. Скористайтеся прикладом Бахмутського психоневрологічного інтернату Донецької області і вимагайте від переможця доставити зразки на наступний день після аукціону особисто. Нікого не хвилює, що це може бути в іншому кінці країни. Ніяких пошт. Хто не встигне в зону АТО — дискваліфікуйте.
12. Прописуйте такі показники, які ніхто не зможе перевірити. Приклад — кумедний випадок з Кременчуцькою дитячою міською лікарнею. При купівлі подушок лікарня в описі товару придумала показник: “Подушки повинні бути пружинними, легко відновлювати форму після тиску, але не більше, ніж за одну-дві секунди”.
Як проходитиме приймання продукції? Із секундоміром в руках сестри-господині?
13. У технічному завданні зробіть свідому помилку. Наприклад, надмірно підвищте щільність ковдри, щоб її неможливо було виготовити, або щоб собівартість виробництва була вищою за “очікувану ціну”. Такі історії є у фабрики “Ярослав”. При прийманні беріть у “своїх” те, що вийшло, і забудьте прописані в договорі ТУ.
14. Можна навпаки — зробіть мінімальний опис виробу, із серії “розумій, як знаєш”, а потім у ручному режимі бракуйте зразки.
Якщо чужий постачальник не злякається, “вилиже” документи, прорветься і поставить товар, відправляйте його по колу багатомісячних лабораторних перевірок якості на відповідність застарілим стандартам. Коли гроші виробника заморожені і кінця цьому не видно, він стає більш “поступливим”.
15. Відхиляйте учасників, які перебувають за межами вашого регіону. Наприклад, організація ветеранів Жовтневого району Дніпра відхилила три компанії, крім найдорожчої, але зате з Дніпра, через те, що вони були розташовані в Києві.
Причому в тендерній документації про це не було ні слова. На скаргу з приводу дискваліфікації компанії замовник відповів, що дата поставки була на наступний день після аукціону, тому компанія, на їхню авторитетну думку, не встигла б доставити товар з Києва до Дніпра.
16. При невеликих закупівлях просто виганяйте всіх, кого захочете. Ветеранські організації, які купують постільну білизну за державні гроші, можуть давати майстер-класи з подібних хитрощів.
Наприклад, компанія перемогла в допороговій закупівлі Київського пансіонату ветеранів праці і надала всі необхідні лабораторні висновки щодо якості, але її відхилили. Причина — “кастелянці ваше білизна не сподобалася”.
В результаті пансіонат купив товар на 25 тис грн дорожче у підприємця, який зміг переконати кастелянку. Зрозуміло, що витрачати час юристів і 5 тис грн на скаргу в АМКУ при допороговій закупівлі до 100 тис грн сенсу не було.
17. Оголосіть у тендерних умовах вимогу надати зразки протягом двох днів після проведення тендеру, а потім вимкніть на ці дні телефон. Працює безвідмовно. У цьому змогло переконатися підприємство “Текстиль-контакт”, яке виграло торги регіональної філії “Придніпровської залізниці” ПАТ УЗ.
У день закінчення торгів відправка відбулася, але при доставці кур’єром “Нової пошти” абонент не відповідав ні на дзвінки кур’єра, ні на дзвінки представників підприємства. В результаті представнику замовника вдалося вручити зразок тільки через три дні, що послужило вагомим приводом для дискваліфікації.
18. За день до початку тендеру внесіть будь-які зміни до тендерної документації. Майте на увазі: деякі майданчики не розсилають повідомлення, що замовник вносить такі зміни. Перевірите заодно “чужого” на уважність. Тільки “свого” не забудьте попередити заздалегідь.
19. Розбивайте великі закупівлі на безліч допорогових. ДП “Селідоввугілля” при закупівлях на 1 млрд грн примудрилося понад 83% від їх кількості провести без відкритого аукціону, уклавши 340 договорів на суму 199 999 грн.
У таких випадках можна не виявляти обережність і почуття міри. Так, Бабинська сільрада Гощанського району заплатила за ноутбук Asus X541SA рівно 199 999 грн і 80 коп, хоча в магазинах він тоді продавався не дорожче 7 тис грн.
Прикладів подрібнення великих тендерів на непрозорі допорогові закупівлі — десятки тисяч. Корупціонерів не хвилює, що підготовка виробником документів на дрібні тендери часто обходиться дорожче, ніж сама продукція.
20. Вкажіть конкретну торгову марку предмета закупівлі, якщо бажаний постачальник є її власником. Випадково забудьте вказати “або її аналог”. Все чисто, і ціна може бути будь-якою. Якщо, звичайно, хтось принциповий не почне скаржитися на дискримінаційні вимоги в АМКУ.
21. Оголошуючи тендер, вказуйте якомога більше вимог щодо надання додаткових документів, які суперечать закону “Про захист персональних даних”. Так все це буде у відкритому доступі, і відсів “чужих” гарантований.
22. Вкажіть у кваліфікаційних вимогах, що виробнича база постачальника повинна бути розташована на відстані не більше ніж 15 км від місця поставки товару. Вже були випадки прописування того кілометражу, який абсолютно випадково відповідав місцю розташування “потрібного” постачальника.
23. Навіть якщо визнали переможцем “чужого”, не здавайтеся. Так зробила ізмаїльська філія ДП “Адміністрація морських портів України”.
Замовник не зміг причепитися до документів і оголосив компанію “Текстиль-контакт” переможцем. Коли ж були надані документи для підписання договору, не пройшла копія статуту. Тендерний комітет бачив цей документ у первісному пакеті і міг попросити його продублювати, але не зробив цього.
Державне підприємство вирішило дискваліфікувати компанію та оголосити переможця з пропозицією, дорожчою на 500 тис грн.
24. Якщо настирливий постачальник зумів перемогти і надав всі документи для укладення контракту, затягуйте його підписання. Це необхідно, щоб він технічно не встиг вчасно виготовити продукцію. Штрафні санкції назавжди відіб’ють у нього бажання плутатися під ногами шанованих людей.
25. Головний, на всі віки, виверт з боку замовників і силовиків, які їх прикривають, — жити і працювати за принципом “друзям — все, ворогам — закон”.
Сумний висновок: кризи немає, вони просто крадуть гроші платників податків.
Є три варіанти дій потенційних постачальників державі. Перший — змиритися і намагатися домовитися із замовником. Другий — піти з тендерів. Компанія “Текстиль-контакт” до 2014 року в тендерах участі не брала. Третій — “кусатися” в юридичному і в публічному просторах. Шуму вони ще побоюються.
Здаватися рано, при бажанні з усім цим можна боротися. Нещодавно автор отримав запрошення від “Трансперенсі інтернешнл”, розробників ProZorro, увійти до складу експертної групи з удосконалення системи держзакупівель.
Формат групи — бізнесмени, замовники, експерти, чиновники, громадські організації та контролери. Автор підтвердив свою участь. У листопаді — початок роботи. Завдання — пригальмувати примхи замовників і домогтися стандартизації тендерних процедур, прибрати з них втручання людського фактора.
Олександр Соколовський, засновник Ukrainian Fashion Week, президент “Укрлегпрому”, власник компанії “Текстиль-контакт”