Працівник у світловідбивному жилеті з планшетом підходить до автівки, фотографує її та переходить до наступної машини, тоді як десь на принтері видруковується штрафна квитанція і пакується в поштовий конверт для горе-автолюбителя.
Схоже на казку з розвинутої західної країни?
Все набагато ближче, адже 27 вересня може стати початком нової ери паркування в Україні. Нарешті почне працювати закон з новими правилами штрафування за неправильно залишені авто. В містах почнуть з’являтись інспектори з паркування. Ми спробуємо описати історію питання, новації та потенційні загрози.
На вулицях українських міст багато років діє неформальний суспільний договір водіїв та пішоходів, за яким водії паркуються загалом де завгодно, якщо не створюють явних перешкод для нормального руху людей і автомобілів. Наслідком цього є тотальне ігнорування правил стоянки та відповідних вуличних знаків. Там, де мали бути чотири смуги для руху, лишаються тільки дві. На вузеньких вуличках це взагалі катастрофа. Патрульна поліція, яка мала б зарадити справі, не має для цього ані ресурсів, ані достатніх повноважень.
До речі, це проблема лише для великих міст, і навряд актуальна навіть для районних центрів. Утім, порушення правил паркування не дрібниця. Сніговою кулею воно тягне за собою утворення заторів, спізнення на роботу, підвищення рівня стресу, шкоду здоров’ю, економічні збитки та більшу загазованість міст.
Головний закон у цій сфері — застарілий Кодекс про адміністративні правопорушення 1984 року. Його конструкції не дозволяли ефективно притягати порушників до відповідальності, адже правоохоронці могли оштрафувати людину тільки в момент паркування. Весь інший час, якщо автівка не створювала істотних перешкод дорожньому руху, з нею неможливо було щось зробити.
21 грудня минулого року парламентарі ухвалили зміни до кодексу, які покликані розв’язати цю проблему.
Водіїв штрафуватимуть по-старому поліцейські в присутності водія. Призначити штраф навіть за відсутності водія будуть ще два можливих способи — якщо порушення зафіксує стаціонарна камера автоматичної фіксації та якщо відео чи фото з порушенням зробить інспектор з паркування або поліцейський. Наслідок — отримання власником авто (не водієм!) поштою “листа щастя” з постановою. І якщо автофіксація законом передбачена вже давно, проте досі не діє, то фото/відеофіксування є новелою і має всі шанси “вистрілити”. За невчасну сплату штрафу або грубе порушення правил стоянки авто можуть евакуювати на штрафмайданчик.
Що робити власникам машини, які дають нею користуватися, скажімо, членам сім’ї, і раптом отримують штраф за порушення, яке вони явно не вчиняли? Закон дає вибір — або сплатити штраф і визнати своє порушення, яке ви не вчиняли, або виступити в ролі “стукача” і повідомити державі дані порушника. Здавалось би, вдала схема. Але є сумнів у конституційності такої норми, адже 63 стаття Конституції гарантує право не свідчити проти себе та членів сім’ї.
Сумніви виникають і в конституційності ідеї штрафувати власника авто, а не водія. Лобісти цього закону апелювали до статті 13 Конституції, яка говорить прямо: “Власність зобов’язує”. Але чи зобов’язує власність відповідати за чужі правопорушення? На це питання, імовірно, матиме шанс дати відповідь Конституційний Суд, який у 2010 році визнав неконституційною першу спробу впровадження автоматичної фіксації.
Закон передбачив і можливість автоматичного фіксування оплати за паркування. В цьому були особливо зацікавлені мери найбільших міст, у яких є ресурси на такі системи і бажання отримати значні грошові потоки в місцеві бюджети.
Інспектори з паркування є службовцями місцевих рад і не можуть бути людьми з вулиці. Це було принциповою вимогою під час ухвалення законопроекту. Спочатку планувалося, що інспектори будуть в комунальних підприємствах, куди саме можна набрати людей з вулиці. Наділення традиційно поліцейськими повноваженнями муніципальних службовців відповідає загальному тренду на децентралізацію.
До речі, чи готові великі міста до старту? У них було чимало часу для підготовки — президент підписав закон ще у березні. Як виявилось, інспекторів з паркування ми навряд побачимо в найближчі тижні, а може й місяці. Ми зв’язалися з міськими радами і почули, що у Києві й Одесі інспекторів не набрали і не знають їх кількості; у Львові обіцяють стартувати 1 жовтня, а днями оголосили відбір на посади 15 інспекторів із запланованих 30 (1 на 24 тисячі жителів), від яких вимагатимуть наявність юридичної освіти або досвіду служби в поліції; у Дніпрі планують оголосити відбір на 15 посад (1 на 67 тисяч жителів). Поки не схоже, що така кількість інспекторів зможе відчутно змінити ситуацію.
Наскільки вибірковим буде правозастосування нового закону, покаже перший тиждень роботи інспекторів у Києві в районі урядового кварталу. Чи багато депутатів виявлять пусте місце замість власного авто, припаркованого з порушеннями, чи покарання буде тільки для необтяжених владними повноваженнями людей?