Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій», ухвалений у вівторок, 3 жовтня, фактично став прикриттям для підвищення страхового стажу, заявив народний депутат Михайло Головко. Натомість представник президентської фракції Юрій Соловей запевняє, що закон має відновити соціальну справедливість, а експерт Реанімаційного пакету реформ Роман Чорний нагадує, що без підвищення пенсійного віку уряд не зможе скоротити дефіцит Пенсійного фонду.
Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман у своєму зверненні на офіційній сторінці у Facebook заявив про важливість внесення змін до пенсійної системи. Та наголосив, що надалі будуть прийматися важливі економічні закони, які підвищуватимуть доходи громадян.
Якщо в тебе немає страхового стажу на 1 січня 2018 року 25 років ти можеш вийти на пенсію тільки у 65
«Якщо в тебе немає страхового стажу (а я наголошую, його почали нараховувати тільки 2004 року), на 1 січня 2018 року 25 років, то, відповідно, ти не можеш у 60 років вийти на пенсію, тільки у 65. Практично ніхто цього стажу немає, апріорі й не може мати», – пояснює депутат.
Крім того, додає він, закон про пенсійну реформу змінює коефіцієнт розрахунку пенсій:
«Раніше відрахування на пенсії було в розмірі 1,35. Це практично 54% від розміру заробітної плати. Зараз коефіцієнт зменшили до одинички. Це буде порядка 40% від розміру заробітної плати. Таким чином людина майже на 20-30% менше отримує еквіваленту від зарплати».
Представник «Реанімаційного пакету реформ» Руслан Чорний називає позитивним моментом пенсійної реформи зниження максимальної пенсії до 10 тисяч гривень, оскільки станом на сьогодні пенсію, що перевищує цю суму, отримує більше 15,5 тисяч громадян. А деякі пенсії, за словами Чорного, перевищують 85 тисяч гривень. Це одна з причин, чому закон дійсно можна вважати реформаторським, каже експерт.
З іншого боку, він визнає, що підвищення пенсійного віку вдарить по українцях:
Міністерство фінансів за рахунок підвищення пенсійного віку вирішує проблему недостачі Пенсійного фонду. Це більше 140 мільярдів
«Фактично люди будуть виходити на пенсію після 2023 року, коли будуть мати вік більше 65 років. Тобто мало хто доживе до пенсії як такої. Міністерство фінансів за рахунок підвищення пенсійного віку вирішує проблему регулярної недостачі Пенсійного фонду. На сьогоднішній день – це більше 140 мільярдів, це третина ВВП України», – констатує Чорний.
Для накопичувальної реформи не той рівень доходів – Пендзин
Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин в ефірі «Ранкової Свободи» звертає увагу на те, що ухвалений закон не запускає перехід на накопичувальну пенсійну систему, а модернізує вже чинну солідарну. При цьому він запевняє, що для нинішніх пенсіонерів це скоріше позитивні зміни.
«Ті пенсіонери, які на сьогодні вже є пенсіонерами, однозначно отримають прибавки різного роду, отримають осучаснення, для них ситуація не погіршиться. Буде не настільки добре, як хотілося б, але покращення буде однозначно», – впевнений фахівець. Водночас він прогнозує, що люди 40-50 років, навпаки, матимуть гірші умови розрахунку пенсійних виплат.
Пендзин вважає, що для переходу на накопичувальну систему наразі немає необхідних законодавчих передумов.
«Немає належним чином сформованого законодавства по різного роду пенсійних фондах в межах накопичувальної системи, тому поки що ми говоримо тільки про солідарну», – заключає він.
Із цим не погоджується народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Юрій Соловей. Він нагадує, що закон передбачає введення обов’язкової накопичувальної пенсійної системи з 1 січня 2019 року. Законодавча база для цього повинна бути підготовлена до 1 липня 2018 року.
Соловей пояснює, що солідарна система в світовій практиці є базовим рівнем пенсійного забезпечення. Натомість накопичувальна система покликана забезпечити більш комфортне життя після завершення роботи.
«Якщо людина хоче себе відчувати достатньо забезпеченою на пенсії, для цього є третій рівень. Це добровільне пенсійне страхування, коли людина самостійно інвестує в своє майбутнє», – додає він.
Нинішні зміни в чинній системі були потрібні, щоб відновити соціальну справедливість, запевняє депутат.
«Ми мали ситуацію, коли люди мали однаковий стаж, однакову заробітну плату, але залежно від того, коли виходили на пенсію, вони мали абсолютно різний розмір пенсій. Це одна частина. Мали іншу частину проблем, коли люди мали великий стаж – 30, 35, 40 років, інші люди мали, наприклад, 5 років трудового стажу, при цьому зважаючи на розмір прожиткового мінімуму, люди отримували пенсії в рамках прожиткового мінімуму, тобто однакову», – згадує він.
Олег Пендзин каже, що зміна принципу нарахування вимагатиме від людей відкладати на старість більшу частину доходу: за його словами, окрім 22% єдиного соціального внеску, українці муситимуть сплачувати ще 2% від доходу, і поступово ця частка зросте до 7%.
В людей на сьогоднішній день не той рівень доходів, і ми в 2019 році навряд чи зможемо увійти в накопичувальну систему
«Це додаткові витрати від людей – це раз. По-друге, в людей на сьогоднішній день не той рівень доходів. Тому я боюся, що проблеми будуть достатньо серйозні і ми в 2019 році навряд чи зможемо так легко увійти в накопичувальну систему», – міркує економіст.
Натомість Юрій Соловей впевнений, що базове законодавство для такого переходу вже є, а створення накопичувальних рахунків громадян дозволить державі обходитись без залучення іноземних кредитів, адже це – «довгі кошти».
«За нашими розрахунками, в найближчі десять років після 2019 року в українську економіку можуть надійти близько 1 трильйона гривень. Це понад 40 мільярдів доларів США від обов’язкової накопичувальної пенсійної системи», – прогнозує нардеп.