Громадська рада доброчесності не є суб’єктом владних повноважень, оскільки вона не наділена владними управлінськими функціями, а її висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики Громадської ради доброчесності не має остаточного характеру та не породжує негативних юридичних наслідків для позивача.
Фото новини
З офіційного веб-порталу судової влади України Громадська рада доброчесності отримала інформацію, що адміністративні суди відкривають провадження за позовами учасників конкурсу на посади суддів у Верховному Суді. При цьому позивачі у таких провадженнях зазначають Громадську раду доброчесності третьою особою або, навіть, відповідачем.
Громадська рада доброчесності вважає необхідним наголосити на такому.
Відповідно до ч. 3 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС, суб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності. З числа представників правозахисних громадських об’єднань, науковців-правників, адвокатів, журналістів, представниками громадських об’єднань обираються 20 членів Громадської ради доброчесності.
З аналізу змісту Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), Громадська рада доброчесності має статус колегіального дорадчого органу, утвореного для виконання допоміжних і консультативних функцій, без делегування її будь-яких повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи її членів.
За змістом Закону, Громадська рада доброчесності є особливим інститутом участі громадськості в реформуванні судової системи, основним завданням якої визначено сприяння державному органу – Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у кваліфікаційному оцінюванні суддів (кандидатів на посаду судді).
Створення та діяльність Громадської ради доброчесності не фінансується з державного бюджету. Члени Громадської ради доброчесності виконують свою роботу безоплатно, на громадських засадах, витрати, необхідні для виконання своїх обов’язків, здійснюють за власний рахунок. Наразі у Громадської ради доброчесності відсутні: секретаріат, постійне місцезнаходження (приміщення для проведення засідань та роботи членів), та відповідно офіційна адреса.
Очевидно, що Громадська рада доброчесності не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, не має статусу будь-якого іншого суб’єкта, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Громадській раді доброчесності не делеговано жодних повноважень, які можуть розглядатися як владні управлінські функції.
А отже, Громадська рада доброчесності не може бути стороною (відповідачем/ позивачем), третьою особою в адміністративному процесі.
Крім того, з аналізу ухвал про відкриття провадження в адміністративній справі, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, можна зробити висновок, що текст відповідних позовів містить вимоги “визнати протиправним та скасувати висновок” Громадської ради доброчесності.
З цього приводу, зазначаємо таке.
Статтею 2 КАС визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У контексті з положеннями ч. 1 ст. 6 КАС, яка передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Отже, з метою виконання завдання адміністративного судочинства під час розгляду справи має бути встановлено, чи мало місце порушення прав позивача внаслідок рішення, дії чи бездіяльності чітко визначеного суб’єкта владних повноважень, яким стосовно позивача було прийнято рішення, допущено дію або бездіяльність. При цьому, відповідно до положень ст. 17 КАС рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень вважаються такі, що спрямовані на врегулювання тих чи інших суспільних відносин у публічно-правовій сфері, мають обов’язковий характер та породжують певні правові наслідки.
Відповідно до п. 3 ч. 6. cт. 87 Закону Громадська рада доброчесності надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності. А вже Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює відповідне мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді (ст. 88 Закону). Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 88 Закону висновок Громадської ради доброчесності не є обов’язковим для Вищої кваліфікаційної комісії суддів. А отже, висновок про невідповідність позивача критеріям доброчесності та професійної етики Громадської ради доброчесності не має остаточного характеру та не породжує негативних юридичних наслідків для позивача. З огляду на зазначене, підстави для задоволення таких позовів до Громадської ради доброчесності відсутні [1].
[1] Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 09.12.2015р. у справі 800/82/15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/54272181)
https://grd.gov.ua/news/82/roziasnennia-hromadskoi-rady-dobrochesnosti-shchodo-mozhlyvosti-uchasti-ii-v-sud