У січні-лютому 2018 року Комітет виборців України провів у регіонах України низку відкритих громадських обговорень щодо перебігу судової реформи в областях у рамках проекту «ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО СТАНУ ТА ХОДУ СУДОВОЇ РЕФОРМИ НА МІСЦЕВОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ», що виконує ВГО КВУ в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя».
Судді, представники апарату, ЗМІ, профільні ГО, лідери громадської думки, експерти та інші зацікавлені особи брали участь у заходах, що пройшли у Вінниці, Кропивницькому, Дніпрі, Сєверодонецьку, Ужгороді, Краматорську, а також 29 січня і в Чернігові у прес-центрі “Чиста політика”
На громадських обговореннях було порушено ряд питань – основне з них – «Що таке електронний суд?»
«Електронний суд» надає можливість отримувати :
– інформацію про рух справи;
– інформацію про час і місце розгляду справи;
– судові повістки у вигляді SMS-повідомлень;
– повідомлення та копії рішень електронною поштою.
Дозволяє:
– подавати позовні заяви (скарги, клопотання, тощо);
– сплачувати судовий збір;
– листуватись з судом в режимі онлайн;
– користуватись Єдиним державним реєстром судових рішень ( пошук та перегляд судових рішень);
– брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, де відбувається розгляд справи;
– переглядати судове засідання в режимі Он-лайн трансляції.
“Складним питанням лишається те, що електронний суд в повній мірі не може замінити традиційну систему (паперову), адже Чернігівщина в структурі населення має переважно людей середнього й старшого віку, які почасти не вміють користуватися комп’ютерною технікою і не мають доступу до мережі інтернет. Тож вони фактично залишаються поза межами нововведень” – зазначив заступник голови Деснянського суду м. Чернігів Вадим Коверзнєв та влучно додав, що кожен із нас хоче мати чесний суд і при цьому свого кума у такому суді.
За словами пана Вадима, сьогодні у Чернігові немає жодного судді, який би пройшов всі етапи конкурсу на посаду судді, а доступ до правосуддя за останні роки ускладнився: судовий збір у 705 гривень не для кожного є підйомним, додалось багато паперів і довідок, є недоліки і у спрощеному судовому провадженні, коли присутність сторін на суді не є обов’язковою, а цим активно користуються деякі банки, які виставляють відповідачам позови на відшкодування боргу в 1000 гривень і пені в 100 тисяч (!) гривень (присутність відповідача не обов’язкова і вони навіть не повідомляються про них, в той же час зменшити пеню суд може лише за клопотанням відповідача, який, звісно ж, навіть не знає про те, що такий позов є, а суддя приймає рішення на користь банку, бо по закону не може інакше).
Особливо гостро ці проблеми відкриваються у зв’язку із підписанням Президентом передноворічних законів, які, на думку експертів і самих суддів, призведуть до зменшення доступності громадян до судової системи, оскільки найімовірніше, що суди залишаться в своїх приміщеннях, а будуть змінені тільки вивіски. Адже, коли, наприклад, Новгород-Сіверський і Семенівський райони об’єднають в один судовий округ (а між райцентрами відстань більше ста кілометрів) і система автоматичного розподілу призначить справу до судді, що провадить діяльність у Семенівці, а позивач мешкає в рамках судового округу, але більше ніж за сто кілометрів, то виникає велика ймовірність, що громадянин не зможе дістатися до суду.
Прес-секретар Господарського суду Юлія Гуринець вказала на ще один проблемний момент у реформі: при роботі з Електронним судом необхідно мати електронний підпис. Підприємці і державні органи та установи такий підпис вже мають. Так само мають його і чиновники, які таким підписом скріплюють свої декларації про доходи. Отримати його звичайним громадянам теж не важко — достатньо звернутися в податкову, але це теж дія, яку треба зробити, перш ніж реєструватися на сайті електронного суду.
При відсутності змін у майновому стані, електронну декларацію дуже швидко можна заповнити і фактично змінити лише кілька пунктів в частині заробітної плати, а інші пункти автоматично підтягуються з минулорічної декларації, – таку думку висловив Юрій Дубина та зауважив на ще один проблемний аспект: сайтом електронного суду, його обслуговуванням, займаються не суди, а стороння київська компанія (суди беруть програмне забезпечення в оренду і використовують його), відтак і зараз іноді виникають проблеми з його роботою (доводиться, щоб не втратити інформацію, паралельно з електронною версією вести документацію у паперовому вигляді), і надалі ця проблема може існувати.
Стосовно контролю за суддями, то судді зізналися, що мало компетентні в цьому питанні, адже вони взаємодіють із контролюючими органами лише в рамках закону. Тому більше висловлювалися правозахисники і громадські активісти.
Так, представник руху “Чесно: фільтруй суд” Тетяна Романова розповіла про свій досвід роботи з контролю людей у мантіях та про різні аспекти своєї роботи в рамках “Чесно: фільтруй суд”. Зокрема, про здивування, коли почали відвідувати судові засідання, задавати різні питання. В цілому резюмувала пані Романова, більшість суддів, по яким виникали питання, вже звільнилися.
Віктор Тарасов, депутат міської ради Чернігова, зазначив, що важко реалізовувати реформи, коли довіряють судовій системі не більше 7% населення – з таким рівнем довіри взагалі важко щось реалізувати. Звісно, судді самі підливають масло у вогонь, потрапляючи в поле зору телекамер у не найкращому світлі.
Олександр Підгорний, представник Чернігівського Центру Прав Людини, висловився ще більш критично, заявивши, що закінчити судову реформу не вдасться у найближчий рік, а з можливою зміною політичного курсу вірогідне і згортання політики реформ, або ж інакше їх тлумачення…
Отже, круглий стіл завершився, але чи досягне він своєї мети, адже наразі про майбутні зміни навіть судді знають лише в загальних рисах..
