В середу в Таллінні розпочав роботу Форум громадянського суспільства – структура, створена в рамках Східного партнерства для участі неурядових організацій у виробленні політики ЄС щодо східних сусідів – України, Молдови, Білорусі, Грузії, Вірменії та Азербайджану.
Нині всі учасники процесу визнають, що Партнерство потребує глибокої реформи. Та які саме зміни мають відбутися?
“Європейська правда” публікує відповідь експертів на це питання: скорочену версію доповіді, підготовленої за участі нашого партнера, Центру “Нова Європа”, та доопрацьовану на Форумі аналітичних центрів країн СхП у Кишиневі.
* * * * *
Заснована у 2009 році ініціатива Східного партнерства (СхП) наразі поєднує держави з різними амбіціями, а через це – зіштовхнулася з численними викликами.
Три країни-партнери, Азербайджан, Білорусь та Вірменія, вбачають у Східному партнерстві менш політичну та більш практичну платформу, орієнтовану на контакти між людьми, а також галузеву та економічну співпрацю з ЄС. Грузія, Молдова та Україна, навпаки, розглядають СхП як можливість для розвитку політичних та економічних зв’язків з ЄС, що згодом мало б привести до перспективи членства.
Це все призвело до фактичного поділу регіону СхП на асоційованих (тобто тих, хто підписав Угоду про асоціацію) та неасоційованих східних партнерів. Це свідчить про необхідність створити удосконалений “багатошвидкісний” дизайн для СхП, який має відповідати рівню амбіцій, зацікавленості та взаємних зобов’язань ЄС та партнерів.
І при цьому – зберегти багатосторонній вимір шести країн-членів СхП.
Яких змін потребує Східне партнерство?
Європейська перспектива
ЄС повинен продовжити політику “відкритих дверей” і надати ясний і чесний сигнал асоційованим країнам щодо перспектив їхньої євроінтеграції.
Розвиток та успіх СхП неможливі без реальної перспективи членства як політичного принципу. Це посилить реформістські політичні сили у країнах-партнерах та надасть ЄС інструмент для позитивного впливу на процес реформ.
Своєю чергою, країни СхП мають прагнути до національного консенсусу про те, що кінцевою метою є перетворення їхніх країн на ефективні, модерні та заможні демократії. Євроінтеграція повинна бути не самоціллю, а засобом для забезпечення трансформації.
Пріоритетом для ЄС у регіоні СхП у короткій та середній перспективі залишиться стабілізація. Проте ЄС потребує й більш довгострокового підходу. Демократизація має залишитись ключовою передумовою для поглиблення взаємодії ЄС з усіма учасниками СхП. Більше того, ЄС має перешкоджати будь-яким діям корисливих еліт, спрямованим проти цієї мети.
Європейська допомога
ЄС повинен переосмислити власні витрати в рамках СхП. Потрібен кращий баланс між бюджетною та проектною підтримками. Частину коштів бюджетної підтримки ЄС слід спрямувати на проектні заходи, які б підтримували конкретні реформи.
ЄС повинен суворо дотримуватися підходу: немає реформи – немає допомоги.
Макрофінансову допомогу (МФД) ЄС варто прив’язати до реалізації конкретних реформ, які не лише пов’язані з макроекономічними показниками, а й відповідають умовам у таких сферах, як належне врядування, верховенство права, а також демократія та права людини, як у випадку нещодавнього рішення ЄС щодо МФД для Молдови.
Безпека
Крім того, Євросоюз повинен приділити більше уваги безпековим проблемам не лише через наявні механізми “м’якої сили”, а й через розширення їхніх рамок і ролі у врегулюванні інспірованих Росією конфліктів у країнах СхП.
ЄС повинен допомогти консолідувати можливості партнерів. П’ятеро з них страждають від конфліктів. Тож ЄС має підтримувати будь-які ініціативи партнерів СхП у сфері запобігання та врегулювання конфліктів.
ЄС повинен запропонувати державам СхП можливість взяти активнішу участь у співпраці в рамках європейської Спільної політики безпеки та оборони (СПБО). Брюссельський саміт є чудовою нагодою для зміцнення співпраці у цій сфері. Члени СхП також повинні поглибити співпрацю між собою в галузі безпеки та оборони.
Медіа
Однією з базових передумов для подолання “гібридних загроз” є наявність вільного, відкритого і незалежного медіасередовища, що є не менш важливим, ніж протидія зовнішній пропаганді.
Відповідно, ЄС рекомендується виділяти більше ресурсів для боротьби з російською дезінформацією та підтримки створення локального незалежного медіаконтенту російською та місцевими мовами. Водночас будь-які заходи ЄС у цій сфері будуть ефективними лише тоді, коли ЄС змусить уряди країн СхП підтримати вільне і плюралістичне медіасередовище і вирішити такі проблеми, як концентрація ЗМІ та прозорість власності.
Економіка
З огляду на відмінності між країнами СхП, ЄС повинен застосовувати “багатошвидкісний” підхід, який прагматично відображатиме політичну, економічну та соціальну динаміки окремих держав-партнерів.
“Багатошвидкісне” СхП в жодному разі не має на меті поділ партнерства, а швидше передбачає створення багаторівневої платформи для взаємодії між ЄС та окремими країнами, залежно від рівня їхньої залученості, зобов’язань та амбіцій.
Одним із перших прикладів практичного застосування цієї концепції може стати реалізація давно обговорюваної ідеї
створення єдиного економічного простору між асоційованими партнерами СхП та ЄС,
що буде поступово відкриватися для інших, неасоційованих партнерів, відповідно до рівня їхньої інституційної готовності.
Для підтримки цього процесу ЄС повинен запропонувати солідний пакет допомоги. Однак, перш ніж приймати будь-які рішення у цьому напрямку, ЄС має провести комплексний аналіз усіх країн, що отримали Угоду про асоціацію і таким чином оцінити доцільність і вплив потенційного єдиного економічного простору як аналогу Європейської економічної зони.
Співпраця Схід-Схід
СхП має зберегти стабільний багатосторонній вимір за участі всіх шести країн у всіх можливих конфігураціях. Партнерство набуло цінності як регіональна платформа, що виходить за рамки інституційних вимірів СхП, таких як Асамблея ЄВРОНЕСТ, Форум громадянського суспільства СхП або Бізнес-форум СхП.
Завдання для Східного партнерства
У попередньому блоці йшлось про зміни до формату СхП. Та не менш важливо визначити конкретніші завдання, які мають бути досягнуті.
У проекті, підготовленому експертами, ці завдання також розбиті на тематичні блоки.
Економічний розвиток та ринкові можливості
ЄС повинен докласти більше зусиль для підтримки реалізації Угоди про асоціацію та вільну торгівлю, зокрема, через створення спеціальної “інфраструктури уніфікації законодавства”, що буде підтримувати інтеграцію норм ЄС до законодавства асоційованих країн.
ЄС та асоційовані країни СхП повинні укласти угоди про оцінку відповідності, щоб розширити експортні можливості на ринках ЄС, зокрема, для промислової продукції з великою доданою вартістю.
ЄС слід розглянути можливість розширення багаторічних тарифних квот для асоційованих країн
для підтримки модернізації різних галузей економіки, а також постійної підтримки тих галузей, які є недостатньо готовими до асиметричної конкуренції на ринках ЄС.
ЄС повинен розглянути можливість поступового надання партнерам доступу до Єдиної європейської зони платежів (SEPA).
Ефективне врядування та антикорупція
ЄС варто забезпечити ефективний нагляд за процесом боротьби з політичною корупцією. Те саме стосується завдань, пов’язаних із судовою реформою.
Оновлене СхП повинне надати партнерам спеціальний механізм для забезпечення постійного моніторингу та обумовленої підтримки реформ у секторі правосуддя і боротьби з корупцією на найвищому рівні. З цього погляду, ЄС має зберігати у своєму арсеналі інструменти на кшталт розширення на Схід, а також надихати партнерів позитивними прикладами реалізації системних реформ у процесі вступу до ЄС чи всередині країн-членів Союзу.
Продовжуючи взаємодію з чинними урядами регіону Східного партнерства, ЄС повинен прагнути до зміцнення співпраці з реформістськими елітами й агентами змін у державних установах, правоохоронних органах і регуляторних органах, щоб підвищити їхню незалежність від корисливих інтересів.
Ще одним напрямком є розширення підтримки програм реформування місцевої влади в країнах регіону через перегляд наявного адміністративно-територіального устрою як на місцевому, так і на регіональному рівні. Для цього ЄС має виступати за більші та сильніші громади, здатні досягти достатньої стійкості і потенціалу для реалізації реформ на місцевому і регіональному рівнях.
Зв’язок
ЄС варто запропонувати додаткову фінансову та політичну підтримку для посиленняенергетичної незалежності від Росії шляхом розвитку енергетичної інфраструктури з такими елементами, як газопроводи, високовольтні лінії електропередач і програми розвитку зеленої енергетики.
Одна з особливих цілей, яка, втім, вже була запропонована в рамках завдань СхП до 2020 року, стосується гармонізації роумінгових тарифів у країнах СхП. ЄС повинен переглянути відповідне завдання та зробити його більш оптимістичним, аби громадяни країн СхП змогли отримали вигоду від програми Roam-Like-At-Home раніше 2020 року.
Читайте також повну версію доповіді англійською та українською.
Автори:
Леонід Літра – старший аналітик Центру “Нова Європа”, раніше обіймав посаду заступника директора Інституту розвитку та соціальних ініціатив Viitorul в Кишиневі,
Іраклі Порчхідзе – співзасновник і віце-президент Грузинського інституту стратегічних досліджень (GISS) з 2012 року,
Юліан Ґроза – кар’єрний дипломат і експерт у сфері зовнішньої політики, європейських справ і належного врядування. Працював заступником міністра закордонних справ і європейської інтеграції Республіки Молдова та на різних посадах в МЗСЄІ.