Винні у резонансному розстрілі сім’ї лосів на Чернігівщині відбудуться лише штрафом. Недосконале українське законодавство – на боці браконьєрів.
Жорстокий розстріл сім’ї лосів у січні цього року в Ніжинському районі на Чернігівщині набув резонансу завдяки журналістським публікаціям і сюжетам. Тоді браконьєри вбили самця і самку, яка була вагітною, ще один лось був поранений. Поліція відкрила кримінальне провадження за незаконне полювання. Було встановлено головних свідків події, якими стали голова Українського товариства мисливців та рибалок у Ніжинському районі Олексій Могильов із товаришем. Вони, побачивши шістьох лосів, прийняли рішення супроводжувати їх в межах Ніжинською району. Перебуваючи поблизу села Леонідівка, очевидці почули постріли. Під’їхавши ближче, побачили двох невідомих осіб на квадроциклі та вбитих тварин. Зловмисники негайно залишили місце злочину. Поряд з тваринами було знайдено гільзи від напівавтоматичної рушниці Remington. Тоді розслідування було розпочато за ч. 1 ст. 248 Кримінального кодексу України (порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700-3400 грн) або громадських робіт на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин (від 2,5 до 10 діб), або обмеження волі на строк до трьох років. За словами керівника ГУ НП у Чернігівській області Едуарда Альохіна, зважаючи на шокуючий і безпрецедентний для області випадок браконьєрства та заподіяну шкоду фауні, поліція доклала до розкриття злочину чимало сил. «Підійшла до фіналу сумнозвісна історія браконьєрства на сім’ю лосів у Ніжинському районі, яка наробила галасу на всю країну. Тільки одних обшуків було проведено понад півтора десятка, опитано величезну кількість свідків, вилучені наркотики, документи на квадроцикли, нелегальний автомобіль, зброю, боєприпаси і, природно, м’ясо дичини…» – написав він на своїй сторінці у Facebook. Особи, які вчинили цей злочин, поліцейськими також були встановлені. Нищівниками природи виявилися жителі Києва, вихідці з Ніжинського району. Вони жили цим видом промислу, збуваючи м’ясо дичини у столиці. «Підозрювані «козиряли» своїми зв’язками у високих інстанціях і погрожували поліцейським наслідками найвищих впливів», – розповідає Альохін. Нелюди фактично “зрешетили” тварин кулями / Скріншот Утім, незважаючи на беззаперечні докази злочину, притягнути зловмисників до кримінальної відповідальності, на жаль, неможливо. «Згідно з нормами чинного законодавства, ми не можемо притягнути їх до кримінальної відповідальності у зв’язку з тим, що нормативна база не дозволяє цього. Згідно з цими безглуздими нормами, збиток від даного виду правопорушення становить 60 тисяч гривень, а відповідальність за ст. 248 Кримінального кодексу України настає від 200 тисяч гривень, оскільки лось досі не внесений до Червоної книги України і злочин не було скоєно на території заповідника», – констатував Альохін і додав, що справу закрито. Суму збитків підраховувала, відповідно до своїх норм, уповноважена на це Держекоінспекція в області. Туди ж, для складання адміністративних протоколів на зловмисників за скоєне правопорушення, були спрямовані матеріали, зібрані поліцією. Далі діло піде до суду, який визначить розмір грошового «покарання». У Державній екологічній інспекції розповіли, що, станом на 5 квітня, жодних матеріалів від поліції ще не отримували. Але висновками поліції не задоволені. Мовляв, що може зробити інспекція, якщо поліція не в змозі притягнути винних до відповідальності? Начальник відділу екологічного контролю природно-заповідного фонду рослинного і тваринного світу Держекоінспекції в області Олександр Феськовець зазначає, що інспекція планує у суді оскаржувати рішення про закриття кримінального провадження. Адже у коментарях до ст. 248 Кримінального кодексу України вказується, що «вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною, потрібно у кожному конкретному випадку враховувати кількість, вартість та екологічну цінність здобутих або знищених звірів і птахів, шкоду. заподіяну довкіллю й обчислену за спеціальними таксами. Наприклад, істотною шкодою потрібно визнавати знищення хоча б одного лося, зубра, ведмедя, підрив популяції тварин, відстріл невеликих звірів і птахів, але на велику суму або у кількості, яка в декілька разів перевищує величину, вказану у дозвільному документі». Феськовець підкреслює, що у цьому випадку шкода має визнаватися істотною, оскільки розстріляно кілька лосів, а жодних дозвільних документів у браконьєрів не було. За словами еколога, такси, за якими обчислюється шкода, тривалий час не змінювалися. Так, за спільним наказом Мінекології та Держлісагентства, збитки за вбитого лося визначені у розмірі 20 тисяч гривень (збитки за ненароджених тварин – 10 тисяч гривень) . «Готувався проект, у якому збитки за вбитого лося обраховувалися у розмірі 75 тисяч гривень, однак його не затвердили», – констатував Феськовець. Поранених того разу молодих лосів знайшли у лісі / facebook.com/MNS.GOV.UA Він переконаний, що браконьєрство у значних масштабах існує через безкарність і занадто низькі штрафи. Адже, приміром, у цьому випадку винні у розстрілі лосів можуть відбутися тільки штрафом у декілька тисяч гривень. «Якби були випадки реального покарання – ув’язнення, то браконьєрів стало б значно менше», – впевнений фахівець Держекоінспекції. Феськовець розповідає, що працює у цій сфері 22 роки і, за цей час, неодноразово був свідком того, що найчастіше справа за браконьєрство закінчується штрафом. Та вкрай рідко – умовним засудженням. Слід зазначити, що, за даними Держекоінспекції у Чернігвіській області, у 2016 році інспектори зафіксували в регіоні 66 випадків браконьєрства щодо тваринного світу, у 65 випадках складено адмінпротоколи і 1 передано до суду. Накладено штрафів на 15,6 тисяч гривень, хоча завдані збитки обчислені у сумі 95,1 тисяч гривень. Тому, на думку еколога, у законодавстві також потрібно прописати, хто саме має відшкодовувати різницю між мізерним штрафом і завданими браконьєрами збитками. Адже зараз це питання не врегульовано. Феськовець згадує, що були випадки, коли вже під час судового розгляду суддя відправляв справу на дорозслідування, бо різниця між навіть максимальним штрафом і завданими збитками була суттєвою. І має надію, що так відбуватиметься і у цьому випадку. Резонансний випадок на Чернігівщині став одним із чинників введення мораторію щодо заборони полювання на лосів в Україні. Заборона набула чинності на початку лютого 2017 року. Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак повідомив, що полювання на лосів на території України буде заборонено на 25 років. «Щойно підписав відповідний наказ. Згідно із ним, заборона встановлюється на полювання лося європейського, і державна екологічна інспекція повинна здійснювати контроль за дотримання режиму цієї заборони. Крім того, цей документ ще й передбачає розробку програми, яка буде спрямовуватись на відтворення популяції цих тварин та моніторинг стану народжуваності за участю науковців», – наголосив міністр екології. На його переконання, з прийняттям цього мораторію Україна запізнилась на 20, а то й 30 років. Адже, за різними підрахунками, популяція лосів в Україні нараховує від 2 до 6 тисяч особин. Для порівняння: у сусідніх Білорусі та Польщі цих тварин налічується щонайменше 30 тисяч тварин. Саме тому екологи вітають появу мораторію, але вважають, що він буде дієвим лише за умови реальних покарань браконьєрів і високих штрафів за порушення заборони на полювання. Якщо ж залишити чинну систему, то на зміни розраховувати не варто. Ірина Синельник, Чернігів
Детальніше читайте на УНІАН: https://ecology.unian.ua/salvationspecies/1865921-shtraf-za-vbivstvo-yak-bezkarnist-provokue-brakonerstvo.html