Период смены власти – отличная возможность для оппортунистов, которые давно умеют манипулировать так и не отреформированной судебной механикой (укр.)
Основними ньюсмейкерами в Україні наступних тижнів і місяців стануть суди. Користуючись фактичним вакуумом влади і інстинктом пошуку “нових господарів” з боку суддів, буде зроблено спробу фактично відкатати назад 5 років української історії.
Не чекаючи інавгурації, адже безпосередньо новообраний президент і його команда не мають стосунку до цього – достатньо тільки ефекту відходу “старої” влади і пасивного нейтралітету “нових”, які ще не опанували ані порядком денним, ані відповідними механізмами.
Це реальний шанс для позавчорашніх, які не мають народного мандату, але є прекрасними опортуністами і знають всі шпарини й старої системи, враховують її болісні постмайданні травми і нестримне бажання помсти з боку виконавців, що залишились на усіх щаблях, насамперед серед суддівського корпусу.
Конституційний суд буде скасовувати прогресивне законодавство, тоді як вертикаль адміністративних судів візьметься (вже взялася) за акти кабміну, накази міністерств та інших ЦОВВ, місцевої влади, рішення щодо призначення реформістів на посади у виконавчій владі тощо.
На найближчому порядку денному Конституційного суду – люстрація та антикорупційне законодавство (в частині електронного декларування), далі високоімовірно підуть питання декомунізації, української церкви, мовних квот, прозорих держзакупівель, децентралізації, реформ освіти та медицини, нещодавно закріплених в Конституції норм про європейську інтеграцію.
Те, що не вдастся скасувати через Конституційний суд, віддадуть у Київський. Окружний. Адміністративний. Там, схоже, все готово.
Суди скасовуватимуть закони, передаватимуть власність платників податків в руки “сильних” приватних осіб, втручатимуться в призначення державних службовців.
Взагалі схоже на те, що найбільш суттєве переформатування нормативно-правового поля України в найближчі місяці відбуватиметься не через дії парламенту (з відсутньою більшістю) чи нового президента (з відсутнім досвідом), а через рішення судів.
Неякісно зроблена справа Порошенка та його команди – судова реформа – болісно вдарить по них самих. Але далеко не тільки по них.
Раптом виявиться, що ледве не вся законодавча спадщина постмайданної України – це суцільне порушення процедур та прав людини, і її спробують негайно скасувати – поки не відбулось перегрупування в державних інституціях, нова команда не усвідомила усіх ризиків, а активна частина суспільства продовжує займатися з’ясуванням стосунків між 73% та 25%.
Як запобігти цьому?
Тактично, може так:
Стаття 125 Конституції України: Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.