Ударники праці. Вони спалюють наші гроші

Грудень для державних органів влади – запекла пора. Добігає кінця бюджетний рік, тож потрібно встигнути витратити “свої” кошти. Тобто державні кошти, які закладені в бюджет відомства.

Ця справа не з легких. Адже йдеться про сотні мільйонів гривень. Через такі “складні умови” роботи наприкінці майже кожного року ставалися скандали. Журналісти та активісти виявляли, що чиновники намагаються витратити гроші аби на що, та ще й за завищеними цінами.

Але це була лише верхівка айсбергу. Редакція вирішила копнути глибше: дослідити в цілому використання зарплатних бюджетів органами влади. Результати виявилися приголомшливими.

Виплати працівникам у грудні можуть у рази перевищувати стандартні місяці. Найбільшу суму в грудні-2016 отримав працівник Мінюсту Віталій Чепурний – 489 тисяч гривень.

Усі дані для розслідування взято з відкритих джерел.

Слідкуйте за грошима

З осені 2015 року на порталі “Є-Data” оприлюднюється інформація про використання публічних коштів. Таким чином реалізується ідея “Прозорого бюджету”. Кожен громадянин може прослідкувати, як органи влади витрачають бюджетні кошти.

Предметом дослідження цього матеріалу стали транзакції органів влади на виплату зарплат, премій, винагород, відпускних та грошового забезпечення для військовослужбовців та правоохоронців.

Ось так на сайті виглядає стандартна транзакція:

З неї ми бачимо, що (1) платник Мінфін перерахував (2) одержувачу Ощадбанку гроші для (3) виплати зарплати за серпень у (4) сумі 2.547.329 гривень. Тобто це гроші, призначені для виплати працівникам Мінфіну, які мають картки Ощадбанку.

За місяць один орган влади може провести більше десятка подібних транзакцій для виплат своїм працівникам. Один орган влади можуть обслуговувати декілька банків. Також працівники можуть отримувати гроші готівкою. Але й такі випадки містяться на порталі “Прозорого бюджету”.

Це дозволяє уникнути ситуацій, коли органи влади під різними приводами не надають інформацію на запити.

Нагадаємо, що при підготовці першого матеріалу “Ударники праці” відповіді щодо преміювання керівників не надали Мінюст, Мінфін, Мінекономрозвитку, а Міноборони надіслало суми премій через 4 години після публікації журналістського розслідування.

Маючи інформацію по всіх транзакціях, можна підрахувати суми місячних зарплатних фондів кожного органу влади – тобто скільки грошей кожного місяця сплачено своїм працівникам. Для зручності цифри зібрано у відповідні діаграми.

Наприклад, для Мінфіну діаграма щомісячних виплат працівникам виглядає так:

Такі діаграми автор побудував для 27 органів влади: міністерств, правоохоронних відомств, Верховної Ради, кабміну, Адміністрації президента.

З діаграм добре видно, які органи влади наприкінці року збільшують видатки на преміювання працівників. При цьому збільшення виплат іноді припадає не лише на останній місяць року, а й на жовтень-листопад.

У держбюджеті чітко визначається цільове призначення грошей. Кошти, які визначені для виплати зарплат працівникам, не можна за власним рішенням перекинути на інші статті видатків без погодження Мінфіну. Однак ближче до грудня перерозподілити гроші із зарплатного фонду на щось інше просто не встигають, пояснює колишній заступник начальника відділу бюджетно-податкової політики секретаріату Кабміну Михайло Поляков.

“Коли державний орган планує свій річний бюджет, його задача – чітко вказати, скільки потрібно грошей. Не більше і не менше, – каже Поляков. – Якщо ти просиш менше, і тобі не вистачить, ти просто не виплатиш зарплату працівникам. Але якщо ти попросив більше, і в тебе виявляється залишок коштів у грудні, то прийде Рахункова палата і напише акт “відволікання коштів державного бюджету”. Тобто, ти взяв кошти з бюджету і не використав їх – а ці гроші могли піти на лікарні, школи, інше.

Тому кожен державний орган у грудні виплачує працівникам по дві, а подеколи й по три місячні зарплати. Наразі три зарплати вже не видають, але грудень залишається місяцем з найбільшими цифрами виплат”.

Акт Рахункової палати про “відволікання коштів держбюджету” не несе за собою відповідальності чиновників. Немає відповідальності і за “спалювання” зарплатних бюджетів наприкінці року.

Тож перед кожним керівником органу влади наприкінці року виникає дилема: залишити зекономлені кошти для держбюджету чи роздати їх своїм підлеглим.

“Покарання за виплату тримісячної зарплати немає, – каже Поляков. – Якщо керівник погоджує суму, жодних питань не виникає. Порушення буде лише тоді, коли це – виплата керівнику або його заступнику. Бо їм премії має погоджувати Мінфін. Якщо це звичайний працівник, якому заплатили тримісячну суму, притягнути когось до відповідальності нереально“.

“Спалювати” кошти не обов’язково, пояснив автору один із чинних міністрів. Але простіше “вільні” гроші роздати працівникам міністерства, щоб при підготовці держбюджету на наступний рік у Мінфіну не виникало запитань. Адже якщо цьогоріч орган влади не використав усі гроші зарплатного фонду, наступного року йому можуть зменшити видатки на зарплати.

Замкнуте коло: органи влади “спалюють” зекономлені кошти зарплатного фонду, щоб отримати відповідне фінансування на наступний рік і знову “спалити” державні кошти наприкінці року.

“Вгадати чітко, скільки потрібно грошей на зарплатний фонд на рік, дуже складно,– пояснює Поляков. – Хтось звільняється, когось призначають. Або ситуації, коли колишні працівники виграють суди. Наприклад, звільнили директора департаменту, він через 5 років пішов до суду і відсудив собі зарплату за всі роки. Якщо виплатити цю суму, може не вистачити грошей для зарплат працюючому персоналу. Тому зазвичай роблять запас“.

У свою чергу екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник не бачить проблеми в тому, що, наприклад, міністерства “досуха” витрачають зарплатний бюджет.

“Кожному міністерству йде певна сума коштів на виконання певних повноважень, – каже Пинзеник. – Але дуже часто в міністерствах є незаповнені вакансії. Наприклад, у мене в Мінфіні було 50 незаповнених посад і водночас зобов’язання, які потрібно було виконувати. Фонд зарплати зекономлений, але люди виконали роботу. Тому я використовував ці кошти на преміювання. Не всіх, а тих, хто робив гарні справи”.

Маючи інформацію по щомісячних сумах, можна оцінити, скільки бюджетних гривень кожен орган влади “спалює” наприкінці року. Порівняймо виплати у грудні та листопаді з виплатами у попередні місяці.

27 органів влади наприкінці 2016-го додатково виплатили своїм працівникам 175 мільйонів гривень. Лідерами по “спалюванню” бюджетних грошей виявилися Нацполіція, Генпрокуратура та Мінюст.

“Під кінець року на ім’я керівника органу влади пишеться доповідна записка, що такий-то працівник дуже сумлінно працював, зробив усе можливе і неможливе, і треба йому виплатити велику премію, – пояснює Поляков. – Такі премії також даються, наприклад, до ювілеїв або до народження дитини. У наказі не пишеться “за народження дитини” – пишеться “за сумлінне виконання службових обов’язків”. Можуть ще якусь грамоту додати або подяку, до якої буде приурочена ця сума.

Тобто документально роблять усе так, щоб ніхто не міг до чогось причепитися”.

У більшості випадків у відкритий доступ подібні доповідні не потрапляють. Але в базі порталу “Є-Data” є транзакції, які дозволяють побачити розмір додаткових до зарплати сум, що спрямовуються у кишеню чиновників.

Ось, наприклад, одна з грудневих транзакцій Мінюсту щодо виплати винагороди державним виконавцям.

У ході підготовки цього матеріалу автор натрапив на ще кілька дивних транзакцій органів влади.

Так, у березні 2016-го Мінрегіон (очільник – Геннадій Зубко) виплатив 4,5 тисячігривень премії з нагоди отримання почесних грамот та подяк.

У тому ж місяці керівництво Міністерства молоді та спорту (очільник – Ігор Жданов) виплатило 43 тисячі гривень “одноразові премії до 8-го березня”.

Також у березні минулого року 107 тисяч гривень у якості “винагороди до свята” отримали і в РНБО (секретар – Олександр Турчинов). Що це за “свято”, не уточнюється.

СБУ (голова Василь Грицак) більше 100 тисяч гривень спрямувало на “разову щорічну грошову допомогу до 9 травня”.

А в секретаріаті Кабміну в травні-2016 направили 68 тисяч на “допомогу ветеранам 2-ї Світової війни”.

Втім, грудень не йде в жодне порівняння з іншими місяцями. Порядок виплат наприкінці року значно вищий. “Українська правда” дослідила, хто саме отримує підвищені зарплати та премії у найгарячішу пору “спалювання” бюджетних грошей.

Антикорупційне законодавство передбачає, що працівники органів влади повинні декларувати доходи, які перевищують 50 мінімальних зарплат.

У базі електронних декларацій НАЗК за грудень 2016 року містяться 838 повідомлень про суттєві зміни. З них 355 – про отримання високих зарплат. 59 осіб того місяця декларували свої доходи двічі. При цьому декларанти не розписують: яка частина з декларованих сум є премією або винагородою.

По кількості отриманих високих виплат у грудні виділяються правоохоронні органи.

Усі керівники зазначених вище органів задекларували високі зарплати. П’ятірка лідерів серед правоохоронців виглядає так:

Серед тих, хто отримав у грудні 2016-го більше 100 тисяч гривень, також: голова НАБУ Артем Ситник – 261 тисяча гривень, голова Нацполіції Сергій Князєв – 106 тисяч, та його заступник Андрій Крищенко – 135 тисяч гривень.

54 декларанти грудня 2016-го працюють у міністерствах. Найбільше осіб отримували високі виплати у Міністерстві закордонних справ. Щоправда, майже всі вони – дипломати, очолюють українські посольства закордоном, і отримали “компенсаційні виплати на час довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби”.

Найбільші виплати у міністерствах отримали працівники Мінюсту та Мінекономрозвитку.

Віктор Пинзеник вважає, що держслужбовці мають право на високі винагороди. Але лише у випадках, коли проявили ініціативу, яка принесла користь державі.

“Є дійсно те, що мало б бути заохоченням, – пояснює Пинзеник. – Наприклад, у 2005-му році доходи митниці збільшили у 2 рази. Фахівці знайшли рішення, як закрити повно дірок. Ці рішення були дуже ефективні – феноменальний ріст доходів за рік. Очевидно, що за такі речі потрібно заохотити людей. Хоча ми не можемо говорити про безмежні суми. Все одно мають бути розумні рамки, не відірвані від життя”.

Минулого року парламент ухвалив зміни до законодавства, якими передбачив введення нового для України інституту – “приватних виконавців”. Однією з причин цієї реформи були показники ефективності державної виконавчої служби. У матеріалі “Економічної правди” річної давнини наводився показник ефективності ДВС – 2,2%. Як бачимо, такий скромний показник не завадив керівникам відповідного департаменту отримати найбільші виплати наприкінці року.

Більше 100 тисяч гривень у грудні 2016-го задекларували ще 6 керівників міністерств, серед яких два міністра – соцполітики Андрій Рева та культури Євген Нищук.

Також значні виплати у грудні 2016-го отримала Валерія Гонтарева (404 тисячі гривень) та ще 40 працівників Нацбанку, зокрема, директор Департаменту інспектування банків Тетяна Лебединець – 813 тисяч гривень.

Відзначився і голова Донецької облдержадміністрації Павло Жебрівський. Серед декларантів високих зарплат – 11 працівників Донецької військово-цивільної адміністрації, зокрема, і всі 5 його заступників.

У попередньому матеріалі “Ударники праці” вже йшлося про те, щозаконодавці спробували вплинути на стан речей зі “спалюванням” зарплатних фондів через преміювання держслужбовців. Втім, Михайло Поляков зазначає, що нові норми законодавства можуть не спрацювати.

“Там обмежили по кожному працівнику, – пояснює експерт бюджетного процесу. – А потрібно обмеження загального фонду оплати праці. Щоб не вийшло так, що не можуть дати премію Петру, то дадуть його колезі Миколі, а він віддасть Петру. Тобто обійти обмеження з закону “Про держслужбу” можна дуже легко. Миколі це теж добре, бо йому ця сума буде зараховуватися для розрахунку пенсії“.

Аби наприкінці року не спалювалися десятки мільйонів бюджетних грошей, необхідні зміни до Бюджетного кодексу, вважає Поляков. Потрібно запровадити обмеження, щоб фактичний фонд зарплати у грудні не перевищував середньомісячний за попередні 3 місяці.

Поки ж у керівників органів влади і надалі залишається вибір: повертати в кінці року невикористані кошти до держбюджету, або роздавати їх своїм працівникам, вигадуючи успіхи у роботі.

Як виявило попереднє розслідування – частіше обирають другий варіант.

Олексій Братущак,