В 2018 році на українські дороги було витрачено більше 35 млрд грн. Проте переважна більшість автошляхів – близько 95% – залишається у незадовільному стані, а 40% з них потребують повного відновлення. Серед основних причин такої ситуації – хронічне недофінансування дорожньої галузі, недієвість контролю за використанням коштів та корупція.
При цьому кожен автомобіліст з кожного літра придбаного палива сплачує 0,21 євро акцизного збору. 0,16 євро з них спрямовуються до Дорожнього фонду*. Далі кошти розподіляються наступним чином: 35% йдуть на місцеві дороги, 60% — на траси державного і міжнародного значення, а ще 5% — на фінансування заходів з безпеки дорожнього руху.
«Дорожній фонд є однозначним позитивом як цільове джерело фінансування дорожньої сфери. Та по факту, безплатні дороги в Україні – це міф, всі наші дороги є платними. Наприклад, проїхавши з Києва до Одеси, ви сплачуєте біля 200 грн до Дорожнього фонду, спрямовуючи кошти на належну якість доріг. Але вона такою не є» – наголошує Голова BRDO Олексій Гончарук.
Фінансування галузі поступово збільшується: на 2019 рік заплановано в 1,5 рази більше порівняно з минулим роком – рекордні 56 млрд грн. Проте критично важливим для позитивних змін зі станом доріг є повноцінний контроль за використанням цих коштів та прозорість процесу.
З цією метою BRDO розробив Портал моніторингу фінансування будівництва та ремонту доріг, що був презентований 26 березня під прес-конференції «Від заправки до ями на дорозі. Хто відповідальний?».
Портал дозволить ефективно контролювати використання коштів на ремонт доріг, тендерну документацію та гроші, виділені на безпеку руху. Тобто, відкриє інформацію щодо обсягу та фактичних позицій освоєння грошей, які щодня сплачує кожен автомобіліст:
- Ремонт доріг у розрізі областей та доріг державного і місцевого значення.
- Кошти, витрачені на безпеку руху.
- Тендери, які було оголошено та проведено в областях.
- Гроші, які фактично були витрачені замовниками.
«Дорожній фонд вирішує питання незалежності фінансування будівництва і дає підрядникам впевненість в оплаті їхніх робіт. Але для створення ефективного ринку необхідно мати інструменти для довготермінового планування замість сезонного латання ям, а також забезпечити рівні конкурентні умови для учасників тендерів в регіонах», – відзначив керівник сектору «Транспорт та інфраструктура» BRDO Владислав Притоманов.
З необхідністю дієвого інструменту для контролю використання коштів погоджується Директор Департаменту стратегічного розвитку дорожнього ринку та автомобільних перевезень Мінінфраструктури Віктор Сасін. Адже цінність ресурсу для суспільства полягає не лише у відкритті величезного масиву даних по тендерах у розрізі областей, але й у можливості відслідковування поточного стану та етапів робіт за схемою: фактичний стан дороги/яма – ідентифікація дороги – сфера управління нею/відповідальний – відповідний тендер – переможець – задекларований стан дороги. Інструмент «Калькулятор» також дозволяє порахувати суму коштів, сплачену вами на ремонт доріг протягом року, відповідно до обсягу придбаного палива.
Таким чином, переваги ресурсу очевидні для всіх учасників процесу:
- Водії та громадськість отримують доступ до інформації щодо кожної дороги на карті – що заплановано, скільки це коштує, хто проводить роботи, хто відповідальний за поточний стан дороги, а також можливість зворотного зв’язку.
- Бізнес володітиме інформацією щодо планів будівництва/ремонту доріг, замовників і тендерів для більш ефективного планування діяльності.
- Місцеві органи отримують інструмент довготривалого планування для будівництва місцевої дорожньої інфраструктури та їх узгодження з планами щодо доріг державного значення.
- Мінінфраструктури та контролюючі органи – повноцінний контроль за рухом коштів і інструмент ефективного планування.
Ознайомитися з роботою Порталу можна за посиланням www.roads.brdo.com.ua.
Довідково:
* З 1 січня 2018 р. в Україні запрацював Державний Дорожній фонд, функцією якого є цільове фінансування будівництва, ремонту й утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення. В той же час, в рамках децентралізації дорожнього господарства, місцева мережа автошляхів протяжністю біля 117 тис. км перейшла під управління місцевих органів влади (ОДА), а за «Укравтодор» залишилося близько 52 тис. км державних і міжнародних доріг.