“У Росії почалася повномасштабна антигрузинська кампанія – упродовж тижня з країни вислали всіх трудових мігрантів – громадян Грузії, щоб їх оперативно розшукати, міліціонери ходили по школах і переписували дітей з грузинськими іменами”.
(З книжки Михайла Зигаря “Вся кремлівська рать”)
В останні декілька тижнів соратників екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі один за одним почали повертати на Батьківщину. Щоправда, відбувається це не за покликом серця, а примусово.
Наприкінці жовтня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що в бутність головою Одеської області Саакашвілі примусив своїх підлеглих оформити дозволи на проживання 20 громадянам Грузії. Більше того, генпрокурор звинуватив Саакашвілі і його соратників у підготовці державного перевороту.
Сам Саакашвілі називає такі заяви безпідставними та звинувачує Луценка у ксенофобії.
Тим часом правоохоронні органи продовжують видворяти “грузинів Саакашвілі” з України.
Як саме відбувається процес видворення грузинів з України, чи є для цього підстави, і яке відношення до Саакашвілі мають вже депортовані на Батьківщину, розбиралась “Українська правда”.
Опівдні суботи 21 жовтня Міхеіл Абзіанідзе вискочив з дому на декілька хвилин. У найближчій аптеці він мав купити ліки для 4-місячної доньки.
Через 15 хвилин дружина Карина отримала СМС з його телефону: “Срочное дело, буду в течение часа”.
Але за годину чоловік не повернувся. За дві години дружина почала хвилюватися. Вже пізніше вона дізнається, що те повідомлення відправляв не її чоловік, а незнайомець.
Абзіанідзе не встиг відійти від будинку і на 10 метрів. Раптом біля нього зупинився чорний Ford, з якого вискочили спецпризначенці з автоматами. Його змусили лягти на асфальт, потім закинули в автівку і кудись повезли.
“Уже в аеропорту я зрозумів, що мене вивозять з України. Я почав вириватися і кричати, що в мене тут дитина. Мені обмотали ноги скотчем і попередили: якщо не заспокоюсь, то скотчем заліплять і рота”, – згадує Абзінаідзе у розмові з УП.
У цей же час дружина намагалася розшукати свого чоловіка. Але жодної інформації у правоохоронних органах отримати не могла.
Абзіанідзе транспортували до Тбілісі літаком Нацгвардії. На борту було ще 6 спецпризначенців СБУ та ще двоє грузинів – Давід Макіашвілі та Георгій Рубашвілі.
Усіх трьох пов’язувало те, що вони працювали на Саакашвілі.
“Уже в Тбілісі нам повернули речі. Мій гаманець був без грошей. У мене та ще одного були паспорти, у третього – лише водійське посвідчення. Його не мали пускати в країну, але таки пустили. Це дає право припускати, що ця “операція” відбулася за домовленістю між українськими та грузинськими правоохоронцями”, – вважає Абзіанідзе.
На яких правових підставах його та ще двох грузинів вивезли з України, він не знає. З’ясувати це намагається дружина з адвокатом. Абзіанідзе розповідає, що правоохоронні органи відповіді не дають. Тож дружина подала заяву на дії місцевих силовиків. Тепер сподівається з’ясувати підстави видворення у суді.
Подружжя у шлюбі вже 3 роки. Карина та донька Ніколь мають українське громадянство. Абзіанідзе мав тимчасові посвідки на проживання, а у лютому цього року отримав постійну.
Раніше у Грузії він працював у державній охороні, займався кікбоксингом, вигравав турніри, був майстром спорту. В Україні працював тренером, а також водієм Саакашвілі. Переконаний, що останній факт і став причиною видворення.
Справа в тому, що Абзіанідзе один з тих, хто у вересні зустрічав Саакашвілі на кордоні. Переконує, що активної участі в інциденті не брав. Але за кілька днів у Львові його затримали та доставили на допит до містечка Мостиська на Львівщині.
“Підозри так і не висунули, спілкувалися як зі свідком, але затримання було наче якогось кримінального авторитету”, – розповідає Абзіанідзе.
Разом із водієм Саакашвілі літаком до Грузії вивозили екс-начальника охорони Саакашвілі Георгія Рубашвілі та консультанта охоронців Саакашвілі Давіда Макіашвілі.
Соратники Саакашвілі переконані, що дії правоохоронців були незаконними. Усі троє мали дозвіл на проживання в Україні. Навіть якщо цей дозвіл скасували, іноземці мали право оскаржити рішення протягом 5 днів.
Також протягом 30 днів з моменту ануляції дозволу вони мали добровільно виїхати з країни. І навіть після цього видворити їх могли тільки за рішенням суду. У команді Саакашвілі переконують, що нічого з переліченого не відбувалось.
“Це робилося для того, щоб залякати українців, щоб вони не підтримували протести”, – вважає один з лідерів політичної партії Саакашвілі “Рух нових сил” Юрій Дерев’янко.
Видворення трьох соратників, спроба примусової депортації брата СаакашвіліДавіда, кримінальна справа проти найближчого соратника Давида Сакварелідзе за прорив кордону, заборона на в’їзд до України Кобі Накопії, якого називають “золотою карткою” екс-президента Грузії, – усе це події останніх тижнів.
Попри це Саакашвілі не поспішає прибирати намети біля Ради.
І тут варто згадати, що цих протестів побоювались на Банковій. Напередодні 17 жовтня журналістам переповідали страхи соратників Порошенка: від захоплення якоїсь адміністративної будівлі до силового заведення Саакашвілі до Верховної Ради.
Через місяць після початку акцій протесту, 17 листопада одразу два правоохоронні відомства України повідомили про видворення грузинів.
СБУ – про 8 осіб, діяльність яких “суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України”. МВС – про чотирьох громадян Грузії, які причетні до діяльності кримінальних угруповань.
Жодного прізвища в СБУ не зазначили.
Натомість МВС повідомило, що до скоєння правопорушень, зокрема – вимагань, незаконних заволодінь транспортом, квартирних крадіжок причетні: Г. Хомерікі (кримінальне прізвисько “Нукрій”), В. Мікіладзе, Р. Голандзія (кримінальне прізвисько “Толстий”) та Л. Шелія (кримінальне прізвисько “Шакал”)
За кілька годин до офіційних повідомлень соратники Саакашвілі заявили про викрадення чотирьох своїх колег – громадян Грузії: журналіста Тамаза Шавшишвілі, колишнього охоронця Саакашвілі Зураба Цинцадзе, учасника АТО та активіста “Руху Визволення” Вано Надірадзе та грузинського офіцера Мамуку Абашидзе.
У понеділок, 20 листопада журналіст грузинського телеканалу Руставі 2 Тамаз Шавшишвілі скайпом розповів, як його затримували та вивозили з України. Для цього в офісі партії Саакашвілі “Рух нових сил” скликали брифінг. Майже усі центральні телеканали його проігнорували.
“Об 11-й ранку невідомі увірвалися до мого помешкання. Від удару в обличчя я впав, після цього мене били ногами. Заклеїли очі скотчем та кудись повезли. Привезли в аеропорт, де повідомили, що мені на 3 роки заборонений в’їзд в Україну. Після цього вертольотом доставили в порт і поромом відправили до Грузії”, – розповів Шавшишвілі.
Цікаво, що за тиждень до видворення грузинський журналіст отримав лист від Міністерства інформаційної політики, що йому дозволено працювати в Україні.
У розмові з українськими колегами Шавшишвілі повідомив, що операцією з його видворення керував голова Управління держохорони Валерій Гелетей. Його грузинський журналіст називає охоронцем президента Петра Порошенка.
“Я не уявляю, щоб хтось з правоохоронців може чинити такі речі без команди Порошенка”, – заявив після скайп-включення Дерев’янко.
“Вони демонструють, що готові виконати будь яку примху Порошенка. Де було МВС? МВС відмовилося від участі в цьому процесі. Хто це робив? СБУ і Нацгвардія. Нацгвардія підпорядковується Порошенку через Аллєрова”, – переконував присутніх журналістів Саакашвілі.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков відмовився прокоментувати УП історію з видворенням грузинів.
У Порошенка запит редакції залишили без відповіді.
І тільки Гелетей прокоментував заяви про причетність УДО до операції.
“Депортація або екстрадиція злочинців, кримінальних авторитетів або осіб, які становлять загрозу для національної безпеки України, не належить ні до меж компетенції Управління державної охорони України, ні до моїх повноважень, як його начальника”, – написав очільник УДО на своїй фейсбук-сторінці.
Щодо затриманих 17 листопада, то з них Саакашвілі лише 4 осіб називає своїми соратниками.
“Чотири пов’язані зі мною. Інші – злодії, їх ми не знаємо. Це такий компот зробили, щоб прив’язати криміналітет до мене”, – відповів на запитання УП Саакашвілі.
Але навіть серед цих 4-х соратників є щонайменше одна особа з неоднозначною репутацією.
Вано Надірадзе представляють як добровольця, який брав участь в АТО. У червні 2015-го його нагородили недержавною нагородою “Народний Герой України”.
Відео його викрадення-затримання з’явилося у мережі.
Пізніше своє ставлення до Надірадзе висловив Мамука Мамулашвілі. Він є лідером “Грузинського легіону” – підрозділу ЗСУ, який довгий час перебуває в АТО та складається у переважній більшості з грузинів.
Мамулашвілі написав у себе на фб-сторінці, що неодноразово звертав увагу на діяльність Надірадзе, який був бійцем “Грузинського легіону”.
“Це було тоді, коли ми були звичайним добровільним формуванням і не входили до складу ЗСУ. У той час він зливав противникам інформацію про чисельність підрозділу, особисті дані, озброєння. Як тільки ми це зрозуміли, ми вигнали його з підрозділу. Дуже прошу не перекручувати факти. Не змішуйте інших депортованих грузинів і Вано Нідарадзе. Я говорив і говорю конкретно про цю особистість”, – написав Мамулашвілі.
Натомість про інших двох депортованих є достатньо інформації щодо їх допомоги в АТО. Йдеться про Давіда Макіашвілі та Мамуку Абашидзе.
Про їхню діяльність в Україні УП розповів Цві Аріелі – інструктор української армії, який раніше служив в антитерористичному підрозділі в Ізраїлі.
За словами Аріелі, разом з цими двома він провів рік в АТО. Серед тих, кого вчили інструктори, були військові 79-ї бригади та підрозділів МВС на Луганщині. До Сєвєродонецька їх попросив поїхати колишній заступник глави Адміністрації президента Андрій Таранов, а під Маріуполь – екс-командувач сектору “М” Сергій Попко.
“Макіашвілі та Абашидзе – військові спеціалісти високого рівня. Через них пройшли тисячі українських бійців, можливо, десяткам вони зберегли життя. Це підлість зі сторони України видворити цих грузинів. Вони не просто приїхали сюди працювати. Вони приїхали інструктувати, брали участь в боях. Макіашвілі отримав поранення на Луганщині у бою з ДРГ. І після всього цього видворити їх – це один з найвищих ступенів підлості”, – вважає Аріелі.
Він переконує, що від найвищих посадовців в силових органах дізнався, що вказівку на операцію дав особисто Порошенко.
Соратники Саакашвілі нарікають, що прокуратура відмовляється розслідувати факти побиття, викрадення та видворення громадян Грузії. Також звертають увагу, що СБУ не оприлюднило жодного підтвердження діяльності грузинів, яка суперечить нацбезпеці. Неофіційно в українських правоохоронних органах коментують, що мають беззаперечні докази того, що усі депортовані особи представляють загрозу, але оприлюднення конкретної інформації ” не на часі”.
“Ми й далі будемо діяти жорстко, але лише на законних підставах”, – заявив УП український високопосадовець на умовах анонімності.
З цього відверто кепкує сам Саакашвілі.
“20 грузинів готували державний переворот? Я завжди пишався грузинами. Але ми не такі потужні, щоб маленькою групою захопити владу в Україні”, – завершив він свій брифінг в партійному офісі.
Саакашвілі запевнив, що державний переворот не готує. Натомість продовжує вимагати зміни влади конституційним шляхом, зокрема, через дострокові вибори.
Тим часом депортований з України Міхеіл Абзіанідзе чекає на 1 грудня. У перший день зими призначене судове засідання щодо його незаконного видворення та скасування права на постійне проживання в Україні. Він сподівається, що суд дозволить йому повернутися до родини.
“Зараз дуже складно без дружини, без дитини. Родина – це те життя, до якого я прагнув, про яке мріяв. Звичайне життя як у нормальної людини. Це дуже боляче та жорстко ось так роз’єднати родину. Але я буду боротися до кінця”, – запевнив УП Абзіанідзе.
P.S. “Українська правда” чекає на відповідь Адміністрації президента на запит редакції і готова оприлюднити позицію АП, щойно вона надійде.
Олексій Братущак, УП