В Україні запровадили воєнний стан із 28 листопада. За законодавством, такий режим передбачає, зокрема, заборону виборів та внесення змін до Конституції, а також можливе вжиття ще 24-х заходів – але тільки тих, за які проголосує Верховна Рада, і тільки на чітко окреслений період. Радіо Свобода запитало експертів, що це може означати де-факто для запланованих на наступний рік виборів та передвиборчої кампанії в Україні.
Вночі під час засідання Ради нацбезпеки та оборони її секретар Олександр Турчинов виніс пропозицію про 60-денний режим воєнного стану. Тепер президент має підготувати відповідний указ, і якщо парламент його схвалить, то в Україні воєнний стан буде офіційно запроваджений від 26 листопада.
В оприлюдненому пізніше тексті рішення РНБО, йдеться про те, що цей режим діятиме в Україні з 26 листопада цього року до 25 січня наступного.
Тут детально про це: Указ Порошенка щодо підготовки до воєнного стану – повний текст
Оборонний комітет Верховної Ради сьогодні одноголосно схвалив проект указу президента. Під час обговорення на засіданні йшлося, зокрема, про ймовірне обмеження прав людини, передбачених статтями Конституції 30 –34, 38, 39, 40, 44, 53.
Це право на недотоканність житла, таємницю листування, невтручання в особисте життя, свободу пересування, свободу слова, участь у виборах, мирні зібрання, звернення громадян, страйк і освіту.
Саме цей текст був прикріплений до викладеного на сайті Верховної Ради проекту закону, яким парламент схвалює президентський указ.
Якщо дійсно йшлося би про двомісячний термін, то офіційний старт передвиборчої президентської кампанії, запланований на 31 грудня, відсунувся би принаймні на місяць, зауважує керівник «Комітету виборців України» Олексій Кошель. Це, за його словами, могло б відтермінувати і самі вибори.
«Активність партій якщо й зменшиться, то це буде дуже незначне зменшення. Всі візуальні ознаки виборів залишаться, і кампанія буде тривати», – говорить Кошель.
Між тим, на його переконання, тематика і основні тези кандидатів, однак, можуть зазнати змін.
Тим часом, за словами експертки «Центру політико-правових реформ» Юлії Кириченко, воєнний стан на 30 днів вибори не відтерміновує, якщо його не продовжать пізніше.
Вибори мали би бути оголошені негайно після скасування воєнного стану, але питання – чи не буде ще раз введений воєнний станЮлія Кириченко
«Якщо проаналізувати законодавство, зокрема закон «Про правовий режим воєнного стану», вибори мали би бути оголошені негайно після скасування воєнного стану, але питання – чи не буде ще раз введений воєнний стан», – зазначила Кириченко в ефірі Радіо Свобода.
У самій Центральній виборчій комісії, тим часом, робити прогнози і щось коментувати до рішення Верховної Ради і остаточного затвердження указу президента відмовились.
Про що сперечались у Раді
Перед позачерговим засіданням Верховної Ради оприлюднили звернення від трьох президентів України Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, у якому ті закликали депутатів ухвалити обмеження, які не перешкоджатимуть проведенню виборів.
На початку засідання парламенту секретар РНБО Олександр Турчинов заявив під стенограму, що на голосування виноситься саме 30-денний режим воєнного стану.
Голова фракції «Блок Петра Порошенка» Артур Герасимов під час засідання висловив намір голосувати за законопроект про запровадження режиму воєнного стану на всій території України, тому що стратегічні об’єкти, захист яких потрібно посилювати, розташовані на всій території України. Вікторія Сюмар від імені «Народного фронту» також висловила підтримку запровадження воєнного стану.
Голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк заявив, що їхня фракція готова голосувати за воєнний стан, але тільки на територіях, де триває активний конфлікт.
Лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко заявила, що її фракція підтримує запровадження воєнного стану, але голосуватиме за всі пункти укази президенту, крім того, що стосується обмеження прав людини.
Проти запровадження воєнного стану виступив «Опозиційного блоку». Представник фракції Олександр Вілкул назвав указ президента спробою зірвати вибори і закликав не запроваджувати воєнний стан, а вести переговори «з Америкою, Європою та напряму з Росією».
Що ухвалила Рада
Виступив у Раді і президент Петро Порошенко. Він запевнив, що обмежень прав людини не буде, якщо не почнеться наземна воєнна операція Росії, підтвердив, що воєнний стан буде впроваджуватися на 30 днів, і зненацька заявив, що пропонує це зробити тільки у прикордонних з Росію та невизнаним «Придістров’ям»: Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Харківській, Одеській, Сумській, Чернігівській та Херсонській.
За словами президента, новий указ був переданий офіційно до Верховної Ради, і саме він буде винесений на голосування.
Врешті закон про воєнний стан ухвалили: за заявлену Порошенком редакцію указу проголосували 276 депутатів.
Одразу після цього на голосування винесли постанову про призначення чергових виборів президента України на 31 березня наступного року. Її теж ухвалили 298-ма голосами.