У реаліях сьогодення не лише українські підприємці не знають, чого очікувати від правоохоронної системи, але і їх сусіди.
Проте нещодавно Верховна Рада прийняла закон, який здається Манною небесною для вітчизняного бізнесу. “За” урядовий законопроект №7275 про протидію необґрунтованого тиску правоохоронних органів на українські підприємства проголосували 312 народних депутатів.
Які ж гарантії з точки зору юриспруденції з’явилися в українських ділків, спробую роз’яснити у статті.
Розуміння справи
Нині кожен кожна фізична або юридична особа може звернутися із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до компетентного органу державної влади (Національної поліції, Служби безпеки України, Прокуратури, НАБУ, Державного бюро розслідувань, Державної фіскальної служби) – і отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення. При цьому слідчий і прокурор зобов’язані надати такий витяг протягом 24 годин з моменту внесення відомостей до реєстру.
Так, підприємці можуть дізнатися час та дату внесення відомостей, правову кваліфікацію, орган досудового розслідування, ПІП слідчого, та інші відомості.
Скорочення терміну досудового слідства
Згідно із змінами до статей 3, 28, 303 і 308 КПК, особа, права чи законні інтереси якої обмежуються і по відношенню до якої (в тому числі її майна) здійснюються процесуальні дії, тепер вправі вимагати проведення розслідування у чіткі терміни.
Останнім часом з’явилися непоодинокі випадки, коли в ході проведення розслідувань (особливо так званих економічних злочинів) досудове слідство триває по декілька років. Як правило, таке відбувається через відсутність достатньої кількості доказів для оголошення підозри певній особі. В наслідок цього строки ведення досудового слідства фактично не мають часових рамок, а слідчі отримують дозвіл на проведення обшуків, тимчасовий доступ до речей і документів, а в подальшому – і на арешт зазначеного майна. І вся ця весела процесія може тривати роками. Саме тому вказані зміни до процесуального законодавства мають зменшити ризики описаних зловживань.
Відеозапис обшуків
Серед прийнятих депутатами змін до закону є й такі, що зобов’язують проводити відеофіксацію слідчих дій – у тому числі і обшуків у житловому приміщені.
Ці норми закону є справжнім спасінням для підприємців, адже тепер мультимедійний матеріал стає невід’ємним додатком до протоколу обшуку. А вишнею на торті є право сторони захисту, себто адвоката, самостійно здійснювати відеофіксацію.
Право на адвоката
Якщо в офісі чи в житловому приміщенні проводиться обшук, їх власники мають право у будь-який момент скористатися допомогою адвоката, і слідчі не повинніперешкоджати його присутності. Більше того, якщо під час проведення обшуку слідчий не допускає до роботи адвоката, знайдені речі та документи не можуть бути визнані доказами.
Проте, на мою думку, ця норма закону містить певні ризики з точки зору можливого розголошення відомостей, що зазвичай є таємницею слідства. А в окремих випадках залучення адвокатів (кількість яких тепер не обмежується) може суттєво зашкодити чи навіть унеможливити проведення слідчої дії.
Вилучення документів
Віднині сторона обвинувачення зобов’язана довести необхідність вилучення оригіналів документів, а створення копій необхідної інформації повинно відбуватися із залученням відповідного спеціаліста (людини, яка володіє технічними навиками, професійного співробітника інформаційно-аналітичного підрозділу). При цьому забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку. Виключенням є випадки, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою для проведення експертного дослідження; якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення; якщо доступ до них обмежується їх власником. У разі необхідності слідчий чи прокурор за присутності спеціаліста повинен скопіювати інформацію, що міститься в системах.
Такі зміни не можуть не радувати, особливо на фоні масових вилучень правоохоронцями оргтехніки та засобів зв’язку із офісів компаній та приватних осель.
Звісно, як це заведено у кожному законові, скрізь існують свої підводні камені. Проте, на мою думку, в українського бізнесу все ж є надія на те, що розслідування не будуть вестися роками, а працівники офісу не сидітимуть у порожньому приміщення, очікуючи на повернення техніки та серверів.
Андрій Лисюк , Асоційований партнер Hillmont Partners