Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 травня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Для порівняння наводяться результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з партнерами у травні 2013-го, березні 2014-го, грудні 2016-го та грудні 2017-го років .
- Переважна більшість громадян (68%) планує взяти участь у виборах Президента України, тоді як однозначно не бажають брати такої участі лише 17% (решта респондентів ще не визначилися в цьому питанні). Серед регіонів дещо вирізняються Південь, де рівень готовності до участі у виборах помітно менший – 54%, та Захід, де готовності до участі у президентських виборах найвища – 76%.
- Серед кандидатів на президентську посаду відсутні явні лідери, рейтинг усіх основних політиків доволі невисокий. Відносно найбільшу підтримку серед тих респондентів, які планують взяти участь у виборах, має Юлія Тимошенко – 13,3% виборців (причому рівень її підтримки мало відрізняється у різних регіонах). Далі йдуть Анатолій Гриценко – 9,4% (вищим його рейтинг є в Західному та Центральному регіонах), Юрій Бойко – 8,4% (чий рейтинг забезпечують майже винятково Схід, Південь та Донбас) та Петро Порошенко – 7,6% (його рейтинг дещо вищий на Заході і дещо нижчий на Сході), Олег Ляшко – 7,4% (його позиції трохи міцніші в Центрі та на Півдні).
- Рівень потенційної готовності до участі у виборах до Верховної Ради України є приблизно таким самим, як і щодо виборів Президента (65%), тоді як 19% опитаних не налаштовані брати участі у виборах. Ці показники мало різняться у різних регіонах країни, за винятком Півдня, де готові взяти участь у виборах значно менше – 51%.
- Серед політичних партій найбільше голосів тих, хто піде на вибори, отримали б партія «Батьківщина» (12,6%) та партія «Громадянська позиція» (10,7%). Далі йдуть – партія «Опозиційний блок» (8,5), Політична партія «За Життя» (8,1%), Радикальна Партія Олега Ляшка (7,9%), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (7,8%). Імовірно, долають виборчий бар’єр також Об’єднання «Самопоміч» (5,1%) та нещодавно зареєстрована партія «Слуга народу» (5,0%).
- Рейтинги партій мають деякі регіональні відмінності: підтримка партій «Батьківщина» та «БПП «Солідарність» дещо нижча на Півдні та Сході, а популярність партії «Громадська позиція» забезпечується переважно Заходом та Центром. Натомість на Заході та в Центрі дуже слабкими є позиції «Опозиційного блоку» та партії «За життя».
- Більшість громадян (62%) вважають, що Україні потрібні нові політичні лідери, не бачать такої потреби 27%. Найбільше висловлюють потребу у нових лідерах у Західному регіоні (78%), найменше – на Півдні (46%). В решті регіонів нових лідерів прагнуть близько 60%.
- Конкретних осіб як нових політичних лідерів бачать лише 25% респондентів, причому найменшим цей показник є на Півдні (19%), а найвищим – на Донбасі (37%).
- У відкритому запитанні, коли респондентів просили назвати прізвище нового бажаного лідера, чітко виділилися три лідери: Святослав Вакарчук (7%), Володимир Зеленський (6,6%) та Євген Мураєв (6%).
- Головними якостями, якими, на думку громадян, мають відрізнятися нові лідери, є в першу чергу некорумпованість (54%), чесність (46%) та готовність реально захищати інтереси людей (45%). Натомість наявність патріотизму та чіткого плану дій є важливою для 22% опитаних, освіченість та професіоналізм – для 16%, наявність лідерських якостей – для 15%. Найрідше респонденти згадували про заможність потенційного лідера (1%), готовність досягати своєї мети будь-якими методами (4%).Загальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 травня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Для порівняння наводяться результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з партнерами у травні 2013-го, березні 2014-го, грудні 2016-го та грудні 2017-го років .
Переважна більшість громадян (68%) планує взяти участь у виборах Президента України, тоді як однозначно не бажають брати такої участі лише 17% (решта респондентів ще не визначилися в цьому питанні). Серед регіонів дещо вирізняються Південь, де рівень готовності до участі у виборах помітно менший – 54%, та Захід, де готовності до участі у президентських виборах найвища – 76%.
- Серед кандидатів на президентську посаду відсутні явні лідери, рейтинг усіх основних політиків доволі невисокий. Відносно найбільшу підтримку серед тих респондентів, які планують взяти участь у виборах, має Юлія Тимошенко – 13,3% виборців (причому рівень її підтримки мало відрізняється у різних регіонах). Далі йдуть Анатолій Гриценко – 9,4% (вищим його рейтинг є в Західному та Центральному регіонах), Юрій Бойко – 8,4% (чий рейтинг забезпечують майже винятково Схід, Південь та Донбас) та Петро Порошенко – 7,6% (його рейтинг дещо вищий на Заході і дещо нижчий на Сході), Олег Ляшко – 7,4% (його позиції трохи міцніші в Центрі та на Півдні).
- Рівень потенційної готовності до участі у виборах до Верховної Ради України є приблизно таким самим, як і щодо виборів Президента (65%), тоді як 19% опитаних не налаштовані брати участі у виборах. Ці показники мало різняться у різних регіонах країни, за винятком Півдня, де готові взяти участь у виборах значно менше – 51%.
- Серед політичних партій найбільше голосів тих, хто піде на вибори, отримали б партія «Батьківщина» (12,6%) та партія «Громадянська позиція» (10,7%). Далі йдуть – партія «Опозиційний блок» (8,5), Політична партія «За Життя» (8,1%), Радикальна Партія Олега Ляшка (7,9%), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (7,8%). Імовірно, долають виборчий бар’єр також Об’єднання «Самопоміч» (5,1%) та нещодавно зареєстрована партія «Слуга народу» (5,0%).
- Рейтинги партій мають деякі регіональні відмінності: підтримка партій «Батьківщина» та «БПП «Солідарність» дещо нижча на Півдні та Сході, а популярність партії «Громадська позиція» забезпечується переважно Заходом та Центром. Натомість на Заході та в Центрі дуже слабкими є позиції «Опозиційного блоку» та партії «За життя».
- Більшість громадян (62%) вважають, що Україні потрібні нові політичні лідери, не бачать такої потреби 27%. Найбільше висловлюють потребу у нових лідерах у Західному регіоні (78%), найменше – на Півдні (46%). В решті регіонів нових лідерів прагнуть близько 60%.
- Конкретних осіб як нових політичних лідерів бачать лише 25% респондентів, причому найменшим цей показник є на Півдні (19%), а найвищим – на Донбасі (37%).
- У відкритому запитанні, коли респондентів просили назвати прізвище нового бажаного лідера, чітко виділилися три лідери: Святослав Вакарчук (7%), Володимир Зеленський (6,6%) та Євген Мураєв (6%).
- Головними якостями, якими, на думку громадян, мають відрізнятися нові лідери, є в першу чергу некорумпованість (54%), чесність (46%) та готовність реально захищати інтереси людей (45%). Натомість наявність патріотизму та чіткого плану дій є важливою для 22% опитаних, освіченість та професіоналізм – для 16%, наявність лідерських якостей – для 15%. Найрідше респонденти згадували про заможність потенційного лідера (1%), готовність досягати своєї мети будь-якими методами (4%).
- Громадяни бачать різні можливі джерела, звідки можуть рекрутуватися нові політичні лідери: з нових політичних сил (33,5%), вже наявних політичних партій, де вони були не на перших ролях (30%), із організацій громадянського суспільства (28%), кола гуманітарної або технЗагальнонаціональне опитування населення України було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 19 по 25 травня 2018 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2019 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Фінансування опитування здійснене в рамках проекту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.
Для порівняння наводяться результати загальнонаціонального дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з партнерами у травні 2013-го, березні 2014-го, грудні 2016-го та грудні 2017-го років .
Переважна більшість громадян (68%) планує взяти участь у виборах Президента України, тоді як однозначно не бажають брати такої участі лише 17% (решта респондентів ще не визначилися в цьому питанні). Серед регіонів дещо вирізняються Південь, де рівень готовності до участі у виборах помітно менший – 54%, та Захід, де готовності до участі у президентських виборах найвища – 76%.
- Серед кандидатів на президентську посаду відсутні явні лідери, рейтинг усіх основних політиків доволі невисокий. Відносно найбільшу підтримку серед тих респондентів, які планують взяти участь у виборах, має Юлія Тимошенко – 13,3% виборців (причому рівень її підтримки мало відрізняється у різних регіонах). Далі йдуть Анатолій Гриценко – 9,4% (вищим його рейтинг є в Західному та Центральному регіонах), Юрій Бойко – 8,4% (чий рейтинг забезпечують майже винятково Схід, Південь та Донбас) та Петро Порошенко – 7,6% (його рейтинг дещо вищий на Заході і дещо нижчий на Сході), Олег Ляшко – 7,4% (його позиції трохи міцніші в Центрі та на Півдні).
- Рівень потенційної готовності до участі у виборах до Верховної Ради України є приблизно таким самим, як і щодо виборів Президента (65%), тоді як 19% опитаних не налаштовані брати участі у виборах. Ці показники мало різняться у різних регіонах країни, за винятком Півдня, де готові взяти участь у виборах значно менше – 51%.
- Серед політичних партій найбільше голосів тих, хто піде на вибори, отримали б партія «Батьківщина» (12,6%) та партія «Громадянська позиція» (10,7%). Далі йдуть – партія «Опозиційний блок» (8,5), Політична партія «За Життя» (8,1%), Радикальна Партія Олега Ляшка (7,9%), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (7,8%). Імовірно, долають виборчий бар’єр також Об’єднання «Самопоміч» (5,1%) та нещодавно зареєстрована партія «Слуга народу» (5,0%).
- Рейтинги партій мають деякі регіональні відмінності: підтримка партій «Батьківщина» та «БПП «Солідарність» дещо нижча на Півдні та Сході, а популярність партії «Громадська позиція» забезпечується переважно Заходом та Центром. Натомість на Заході та в Центрі дуже слабкими є позиції «Опозиційного блоку» та партії «За життя».
- Більшість громадян (62%) вважають, що Україні потрібні нові політичні лідери, не бачать такої потреби 27%. Найбільше висловлюють потребу у нових лідерах у Західному регіоні (78%), найменше – на Півдні (46%). В решті регіонів нових лідерів прагнуть близько 60%.
- Конкретних осіб як нових політичних лідерів бачать лише 25% респондентів, причому найменшим цей показник є на Півдні (19%), а найвищим – на Донбасі (37%).
- У відкритому запитанні, коли респондентів просили назвати прізвище нового бажаного лідера, чітко виділилися три лідери: Святослав Вакарчук (7%), Володимир Зеленський (6,6%) та Євген Мураєв (6%).
- Головними якостями, якими, на думку громадян, мають відрізнятися нові лідери, є в першу чергу некорумпованість (54%), чесність (46%) та готовність реально захищати інтереси людей (45%). Натомість наявність патріотизму та чіткого плану дій є важливою для 22% опитаних, освіченість та професіоналізм – для 16%, наявність лідерських якостей – для 15%. Найрідше респонденти згадували про заможність потенційного лідера (1%), готовність досягати своєї мети будь-якими методами (4%).
- Громадяни бачать різні можливі джерела, звідки можуть рекрутуватися нові політичні лідери: з нових політичних сил (33,5%), вже наявних політичних партій, де вони були не на перших ролях (30%), із організацій громадянського суспільства (28%), кола гуманітарної або технічної інтелігенції (26%), учасників АТО на Донбасі (17%), волонтерів (15%). Найменше громадяни хотіли б, щоб нові лідери були представниками великого бізнесу (5%).
- Більшість громадян – 60% – схвально ставляться до перспективи для громадянських активістів йти в політику, негативно до цього ставляться 25%. Основна причина такої підтримки – сподівання, що прихід громадських активістів в політику зумовить якісне оновлення політики (46%), ще 29% сподіваються, що таким чином громадські активісти зможуть здійснювати реальний вплив на ситуацію в країні. Негативне ставлення до перспективи громадських активістів йти в політики пов’язане з тим, що активісти більше користі суспільству можуть принести в громадській діяльності (13%) і що «вони не зможуть стати впливовими політиками без наявності потужних фінансових ресурсів і корупційних зв’язків» (13%).
- Про телевізійну програму «Нові лідери», яка зараз готується на телеканалі ICTV, знають 8% українців і ще 25% щось про це чули. Водночас потенційний запит на таку програму доволі високий – 15% збираються її дивитися «безумовно» ще 54% – за умови, «якщо це буде цікаво».
- ічної інтелігенції (26%), учасників АТО на Донбасі (17%), волонтерів (15%). Найменше громадяни хотіли б, щоб нові лідери були представниками великого бізнесу (5%).
- Більшість громадян – 60% – схвально ставляться до перспективи для громадянських активістів йти в політику, негативно до цього ставляться 25%. Основна причина такої підтримки – сподівання, що прихід громадських активістів в політику зумовить якісне оновлення політики (46%), ще 29% сподіваються, що таким чином громадські активісти зможуть здійснювати реальний вплив на ситуацію в країні. Негативне ставлення до перспективи громадських активістів йти в політики пов’язане з тим, що активісти більше користі суспільству можуть принести в громадській діяльності (13%) і що «вони не зможуть стати впливовими політиками без наявності потужних фінансових ресурсів і корупційних зв’язків» (13%).
- Про телевізійну програму «Нові лідери», яка зараз готується на телеканалі ICTV, знають 8% українців і ще 25% щось про це чули. Водночас потенційний запит на таку програму доволі високий – 15% збираються її дивитися «безумовно» ще 54% – за умови, «якщо це буде цікаво».
- Громадяни бачать різні можливі джерела, звідки можуть рекрутуватися нові політичні лідери: з нових політичних сил (33,5%), вже наявних політичних партій, де вони були не на перших ролях (30%), із організацій громадянського суспільства (28%), кола гуманітарної або технічної інтелігенції (26%), учасників АТО на Донбасі (17%), волонтерів (15%). Найменше громадяни хотіли б, щоб нові лідери були представниками великого бізнесу (5%).
- Більшість громадян – 60% – схвально ставляться до перспективи для громадянських активістів йти в політику, негативно до цього ставляться 25%. Основна причина такої підтримки – сподівання, що прихід громадських активістів в політику зумовить якісне оновлення політики (46%), ще 29% сподіваються, що таким чином громадські активісти зможуть здійснювати реальний вплив на ситуацію в країні. Негативне ставлення до перспективи громадських активістів йти в політики пов’язане з тим, що активісти більше користі суспільству можуть принести в громадській діяльності (13%) і що «вони не зможуть стати впливовими політиками без наявності потужних фінансових ресурсів і корупційних зв’язків» (13%).
- Про телевізійну програму «Нові лідери», яка зараз готується на телеканалі ICTV, знають 8% українців і ще 25% щось про це чули. Водночас потенційний запит на таку програму доволі високий – 15% збираються її дивитися «безумовно» ще 54% – за умови, «якщо це буде цікаво».
ЗАВАНТАЖИТИ З ТАБЛИЦЯМИ