За умов воєнного стану Державний бюджет переходить в ручний режим керування.
За всю історію незалежності в Україні ще не запроваджували воєнного стану, тому спрогнозувати його наслідки складно. «Ціна держави» з’ясувала, як воєнний стан може вплинути на Державний бюджет. В умовах воєнного стану бюджет втрачає свою значущість на користь швидких процедур і меншої кількості залучених до рішення сторін
Українське бюджетне законодавство передбачає низку положень прямої дії, які застосовують у разі запровадження воєнного стану:
Резервний фонд збільшує своє значення і необмежений в обсягах. Наразі Резервний фонд не може перевищувати 1% обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету. Крім того, обсяг Резервного фонду визначатиме Кабінет Міністрів за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України за рахунок скорочення видатків і кредитування Державного бюджету та їх спрямування до Резервного фонду Державного бюджету.
Соціальні пріоритети поступаються військовим. Зараз навіть зарплати, обслуговування боргу, соціальні платежі (інше згідно зі ст. 55 БКУ) фінансують передусім, і навіть якщо бюджет недовиконано, вчителі отримують зарплату, а населення субсидії. Із запровадженням воєнного стану пріоритетність видатків може бути іншою, і в разі недовиконання комусь може не вистачити. Навіть більше, Кабінет Міністрів за погодженням з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України може приймати рішення щодо порядку застосування і розмірів державних соціальних стандартів і гарантій (прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати тощо).
Податки можуть змінюватися часто і несподівано. Наразі зміни законодавства, що зменшують надходження або збільшують витрати, приймають не пізніше 25 липня попереднього року та запроваджують не раніше початку планового бюджетного періоду.
Значення закону про бюджет нівелюють часті та непередбачені зміни. Вплив Верховної Ради на бюджет зменшується, зростають можливості ручного управління та централізація. Зокрема:
- Текст бюджету та його показники можуть не змінювати роками. Наразі бюджетний період починається 1 січня кожного року і закінчується 1 грудня того ж року. Воєнний стан є тією особливою ситуацією, за якої бюджетний період може бути іншим (ст. 3 БКУ).
- У разі перевиконання/недовиконання бюджету більш як на 15% уряд має підготовити зміни до бюджету. У разі воєнного стану норма не обов’язкова.
- Або навпаки – змінювати дуже часто. Зараз підстави для зміни Закону про Державний бюджет прописано в Бюджетному кодексі України (ст. 52 ч. 1). Під час воєнного стану ці обмеження не застосовують і змінити бюджет ще простіше. Наразі виключно Законом про Державний бюджет України визначають надходження та витрати Державного бюджету України.
- Кошти між територіями перерозподіляють з урахуванням військових пріоритетів. Зараз перерозподіл видатків державного бюджету на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями здійснюють за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом з питань бюджету.
На місцях у разі потреби за рішенням Президента України можуть почати свою дію військові адміністрації. Запровадження цих адміністрацій означає більший рівень централізації. Здійснюють також повноваження зі складання та затвердження відповідно районних, обласних бюджетів,внесення змін, затвердження звітів про їх виконання; розподілу переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місцевими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст районного значення; можуть встановлювати нові ставки податків і запроваджувати пільги зі сплати місцевих податків і зборів.
Законодавство містить і інші норми, що можуть мати на бюджет опосередковану дію. Це стосується насамперед ризиків зі:
Скороченням джерел наповнення бюджету. Військові рішення спрямовано не на підтримку економіки, а на обороноздатність. Зокрема ці ризики можуть виникнути у зв’язку із запровадженням трудової повинності, встановленням рівня тарифів на житлово-комунальні послуги, особливим режимом використання майна.
Зростання видаткової частини бюджету. Окрім можливого збільшення видатків на оборону, на видаткову частину бюджету можуть впливати в бік збільшення:
- Відшкодування збитків або повернення майна, що збереглося. Так, «Закон України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначає, що примусове відчуження майна, в умовах воєнного стану, передбачає попереднє повне відшкодування вартості такого майна або ж наступне повне відшкодування його вартості, повернення такого майна на умовах, визначених законом, надання іншого майна взамін.
- Відшкодування збитків, завданих під час запровадження воєнного стану. Зокрема Законом передбачено надання допомоги власникам квартир (будинків) в їх відбудові в разі пошкодження в результаті проведення бойових дій, терористичних актів, диверсій; організації за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об’єктів комунального господарства та соціального призначення, житлових будинків, а також шляхів місцевого значення; виконання або делегування на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) функцій замовника на будівництво, реконструкцію і ремонт житла, інших об’єктів соціальної та виробничої інфраструктури комунальної власності.
- Фінансування додаткових функцій. Військовим адміністраціям може бути необхідно забезпечувати охорону правопорядку, на що у них з’являються додаткові повноваження силових структур. Це стосується й організації евакуації населення, забезпечення в разі потреби водою, ліками, їжею, посилення контролю документального підтвердження осіб тощо.