Круте піке. Темп реформ в Україні наприкінці 2020-го вперше за п’ять років став від’ємним — VoxUkraine

Наприкінці 2020 року темп реформ суттєво знизився. У порівнянні з попереднім кварталом кількість важливих ініціатив, що змінюють правила гри в країні, скоротилася втричі (16 проти 50 антиреформаторських подій).

Але це не всі погані новини, пише в матеріалі VoxUkraine аналітикиня Індексу моніторингу реформ Ксенія Алеканкіна. У четвертому кварталі 2020 року ми зафіксували найбільшу антиреформу за історію існування Індексу. Нею стало рішення Конституційного суду, яке фактично заблокувало діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції. Публікуємо аналітичний матеріал VoxUkraine про перебіг реформ в Україні в останні місяці 2020 року.

Серед усіх нормативних актів, виданих державними органами, експерти індексу відібрали 16 здатних вплинути на правила гри в країні, з яких 14 наші експерти оцінили позитивно, один нейтрально — це Закон про неможливість банкрутства бюджетних установ, який зібрав і позитивні, і негативні оцінки. І один вкрай негативно — це рішення Конституційного суду про неконституційність положень Закону «Про запобігання корупції», який суттєво вплинув на середню оцінку Індексу реформ у 4 кварталі.

Хто був ініціатором реформ?

У четвертому кварталі головним ініціатором реформ традиційно стала Верховна Рада України (11 реформ), а інші органи влади суттєво відстали: на рахунку Кабінету Міністрів 2 реформи, Президент та Національний банк спромоглися ініціювати по одній важливій зміні, а Конституційний суд забезпечив найпотужнішу антиреформу за час існування індексу. Це вже стає традицією, адже попередня рекордна антиреформа також була від Конституційного суду. У 2019 році Суд визнав неконституційною статтю кримінального кодексу про незаконне збагачення.

Графік 1. Середньоквартальне значення індексу. / Фото: VoxUkraine

Позитивна оцінка

• закон про регулювання мікрокредитів. Закон 891-IX, який фактично вирівняв правила інформування про умови кредитів між банками та небанківськими фінустановами. Тепер вимоги щодо споживчих кредитів поширюються і на небанківські установи, які відтепер зобов’язані подавати інформацію про мікрокредити до Єдиного реєстру бюро кредитних історій. Раніше лише банки мали вказувати фактичні відсотки за кредитом та орієнтовну вартість послуг третіх осіб (страховиків, оцінювачів), якщо вона їм відома. Небанківські установи, які видають займи на строк до одного місяця та сума яких не перевищує однієї мінімальної зарплати, зловживали можливістю не інформувати споживача про всі нюанси кредитної угоди. Тому інколи їхні клієнти погоджувалися на угоди, за якими розмір відсотків сягав 650% річних.

• закон про реорганізацію громад і районів, який врегулював правонаступництво при утворенні органів влади у нових громадах та районах. Після створення нових ОТГ та районів, а також місцевих виборів, потрібно було організувати розподіл повноважень районів та громад з фінансування закладів охорони здоров’я, освіти, культури, спорту, а також правонаступництво щодо комунального і державного майна, бюджетів, прав та зобов’язань. Новий закон зробив це. Але не в повній мірі. Зокрема в законі не враховано можливості створювати старостинські округи; не продумано, що робити з колишніми сільськими радами, які «роз’єднуються» — якесь село чи села відходять до однієї громади, якісь до іншої.

• закон щодо неможливості банкрутства бюджетних установ усуває правовий вакуум, який виник з прийняттям у 2019 році Кодексу з процедур банкрутства. Тоді не прописаною лишилася заборона банкрутства бюджетних установ. Виникла ситуація, що створила можливості банкрутувати школи, лікарні та інші установи з соціальної функцією, які не впливають на економічне становище держави, але забезпечують виконання її обов’язків перед громадянами. Їх банкрутство неможливе, враховуючи зокрема практику Верховного суду з прав людини, який каже, що держава несе відповідальність за фінансування таких установ і за всі вимоги фінансового характеру, що виставляються до них. Прийнятий закон виправляє законодавчу прогалину, щоб усунути ризик зловживань на ринку банкрутства.

Антиреформа:

• Восени Конституційний суд ухвалив рішення, яке визнало неконституційним низку положень Закону України «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу України. Нагадаємо, судді постановили, що повноваження НАЗК з контролю за виконанням антикорупційного законодавства суддями суперечать принципу поділу влади, встановленому в Конституції. КСУ вважає, що в Україні потрібно створити спеціальні інституції, які будуть контролювати, як судді виконують антикорупційні закони, та забезпечити окремі правила декларування для суддів. Також неконституційними були визнані повноваження НАЗК щодо контролю та перевірки декларацій державних службовців, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу їх життя тощо. Це рішення підірвало спроможність системи антикорупційних органів та спровокувало конституційну кризу в країні.

Що змінилося ще у ключових сферах?

Прогрес було зафіксовано лише у трьох сферах спостережень з п’яти: урядуванні, монетарній політиці та державних фінансах. В інших двох не було ухвалено жодного реформаторського нормативного акту.

Урядування

У цій сфері ми виділили 11 важливих змін. 8 із них ініціював парламент, ще 2 — Кабмін, сюди ж потрапила антиреформа від Конституційного суду. Серед важливих реформ, які не були згадані вище:

• закон, що уніфікував підхід до бюджетів місцевого самоврядування незалежно від статусу населеного пункту. Він перевів усі нові територіальні громади (нові об’єднані сільські, селищні та міські громади) на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. Відтепер сільські, селищні і міські бюджети не залежатимуть від рішень районів, які до об’єднання населених пунктів у громади отримували значну частину податків та визначали напрями проведення видатків.

• закон про оптимізацію мережі центрів надання адміністративних послуг (ЦНАПів) має забезпечити жителям громад рівномірний доступ до ЦНАПів, оскільки наразі в деяких громадах працює декілька Центрів (створених радою та адміністрацією), а в деяких жодного. Викликом для реалізації цього закону є відсутність фінансування.

Монетарна система

За три останні місяці 2020 року влада ухвалила дві реформи у сфері монетарної політики. Перша — це згаданий вище закон про регулювання мікрокредитів. Друга — постанова НБУ про впровадження оцінки небанківських фінустанов за рівнем ризику та суспільної важливості. Згідно із законом про «спліт», НБУ повинен регулювати діяльність небанківських фінансових установ (страхових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів тощо). Після ухвалення постанови № 157 від 11.12.2020 НБУ більше уваги в нагляді приділятиме компаніям, які несуть більше ризиків для своїх клієнтів. Натомість компанії з меншим ризиком будуть значно рідше стикатися з перевірками та іншими активностями регулятора.

Державні фінанси

У сфері Державних фінансів експерти зафіксували три суттєвих зміни «правил гри». Дві з них ініційовані парламентом, ще одна — президентом.

 Найбільшою реформою у цій сфері став закон щодо функціонування Державного аграрного реєстру та вдосконалення державної підтримки сільгоспвиробників. Агровиробники будуть самостійно заповнювати інформацію про себе у реєстрі. Натомість вони отримуватимуть оновлення про існуючі програми державної підтримки та зможуть подавати через реєстр заяви на отримання різних дозволів та держпідтримки. Зазначимо інші дві регуляції, які отримали нижчі оцінки: повернення «пакунку малюка» з можливістю отримати його як у матеріальній, так і у грошовій формі, і закон про держпідтримку культури, туризму та креативних індустрій, що знижує податкове навантаження на ці сфери.

У 4 кварталі 2020 року ми вперше за історію спостережень зафіксували від’ємне значення Індексу реформ. Влада суттєво погіршила результати у порівнянні з попереднім 3 кварталом, адже кількість важливих нормативних актів, які впливають на розвиток країни, скоротилася втричі (з 50 до 16).

Індекс Моніторингу Реформ (ІМоРе) VoxUkraine призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за п’ятьма напрямками: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика.

Цей матеріал опубліковано в межах інформаційного партнерства НВ і проєкту VoxUkraine