Положення ВРП щодо конкурсу до ВККС суперечить законодавству, – експерти

10 грудня Вища рада правосуддя (ВРП) затвердила Положення про проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС). Це Положення суперечить закону “Про судоустрій і статус суддів”, а деякі його норми нівелюють роль міжнародних експертів у конкурсній комісії. Про це йдеться у висновку Центру політико-правових реформ.

1. ВРП незаконно визначила, що більшість майбутнього складу ВККС має складатися з суддів.

Конкурс передбачає формування ВККС, де більшість становитимуть судді. Але новий закон про судоустрій скасовує квоту суддів у ВККС, склад якої формується за результатами конкурсу з тих осіб, які відповідають вимогам до члена комісії.

Фактично ВРП встановила не передбачений законом принцип формування ВККС. Але питання суддівського представництва у складі ВККС є виключно предметом законодавчого регулювання.

Рекомендація: виключити положення щодо більшості суддів у складі ВККС та дискримінаційні переваги учасників-суддів як суперечливі закону “Про судоустрій і статус суддів”.

2. ВРП встановила не передбачені законом вимоги до членів конкурсної комісії.

Пункт 3.5 Положення вимагає від майбутнього члена конкурсної комісії щонайменше 5 років суддівського стажу та відсутність непогашеного дисциплінарного стягнення. Але у законі такі вимоги не зазначені.

Також пункт 3.8 Положення вимагає від кандидата до складу конкурсної комісії подати копію диплому про вищу юридичну освіту. Але закон “Про Вищий антикорупційний суд” юридичну освіту в міжнародних експертів не вимагає.

Рекомендація: виключити не передбачені законодавством вимоги до кандидатів у конкурсну комісію.

3. Зміст Положення побудований на хибному розумінні правового статусу конкурсної комісії.

Положення визначає конкурсну комісію як “допоміжний орган” ВРП. Але законодавство не передбачає ні статус комісії як “органу”, ні “допоміжний” характер її роботи.

Стаття 95-1 закону “Про судоустрій і статус суддів” визначає конкурсну комісію незалежним суб’єктом, що обирає перелік кандидатів, яких ВРП має призначити на посади членів ВККС, а не допомагає їй у такому призначенні. Тобто саме конкурсна комісія відіграє ключову роль у визначенні майбутніх членів ВККС.

Рекомендація: привести Положення у відповідність до статусу конкурсної комісії як незалежного суб’єкта у конкурсній процедурі добору членів ВККС.

4. ВРП наділяє себе не передбаченими законом повноваженнями.

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади діяти виключно у передбачений законодавством спосіб. Але ВРП закріпила за собою низку повноважень, які не передбачені законом:

  • повноваження погоджувати регламент конкурсної комісії (п. 3.10 Положення);
  • повноваження затверджувати рішення конкурсної комісії про допуск кандидатів до участі в конкурсі (пп. 5 п. 1.6, 5.2 Положення);
  • право відмовити у призначенні кандидата, рекомендованого конкурсною комісією (п. 5.10 Положення). При цьому, підстави такої відмови в Положенні не визначені, що на практиці може призвести до зловживання ВРП цим повноваженням;
  • право повторно визначити переможця конкурсу та призначити його на посаду члена ВККС, у випадку якщо попередній переможець відмовився або не пройшов спецперевірку (п. 5.11 Положення).

Рекомендація: виключити з Положення пункти, які наділяють ВРП не передбаченими законом.

5. Затверджена ВРП процедура конкурсного відбору членів ВККС нівелює участь міжнародних експертів і створює можливості для маніпуляції результатами конкурсу.

Положення передбачає, що змістовна частина конкурсу проводиться у два етапи:

1) Оцінка професійного досвіду (10 балів), знань та навичок (50 балів), моральних і ділових якостей (20 балів).

Незрозуміло, яким чином члени конкурсної комісії без проведення співбесіди з кандидатом – виключно на підставі письмових матеріалів – зможуть оцінити його доброчесність і професійний досвід.

2) Співбесіда (10 балів), якщо на першому етапі кандидат набрав мінімум 60 балів.

За такої процедури роль міжнародних експертів у складі конкурсної комісії мінімізується, оскільки понад 50% максимального балу конкурсант може отримати за результатами тестування, з яким можливі маніпуляції. Також ця процедура перетворює на фікцію право вето міжнародних експертів щодо недоброчесних кандидатів, оскільки голосування членів комісії відбувається при формуванні фінального рейтингу, коли всі бали конкурсантам виставлені.

Рекомендація: змінити процедуру з метою забезпечення реальної участі міжнародних експертів у доборі членів ВККС.