Рідкісний випадок: український суд визнав незаконним рішення СБУ

Рішення СБУ про заборону в’їзду в Україну громадянину Грузії незаконне – до такого висновку дійшов Шостий апеляційний суд. Два роки тому Мамуку Абашидзе буквально викрали та силоміць доправили до Грузії. Вітаємо з перемогою Василя Мельничука, адвоката ХПГ, який захищав інтереси іноземця!

Мамука Абашидзе – досвідчений грузинський військовий, з 2015 року на волонтерських засадах тренував бійців АТО: викладав тактику стрільби та ведення бою. Майже рік тренував Одеський спецпідрозділ, з якого згодом було сформовано КОРД. У листопаді 2017 року до київської квартири, де мешкав Мамука Абашидзе, увірвалися озброєні співробітники СБУ. На чоловіка наділи кайданки, обличчя замотали скотчем, мовчки кинули до мікроавтобусу і повезли до Міжнародного аеропорту «Київ» у Жулянах. Там, ігноруючи правила пропуску пасажирів, Мамуку посадили до гелікоптера Державної прикордонної служби і доправили повітрям до Одеси. Далі – машиною до Іллічівського морського торговельного порту, де без проходження процедури перетину державного кордону Мамука потрапив на паром «Вільнюс Сівєйс», на якому під охороною озброєних людей доплив до грузинського порту Поті. Тільки тут чоловіка звільнили.

– Усі ці дії були неправомірними, – розповідає адвокат Мамуки Абашидзе Василь Мельничук. – Йому не було повідомлено про підстави затримання. Воно не було оформлене згідно з встановленим законом порядком, до нього безпідставно застосовували силу, після затримання він був позбавлений можливості  надати пояснення щодо проживання в Україні з дружиною, участі у тренуваннях українських військових та правоохоронців у зоні проведення Антитерористичної операції на сході України. Він не міг скористатися правничою допомогою захисника, оскаржити рішення про його видворення, предстати перед судом, уповноваженим приймати рішення про видворення. Затримання та видворення позивача, проводилось без відповідних судових рішень, які б це дозволяли.

Як і в більшості таких випадків, підставою для видворення стало рішення СБУ. Тоді, восени 2017 року, Служба безпеки спільно з поліцією, міграційниками та прикордонниками провела операцію «з примусового повернення на батьківщину 8 громадян Грузії». Підставою таких дій була інформація, ніби «діяльність іноземців суперечить інтересам забезпечення національної безпеки України». З таким же розпливчастим поясненням (без конкретних прикладів «небезпечної діяльності», не кажучи вже про судові рішення) з України зазвичай депортують «політично незручних» громадян інших держав. Саме в такий спосіб українські спецслужби недавно викрали і вивезли до Білорусі Олександра Францкевича і намагаються видати просто до рук ФСБ Ольгу Полинову.

У таких випадках українські суди нечасто стають на бік депортованих громадян або осіб, яким загрожує видворення. Скоріше, за них ладен заступитись Європейський суд. Ось і скарга Мамуки Абашидзе вже давно «гуляла» українською судовою системою. У травні 2018 року Луганський окружний адміністративний суд  визнав незаконними скасування міграційними службами посвідки Мамуці Абашидзе. Але 17 вересня Донецький апеляційний суд скасував рішення Луганського суду та ухвалив нове – про відмову у задоволенні позову. Наприкінці березня цього року суддя Окружного адміністративного суду міста Києва також відмовила визнати незаконними затримання і видворення громадянина Грузії із подальшою забороною його повернення до України строком на три роки.

І от, перша перемога: Шостий апеляційний суд ухвалив – рішення СБУ про заборону Мамуці Абашидзе в’їзду до нашої країни – незаконне. Інші позовні вимоги – про визнання неправомірними дій СБУ, ДМС, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної поліції України щодо примусового видворення позивача за межі України та про скасування рішення Служби безпеки України про примусове повернення пана Абашидзе до Грузії – суд відхилив.

–  Ми це будемо оскаржувати в Касаційному суді, – каже адвокат Василь Мельничук.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «іноземець, який законно проживає на території держави, не може бути висланий за її межі інакше ніж на виконання рішення, прийнятого відповідно до закону, і повинен мати можливість:

a) наведення доводів проти свого вислання;
b) перегляду своєї справи;
c) представлення з цією метою перед компетентним органом або перед особою чи особами, призначеними цим органом»

http://khpg.org/index.php?id=1565431185