Які можливості для махінацій на виборах заклали у Виборчий кодекс депутати

Оригінал на сторінці Олега Постернака в Facebook

Ну що, мабуть можна розкривати деякі секрети майбутньої виборчої кампанії в місцеві ради?

Округи. Саме їх кон’юнктурна нарізка на виборах депутатів обласних і місцевих рад (пропоную для зручності відразу взяти рамку для таких міст – більше 15 тисяч виборців) стає базовим чинником досягнення бажаного результату.

Стаття 201 Виборчого кодексу передбачає формулу визначення орієнтовної кількості територіальних округів на цих рівнях виборів. Необхідно кількісний склад обласної чи місцевої (15 тисяч+) ради поділити на 10.

 Наприклад, в місті Тернополі на даний момент 184,2 тисячі виборців. До складу міської ради слід буде обрати 42 депутата. Це 4 територіальних округи, в яких партіями повинні будуть висунуті територіальні списки кандидатів.

Мало того, що законодавець дає право територіальній виборчій комісії при утворенні округів (не пізніше як на другий день виборчого процесу) допускати відхилення від середньої кількості округів не більше ніж на 2 округи, ще й обов’язкової норми про середню кількість виборців в такому окрузі немає. Така норма дозволила б зробити округи рівними між собою. Але її немає ні в поточній версії кодексу, ні в поправках.

Наприклад, у статті 199 для виборів депутатів сільських, селищних, районних та міських (з кількістю виборців менше 15 тисяч) рад норма про середню кількість виборців в округах присутня. Для рівня областей і міст з кількістю виборців понад 15 тисяч – ні!

Що це означає на практиці? Це означає, що той, хто отримає контроль над тервиборчкомами таких міст, зможе нарізати різновеликі округи. Наприклад, один мажорний супер-округ і три маленьких міноритарних з невеликою кількістю виборців.

 І ті кандидати, яким потрібно гарантовано пройти і які готові спонсорувати партії можуть бути визначені нею якраз в такий супер-округ при формуванні територіальних списків. За умови вагомої рейтинговості партії, звичайно.Таким хитрим способом нівелюється вся ідея відкритих списків.

І фактично вийде три партійні списки – загальний з першим номером, який фактично виїжджає за рахунок бонусу при фінальному розподілі голосів (невикористані голоси при розподілі мандатів в терокругах у вигляді дробових залишків); територіальний список “елітних кандидатів, висунутих в супер-окрузі з гарантованим шансом пройти (без різниці, він набере 25% кандидатський мінімум чи ні) і територіальний список усіх інших кандидатів, які фактично виконують функції агітаторів або статистів.

 Правда, для обласного рівня виборів, законодавець поправками в ВК намагається все-таки трохи обмежити фантазію при нарізці округів. Передбачається, що округи до облради повинні утворюватися, по можливості, у межах районів, міст обласного значення. Хоча і тут можливі дуже цікаві ситуації по кожній області залежно від кількості виборців у тому чи іншому районі або місті обласного значення. Подібна картина і для міст з районним поділом.

Тому, вищезгадана технологія в разі, якщо Рада не виправить цю помилку, буде масово задіяна в усіх містах без районного поділу. Чинниками закріплення успіху стає таким чином утримання високого рейтингу тієї чи іншої партії в базових регіонах і контроль над тервиборчкомом в цьому регіоні.

 Олег Постернак

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику “Думка”, ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.