Нова українська влада, схоже, лише шукає своє місце у матриці європейської інтеграції. Принаймні, заяви, які часом лунають від її чільних представників, як-то скандальне висловлювання Давіда Арахамії у Давосі про відмову від законодавчого зближення з ЄС, а потім і спроба її спростування, доводять, що розуміння цієї теми багатьом і досі бракує.
Але визначатися доведеться, причому дуже скоро.
Менше ніж за тиждень у Брюсселі відбудеться засідання Ради асоціації Україна-ЄС. Це буде перша зустріч представників українського уряду з колегами з Єврокомісії, і від того вона – особливо важлива. Пріоритети, що їх погодять ЄС та Україна 28 січня, впливатимуть на наші відносини ще не один рік. А тому своє слово про те, якими вони мають бути, повинні сказати не лише уряд та парламент, але й експертна спільнота.
Проєкт “Громадська синергія” у співпраці з “Європейською правдою” зібрав таку позицію.
Ми сподіваємося, що ця позиція буде врахована як українським урядом, так і Євросоюзом. Адже йдеться про речі, щодо яких наразі ще немає повної згоди сторін. Передусім – про необхідність змінити Угоду про асоціацію.
З’ясувалося, що ця ідея, яку донедавна вважали малореальною і навіть дещо небезпечною, тепер має широку громадську підтримку. Причому експерти переконані, що побачити “асоціацію+” можливо вже за кілька років. Але є важлива деталь: всупереч висловлюванням Арахамії, ці зміни мають не знизити, а лише збільшити зобов’язання України щодо зближення з ЄС. Готовність нового уряду та парламенту взяти на себе такі зобов’язання стане реальним індикатором того, яка із заяв Арахамії містила більше правди – про “зупинку” євроінтеграції чи про її продовження.
Як ми формували пріоритети
Коротко про те, як були сформовані ці пріоритети.
Зібрати думку “всієї громадськості” – завдання нелегке, та й Угода про асоціацію охоплює надто багато сфер, тому від початку було ухвалене рішення не брати до уваги соціальні та дотичні до них питання (щодо них єдності немає). Ми концентрувалися на тих темах, щодо яких діалог між Україною та ЄС є найактивнішим, а отже, і позиція громадськості є найбільш затребуваною.
Це – чотири сфери, які були визначені як пріоритетні ще за Порошенка і лишаються такими досі: торгівля, блок “юстиція-свобода-безпека”, цифрова економіка та енергетика. Також опитування експертів показало необхідність приділити увагу екології та транспорту, бо вони надто пов’язані з “четвіркою”.
Експертам, що опікуються тематикою європейської інтеграції у цих секторах, ми поставили спільне запитання.
Яке ідеальне спільне рішення України та ЄС (приміром, Ради асоціації) ви би прагнули побачити:
а) цього року;
б) у середньостроковій перспективі, у 2023 році?
З ідей, які пролунали, ми відібрали ті, що не мали заперечень від інших експертів, і обговорили їх у ширшому колі експертів під час круглого столу “Порядок денний європейської інтеграції: амбіції України на 2020 рік”, скоригувавши деякі пропозиції, а результат передали уряду та представництву ЄС, спостерігачі від яких були присутні на заході.
Зміни для Угоди
У вкладеному файлі, за цим посиланням, ви можете переглянути текст експертних пропозицій. Нижче – їхній опис та деталізація.
Головний висновок: в експертному колі є широка та однозначна підтримка оновлення Угоди про асоціацію.
Причому масштабність цієї підтримки та тих змін, які пропонує громадськість, стала дещо неочікуваною. Ось перелік запропонованих блоків змін лише за тими секторами, що охоплені дослідженням:
- Зміна правил торгівлі (лібералізація, рух до скасування залишків мит та квот).
- Підписання “промислового безвізу” (угоди ACAA), що має стати новим додатком до УА, а також оновлення ще одного додатка, який є дотичним до “промбезвізу”.
- Створення принципового нового “політичного” додатка, який запровадив би механізм оцінки судової та антикорупційної реформи з боку ЄС.
- Зміна відразу двох додатків, які стосуються екології та довкілля.
- Оновлення норм угоди, що регулюють цифрову економіку.
Чи є реальним настільки масштабне оновлення угоди? Експерти вважають, що так, у перспективі кількох років.
Політика
Тих, хто розраховує на швидку інтеграцію України до ЄС, експертні пропозиції не потішать. У них, зокрема, не увійшли ідеї вимагати у ЄС додати до Угоди про асоціацію визнання перспективи членства.
Цю думку під час дискусії підкреслювала колишня віцепрем’єрка Іванна Климпуш-Цинцадзе – але жоден інший учасник розвивати її не став. Це, звісно, не свідчить про те, що експерти “не хочуть до ЄС”. Питання радше у нереальності таких очікувань: ЄС на цей крок наразі не готовий, а тому просування цієї ідеї не увійшло до пріоритетних прагнень експертів.
Але є ідея, здатна наблизити Україну до ЄС без визнання перспективи членства.
Ми всі чули, що для ЄС серед реформ в Україні чи не найважливішими є питання боротьби з корупцією та правосуддя. В цьому є логіка – приміром, без чесних судів марно сподіватися на масштабний приплив інвестицій до української економіки.
Та як не дивно, попри таку увагу, Угода про асоціацію не містить жодних інструментів, які дозволили би оцінити та порівняти прогрес у цій сфері. А тому й оцінка відбувається “на око”, суб’єктивно.
Водночас методика такої оцінки в ЄС є, її застосовують до держав-членів Союзу, які свого часу проводили схожі перетворення. Йдеться про інструменти EU Justice Scoreboard та EU Anti-Corruption Report. Експерти пропонують змінити УА таким чином, щоби задіяти цей інструментарій для України.
Ця ідея вже проговорювалася з Брюсселем на робочому рівні, розповідає Дмитро Шульга, директор європейських програм Міжнародного фонду “Відродження”, який брав учать у розробці цього блоку рекомендацій. “Від представників Єврокомісії, які опікуються тематикою правосуддя, були позитивні відгуки”, – запевнив він.
Досягти політичної згоди про те, щоби Україну оцінювали разом із членами ЄС, може виявитися непросто – але це можливо.
А на 2023 рік можна ставити перед собою завдання досягти того рівня, коли правосуддя та боротьба з корупцією в Україні досягнуть принаймні найнижчого щабля, що є серед держав-членів ЄС.
Промисловість та торгівля
Наймасштабніше оновлення Угоди про асоціацію може відбутися у блоках, що регулюють мита та безмитні квоти. Про це Київ говорить давно, перші зміни вже відбулися, але до повного зняття мит поки не готові ані Київ, ані ЄС. Яскравий приклад – історія з українським медом, обсяг якого вичерпує безмитну квоту за лічені дні (квота 2020 року вже вичерпана), але й після того експорт успішно продовжується аж до кінця року.
Експерти наполягають, що мета має бути амбітніша – повна тарифна лібералізація у торгівлі товарами.
Але навіть скасування всіх мит не зніме проблем, підкреслює Вероніка Мовчан, науковий директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
“Ключове питання – нетарифні бар’єри. Особливо це стосується сектора харчової продукції”, – пояснює вона. Без глибокої реформи української системи сертифікації, перевірки дотримання санітарних і фітосанітарних заходів тут не обійтися.
Зрештою ми маємо дійти того рівня, коли контроль за якістю виробництва в Україні має бути еквівалентним до того, що відбувається у ЄС, і має визнаватися Євросоюзом.
Не менше завдань – у питаннях промислового експорту.
Свого часу експерти витратили чимало зусиль, щоби Україна оголосила своїм пріоритетом так званий “промисловий безвіз” – укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, відомої за англійською абревіатурою ACAA. Минулого року ця тема нарешті стала пріоритетом України, і за нової влади Рада нарешті завершила ухвалення базових законів для початку переговорів про неї (детальніше про цю угоду – у статті “Нехай усі виїдуть”).
Укладання та розвиток ACAA лишається однією з вимог експертної спільноти і надалі. Зрештою “промбезвіз” має охопити усі можливі сектори промисловості. Але для цього також доведеться оновити Угоду про асоціацію, адаптувавши її до нових актів права ЄС, наполягають експерти.
Оцінки реалістичності цього завдання розходяться. Експерти наполягають, що у 2020 році можна вимагати від уряду успішного завершення переговорів про ACAA за першими секторами. Натомість Ольга Стефанішина, яка донедавна очолювала Урядовий офіс координації євроінтеграції, більш скептична. “Ми ще дуже далекі від укладання угоди про ACAA”, – заявила вона під час дискусії.
Тарас Качка, чинний торговий представник України, дещо оптимістичніший, але і він визнає: питання має надто високу політичну вагу. Передусім треба здобути політичну підтримку в Брюсселі – а на робочому рівні домовитися вдасться.
Енергетика та екологія
Сфера енергетики – це один із напрямків, де Україна має успіх, який визнають навіть критичні до уряду експерти.
Саме у цій сфері, ще за попереднього уряду, відбулося перше оновлення Угоди про асоціацію, а за тиждень, на новій Раді асоціації, як очікується, оновлені механізми повноцінно запрацюють – ЄС та Україна мають погодити механізм оцінки проєктів українських законодавчих актів, що стосуються енергетики, на їхню сумісність із законодавством ЄС.
Подібного механізму украй бракує і в інших галузях (а вже згадана скандальна заява Арахамії додатково доводить його потребу). Однак з чогось потрібно починати.
Тепер найамбітніші завдання у галузі енергетики – на рівні відносин з іншими європейськими державами та компаніями, а не з Євросоюзом загалом. Це і питання запинки Nord Stream, де головну роль мають рішення Німеччини, і питання газових контрактів, які укладають “Нафтогаз” та “Укртрансгаз”. “Зараз найбільша амбіція – щоби принаймні одна компанія з ЄС підписала угоду про транспортування газу територією України, зі східного кордону, з українським оператором газотранспортної системи”, – пояснила Олена Павленко, президент експертного центру DiXi Group.
Але є також питання для переговорів України та ЄС, що лежить на стику енергетики та екології.
Воно є чи не найбільшим стратегічним викликом у відносинах з Євросоюзом. Адже ми взагалі не маємо політики у цій сфері – і маємо її знайти.
Йдеться про так звану “Зелену угоду”, або Green Deal – ключовий пріоритет, стрижень політики нового керівництва Єврокомісії.
У найближчі місяці Євросоюз має намір повністю перебудувати не лише свою “зелену політику”, але й відносини з партнерами залежно від того, чи дотримуються вони екологічних норм, подібних до тих, що запроваджуються у ЄС.
На важливості цього пріоритету наголосив і посол ЄС в Україні Матті Маасікас, коли взяв слово під час обговорення амбіцій України. “На Раді асоціації, що відбудеться за тиждень, ми будемо особливо уважно стежити за тим, що говоритиме Україна про бачення свого місця у Green Deal”, – підкреслив він.
Висувати конкретні вимоги до уряду щодо того, якою саме має бути політика, поки зарано, адже політика ЄС нині лише формується. Та що можна сказати із певністю – то це те, що Україна обов’язково має знайти у ній місце, яке не шкодитиме інтересам нашої держави, але при цьому підніме нашу вагу серед інших партнерів ЄС.
І це – ще одна украй важлива рекомендація від українських експертів.
Нагадаємо, повний перелік пріоритетів розвитку та оновлення асоціації з ЄС, сформованих українськими громадськими експертами, ви можете переглянути тут.
, ЄВРОПЕЙСЬКА ПРАВДА