5 мифов о решении суда по Насирову

За останні два дні в інфопросторі було чимало стосовно цього рішення – як справжньої різниці підходів, так і відвертих маніпуляцій, а то й просто брехні, пише pravda.com.ua

Давайте спокійно, без емоцій.

1. “Це НАБУ злило справу, а не суд”.

Очевидна нісенітниця. НАБУ в тій справі й близько немає.

Це адміністративна справа за позовом самого Насірова до КМУ про скасування рішення КМУ і поновлення на роботі. Хто намагається перевести увагу на НАБУ, той або не розуміє про що говорить, або свідомо вводить в оману.

2. “Британське громадянство Насірова не доведено”.

Не відповідає дійсності.

В листі від посольства, на підставі якого приймали рішення, чорним по білому написано: “має британський паспорт”. А стверджувати, що ціле посольство не знає, ким і як підписувати офіційну документацію – це не тільки псувати стосунки з країною посольства, а й виглядати невігласами перед усім світом.

За такою самою логікою можна розповідати, що рішення суду не підписане головою суду, а тому не підлягає виконанню.

3. “КМУ і ДФС не надали належних доказів/погано представляли інтереси, а суд не міг витребувати докази”.

З точністю до навпаки.

Так, представники сторін дійсно могли погано представляти інтереси і звучати непереконливо. І це відповідальність КМУ і ДФС. Але це в будь-якому випадку обов’язок суду з’ясувати всі обставини справи.

Тим адміністративний процес відрізняється від цивільного, що в ньому є принцип офіційності: “Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи”.

Якщо судді сумнівалися в доказах, цього не зробили – це їхня щонайменше некомпетентність, а то й шкідництво.

4. “Була порушена процедура, а тому рішення підлягало скасуванню”.

Не будемо стверджувати.

Процедура, можливо, була порушена. Але рішення не обов’язково підлягає скасуванню лише на цій підставі.

Ще один принцип адміністративного судочинства – принцип пропорційності. Він полягає в тому, що суд, оцінюючи рішення, повинен зважувати, чи переважають негативні наслідки для прав людини суспільний інтерес.

Право Насірова – це право на працю однієї людини. Суспільний інтерес – щоб в країні з 40 млн людей ДФС не очолювали іноземні громадяни, яких звинувачують у розтраті 2 млрд гривень.

5. “Треба дочекатися повного рішення суду”.

Безумовно, треба.

Але навряд чи ми там знайдемо щось нове. Головуюча у справі вже пояснила логіку суду, і вона непереконлива.

Тим більше, що б там не було написано, як справедливо каже суддя Михайло Слободін, суспільна легітимність суду в Україні нульова. Особливо такого суду як ОАСК. А значить, рішенню все одно не повірять. Натомість, як кажуть класики правничої науки – несправедливе судове рішення є очевидним. Справедливість, здоровий глузд і патріотизм – речі, зрозумілі всім.

Тільки коли вони, а не юридична казуїстика і корупційні інтереси будуть в основі рішень судів, ми матимемо справедливе судочинство.

Світлина від Alex Danylyuk.

Світлина від Alex Danylyuk.

Світлина від Alex Danylyuk.

Світлина від Alex Danylyuk.

Світлина від Alex Danylyuk.

Світлина від Alex Danylyuk.

Автор новости: МИХАИЛ ЖЕРНАКОВ, эксперт Реанимационного пакета реформ