АМКУ по-новому. Як ЄС допомагає Україні боротися із нечесною конкуренцією

Для усунення прогалин у системі АМКУ розробляє механізм втілення пропозицій міжнародної технічної допомоги Євросоюзу.

У грудні 2016 року Антимонопольний комітет України наклав рекордні 431 млн гривень штрафу на найбільшого в нашій країні дистриб’ютора сигарет “Тедіс Україна”. Його частка на ринку, за даними АМКУ, становить понад 99%. Компанія звернулася до суду в надії оскаржити накладення штрафу, але не змогла виграти справу. На сьогодні “Тедіс” вже сплатив більшу частину штрафу – 300 млн.

Протягом останніх років Комітет мав безліч таких справ проти найбільших монополістів України. Звісно, подібні рішення не приносять миттєвого результату, бо прихід нових гравців на ринок вимагає часу. Але беззаперечним є одне: орган почав диктувати нові правила ринку.

Нові правила гри

Тривалий час ніхто не знав, як саме АМКУ визначає розмір штрафів за порушення конкурентного законодавства. Це давало можливість для зловживань і вибіркового підходу, коли АМКУ міг накладати різні штрафи у подібних випадках. Але у вересні 2015 року Комітет уперше прийняв чіткі правила гри для всіх: розміри штрафів, правила їхнього визначення для різних випадків, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини, що можуть впливати на розмір штрафу.

Прийняття АМКУ Методики з визначення розмірів штрафів – дуже позитивний крок, який підвищив правову визначеність для бізнесу. Раніше закон передбачав лише максимальну межу штрафу. Наприклад, до 5 або 10% від обсягу реалізації компанії-порушника за рік. Було незрозуміло, чому в одному випадку штраф становить 1 гривню, а в іншому – сотні тисяч гривень за аналогічне порушення. Методика закріпила основні принципи при розрахунку штрафів і чинники, які враховуються“, – зазначає Анастасія Усова, голова практики антимонопольного права Redcliffe Partners.

У цілому завдяки проекту технічної допомоги ЄС Twinning з’явилися шість нових методологічних документів для застосування сучасного конкурентного законодавства, які повністю відповідають стандартам Європейського Союзу.

Проте нові підходи потребують подальшого вдосконалення. Приміром, зараз у поданні про попередні висновки у справі (документ, на підставі якого виноситься рішення АМКУ. – Прим. ред.) не зазначається очікуваний розмір штрафу та чинники, на підставі яких його розраховано. Зокрема, розмір доходу компанії на ринку, де відбулося порушення, обтяжуючі та пом’якшуючі обставини. Це дозволило б компаніям вчасно надавати АМКУ зауваження або уточнення до цих обставин та уникати помилок при визначенні штрафів – саме так працює процедура у Європейській Комісії, що дає змогу компаніям краще захистити себе, а відомству –повніше та об’єктивніше дослідити обставини у справі“, – додає Анастасія Усова.

До того ж штрафи як основний інструмент захисту конкуренції почали застосовувати частіше. За словами голови АМКУ Юрія Терентьєва, у 20172018 роках Антимонопольний комітет зібрав більше штрафів, ніж за попередні десять років. Згідно з інформацією відомства, при власному бюджеті у 132,5 млн гривень АМКУ у 2018 році наклав штрафів на суму 277 млн грн.

Наприклад, у справі проти мобільного оператора “Київстар” комітет оштрафував компанію на 21 млн гривень за введення в оману щодо тарифікації дзвінків. Оператор розповідав своїм клієнтам, що стягує оплату за дзвінки посекундно, а за фактом списував вартість повної хвилини розмови вже в першу секунду. Зрозуміло, що для споживача це невигідно, тому що він може не виговорити хвилину, але має обов’язково заплатити за неї. З інформації про тарифікацію, яку надавав “Київстар”, це незрозуміло. Внаслідок рішення АМКУ оператор змушений відмовлятися від такої політики – коректно інформувати споживачів про те, як здійснюється тарифікація.

Економічний ефект справ АМКУ у 2018 році становив 4 мільярди гривень – саме стільки ринкової ціни орган “повернув” споживачеві.

Хоча у масштабі штрафів АМКУ є куди рости. Європейський досвід показує, що ця політика може бути агресивнішою. Приміром, у 2014 році німецьке конкурентне відомство оштрафувало так званий ковбасний картель – 22 виробників ковбаси та 33 відповідальні особи – на 338 млн євро за узгоджені дії при ціноутворенні.

Не штрафами єдиними

Із власного досвіду скажу: раніше, коли я звертався до Комітету, підхід співробітників був достатньо формальний. Наприклад, якщо подавалася заява про концентрацію (приміром, шляхом злиття або придбання компаній. – Прим. ред.), документи мали обов’язково бути прошитими певним чином, з певною відміткою– розповідає адвокат Юрій Руденко, юрист у сфері антимонопольного права. – Нині заяви можна відправити електронною поштою. Ніхто не відмовить тобі у розгляді заяви, якщо вона не прошита якоюсь певною ниткою“.

Анастасія Усова уточнює, що подавати заяву у паперовому вигляді все одно треба – за вимогами Положення про концентрацію, як у паперовому вигляді, так і в електронному вигляді.

Цікаво, що фізичні особи та компанії подають скарги та заяви до АМКУ значно частіше, ніж за кордоном. Відповідно, рішень також виноситься більше. “Ми отримуємо близько 6 тисяч скарг, а виносимо рішення у близько 2,5 тисяч випадків. У Франції чи Румунії виносять від 50 до 200 рішень”– відзначає Терентьєв.

А що в цьому для бізнесу?

На перший погляд, сильний акцент на штрафи може здатися агресивним. Але насправді Комітет працює не тільки методом кнута, але й пряника. Наприклад, одним із найпозитивніших рішень АМКУ для бізнесу стало узгодження контролю за концентраціями із кращими практиками ЄС. Йдеться про дозвіл чи заборону антимонопольного відомства на злиття або поглинання компаній, якщо це може призвести до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на ринку.

Донедавна отримати цей дозвіл було вкрай важко через складність та незрозумілість процедури. Проект ЄС також допоміг спростити цю процедуру, ухвалити нові правила оцінки Комітетом таких угод. Фактично, бізнес отримав єдині чіткі правила гри, коли і як варто звертатися до АМКУ, щоб отримати дозвіл на угоду.

З травня 2016 року було суттєво підвищено фінансові пороги, перевищуючи які бізнесу треба звертатись по дозвіл. Це одразу скоротило кількість заяв на концентрацію на 30% ( з 962 до 666 за рік).

А що далі?

Втім говорити про успішне завершення “реформи АМКУ” зарано. Є кілька проблем, рішення яких все ще перебуває на етапі розробки.

По-перше, значна частина рішень АМКУ щодо накладання штрафів оскаржуються в суді. Дуже часто суд виносить рішення не на користь Комітету, і компанія не сплачує штрафу. Наприклад, у грудні 2018 року АМКУ програв суд у справі Sanofi.

У листопаді 2017 року Комітет визнав, що у договорах, укладених між дистриб’юторами ліків “Оптима-Фарм, Лтд” та “БаДМ” з одного боку та ТОВ “Санофі-Авентіс Україна”, був передбачений такий механізм ціноутворення, який міг призвести до обмеження конкуренції на ринку ліків для більш дешевих замінників. Рішення Комітету оскаржили обидва дистриб’ютори. “БаДМ” не сплачуватиме штраф у розмірі 28,79 млн грн, а “Оптима-Фарм” – у розмірі 40,76 млн грн.

Відповідно до закону є конкретні підстави для оскарження рішення Комітету. Коли він або не довів обставини для прийняття рішення, або не повністю їх вивчив, порушив норми матеріального або процесуального права, які призвели до прийняття неправильного рішення. За умов достатнього фактажу у доказовій базі, чітких причинно-наслідкових зв’язків у справі та дотримання усіх процедур не було б підстав для оскарження рішення Комітету.

По-друге, є багато інших способів ухилитися від сплати штрафу. Перший заступник голови АМКУ Марія Ніжнік пояснює: “Іноді компанія-порушник є дочірньою компанією. І та сума штрафу, яку ми накладаємо на неї, – не суттєва для бізнесу”. Інший приклад, коли компанія знає, що суд винесе рішення щодо штрафу не на її користь, тому штучно показує більший збиток, щоб мінімізувати штраф. Усе це свідчить про прогалини у системі.

Але Комітет працює над їхнім усуненням. Так, приміром, він розробляє механізм втілення однієї з пропозицій міжнародної технічної допомоги Євросоюзу Twinning. Йдеться про принцип субсидіарності, коли материнська компанія нестиме відповідальність за порушення дочірньої компанії.

Але на будь-яку проблему можна знайти рішення лише тоді, коли є політична воля її вирішити.

Саміра АббасоваДжерело: https://censor.net.ua/ua/r3121651