Безвізовий режим – це не лише можливість українців подорожувати

Чи задоволені результатами дії «безвізу» в Україні? Що можна зробити краще і куди рухатися далі? Про це говоримо з виконавчим директором громадської організації «Європа без бар’єрів» Іриною Сушко, яка роками працювала над тим, щоб українці могли їздити до Європи без віз.

– Що стосується кількості громадян, які скористалися саме візовим режимом, дійсно, хотілось б бачити більшу кількість людей. Водночас ми знаємо також, що в Україні була проблема з видачею біометричних паспортів і черги не давали певній частині громадян можливість скористатись безвізовим режимом.

Інформаційна кампанія не була достатньо ефективною, тому що представники української влади багаторазово заявляли в односторонньому порядку про те, що «безвіз» буде. І цими заявами, я думаю, до певної міри вони розхолодили настрій громадян, які чекали до останнього. Коли вже було оголошено про те, що безвізовий режим запроваджується, тоді люди, дійсно, пішли отримувати ці біометричні паспорти. Хоча у них була можливість отримати їх у більш спокійному, послідовному порядку.

Ірина Сушко

А інша причина – те, що в регіонах не всі місцеві влади підтримали ідею того, щоб розподілити між міграційною службою і Центрами з надання адміністративних послух, це такі ЦНАПи, послуги з отримання і обробки документів на біометричний паспорт.

Це – одна причина, друга причина, що далеко не в усіх громадян є кошти на те, щоб скористатися «безвізом». Ми, наприклад, вважаємо, що разом з «безвізом» повинна була з’явитися можливість користування лоукостами, дешевими авіалініями, і це б збільшило, ми так думаємо, кількість мандрівників.

– Це є питання, яке вже залежить від бізнесу. Чи вони відчувають, що в Україні є великий попит на подорожі, і ми бачимо, що понад половина українців в опитуваннях сказали, що вони не зацікавлені в тому, щоб скористатися безвізовим режимом і їхати у подорожі до європейських країн. Очевидно, як Ви вже згадали, через фінансові проблеми. Наскільки це питання дійсно стримує українців від подорожей, тому що є можливість подорожувати в найдешевший спосіб – автостопом. Ми тут зустрічали українських підлітків зі Слов’янська, які приїхали звідти фактично безкоштовно.

– Звісно, економічне питання впливає, але не остаточно, і тут я погоджуюся з тим, що це не є визначальним абсолютно фактором. Справа в тім, що просто, можливо, саме зараз люди заглиблені більше у свої внутрішні проблеми.

Я Вам хочу сказати ще одну таку річ, про яку ми постійно забуваємо. Що безвізовий режим – це не лише можливість людей подорожувати, це і заходи, які робилися задля того, щоб відбувся «безвіз», і це реформи, і це зміни в середині країни, зокрема, які стосуються тих, хто, власне, і не планує подорожі.

На сьогоднішній день, орієнтовно, до 20 відсотків громадян користувалися безвізовим режимом і планували, а решта ні. Так от, для цієї більшої частки тих, хто не планує, для них безвізовий режим дає зміни і у сфері боротьби з корупцією, і у сфері протидії дискримінації, і в багатьох інших речах.

– Так, це те, на чому дуже наголошували представники Європейського союзу, коли говорили про те, що насправді безвізовий режим потрібен абсолютно всім українцям, тому що це підвищує їхню якість життя в самій Україні. Але якщо ми говоримо про тих людей, які дійсно хотіли би поїхати за кордон, і не лише поїхати подивитись гарні міста європейські, але і залишитися там і працювати. Ми бачимо, що в деяких випадках люди це роблять і зараз, працюють «на чорно». І це є фактор, який часто не враховують українські працедавці, що рівень зарплат в Україні вже не є залежний тільки від ситуації в самій Україні, але і від ситуації в сусідніх країнах Європи.

– Ми на сьогодні чули про випадки, коли українські підприємці, роботодавці підвищують зарплатню особливо тим своїм працівникам, якими вони дорожать. Я не можу сказати, що це тенденція, але це говорить про те, що активний бізнес починає справді намагатись конкурувати за працівника в Україні. З іншого боку, ми розуміємо, що цей природній відтік українських трудових мігрантів буде спостерігатися. Інша справа, що потрібно робити для того, щоб це не переросло в тренд нелегальної трудової міграції, від якої потім постраждаємо ми і безвізовий режим. В першу чергу треба думати про добрі легальні умови для працевлаштування. Приблизно так, як це сьогодні робить Польща.

І з іншого боку, це має бути інформаційна кампанія, яка має роз’яснювати, чому бути нелегальним трудовим мігрантом і використовувати не за призначенням безвізовий режим – це погано.