Децентралізація – одна з найбільш масштабних реформ, яка повинна повністю поміняти систему управління. В рамках реформи перші вибори депутатів і голів в об’єднані територіальні громади (ОТГ) пройдуть вже цієї осені – 29 жовтня. Розбираємось, що нового принесуть з собою вибори, коли закінчиться децентралізація, і що зміниться для людей.
Що таке децентралізація
Децентралізація – це передача повноважень і бюджету від державних органів влади органам місцевого самоврядування. Створюються об’єднані територіальні громади, у яких з’являється право самостійно вирішувати місцеві питання освіти, охорони здоров’я, благоустрою і т.д.
Фактично влада рассредотачиваемого і концентрується в руках територіальних громад, а проблеми загальнонаціонального рівня, як і раніше вирішуються вищими інстанціями. У зв’язку з цим ліквідують райдержадміністрації, а облдержадміністраціям урізують повноваження.
Читайте також: Місцеві бюджети в Україні “погладшали” на 100 млрд гривень – Порошенко
Главу ОТГ жителі буду вибирати за допомогою голосування. Це збільшує рівень довіри до органів місцевого самоврядування. Так, за даними соціологічного опитування фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва, за останні три роки рівень довіри до центральних органів влади істотно впав і склав від 10 до 13%, але зате довіра до органів місцевого самоврядування зросла. Наприклад, якщо в 2015 р довіра главам обласних центрів становила близько 30%, то зараз 45-50%.
Як відбувається об’єднання
Як правило, кілька невеликих міст чи сіл об’єднуються в одну громаду. До ОТГ може приєднатися та громада, у якої з нею є спільний кордон, щоб не створити “білі плями” на карті.
Також існує план, затверджений Кабміном, в якому прописані деталі формування нових територій. До речі, приєднатися можна лише до тих громад, які прописані в цьому плані. А ось створення ОТГ з містами обласного значення законом не передбачено.
Терміни проведення реформи
Законопроект про децентралізацію був внесений до Верховної Ради ще влітку 2015 року, до квітня 2016 року було створено 172 об’єднаних територіальних громад, а станом на червень 2017 року їх стало вже 413. Згідно з планом Кабінету міністрів, в Україні замість 12 тис. міських, сільських і селищних рад залишиться близько 1500 ОТГ.
Однією з перешкод для реформи стали розмиті терміни її здійснення, вважають експерти. Її почали в добровільному порядку, а першим, хто вирішив об’єднатися, дали суттєву бюджетну підтримку, яка повинна посприяти розвитку громади. Через відсутність чітких термінів, деякі керівники міст, районів і сіл відтягують створення ОТГ, щоб не втратити владу.
Зараз планується активізувати проведення децентралізації, але, на думку, Ірини Бекешкіної, старшого наукового співробітника Інституту соціології НАН України та голови фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва, до закінчення процесу далеко.
“Це реформа, яка ніколи не закінчиться, тому що процеси децентралізації можуть тривати, вдосконалюватися, тобто, це як з розвитком економіки. З іншого боку, головне в реформі децентралізації вже було зроблено. І наслідком є те, що були суттєво збільшені місцеві бюджети. Далі йде об’єднання громад, йдуть вибори, тобто, процес йде”, – говорить Бекешкіна.
Децентралізація: думки і побоювання
Децентралізацію називали однією з головних реформ, якої передрікали стати фундаментом для всіх подальших змін, адже вона в корені міняє систему управління. Крім того, що ОТГ зможуть вирішувати питання місцевого рівня самостійно, а не через районні або обласні адміністрації, бюджети, переважно, будуть зосереджені в їх руках.
Читайте також: Зубко: Німеччина направить в Україну спеціаліста з децентралізації
Так, якщо раніше всі гроші від податків йшли “наверх”, то тепер частина буде залишатися в ОТГ: 60% податку від доходу фізосіб, 25% екологічного податку, а також єдиний податок, податок на майно та інші місцеві збори.
За задумом, це робиться для того, щоб гарантувати громадам фінансову незалежність і дати можливість розвиватися за допомогою своїх же коштів. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман зазначав, що за рахунок перерозподілу ресурсів місцевих бюджетів зросли на 30-40%.
У той же час, за словами економічного експерта Андрія Новака, є і нюанси.
“Дійсно, місцеві бюджети в цьому році номінально отримали більше ресурсу в гривнях, але цей ресурс все одно направлений з центрального бюджету. Власний податковий ресурс, тобто дохідну частину бюджету, місцеві бюджети отримують пропорційно рівно стільки, скільки і в минулому році, або так ж, як і 5-10 років тому. Згідно структури державного бюджету на 2017 р 81% податків надходить безпосередньо в центральний бюджет, і, відповідно, тільки 19% податків залишається місцевим бюджетам. А далі вже з центрального бюджету йде місцевим бюджетам той чи інший ресурс”, – пояснює Новак.
Відзначимо, в проекті держбюджету на 2018 рік немає радикальних змін розподілу грошей між центральним і місцевими бюджетами, однак передбачено, що держава направить на фінансування місцевих бюджетів 520,7 млрд грн (плюс 9,6% в порівнянні з 2017 роком). За розрахунками уряду доходи місцевих бюджетів зростуть на 21% (до 250,4 млрд грн).
Що стосується настрою людей, то вони, в більшості своїй, підтримують реформу, але не зовсім задоволені тим, як вона виконується, розповіла Ірина Бекешкіна.
“Наші дослідження показали парадоксальні речі. З одного боку, люди підтримують реформу децентралізації і вважають, що дійсно потрібно більше питань вирішувати на місцях. З іншого боку, вони взагалі не задоволені тим, як це відбувається. Ті, хто вважають, що ситуація покращилася, бачать перш за все дороги, розвиток інфраструктури, ремонт шкіл. Але вважають, що нічого не змінилося, оскільки найбільш важливі для людей речі погіршилися. Погіршилося медичне обслуговування, можливості знайти роботу, тобто те, що стосується повсякденного життя. Тобто, якщо я бачу, що дорога стала кращою, але мені нема за що купити ліки, то очевидно, що я буду оцінювати це, виходячи зі свого життя”, – коментує Бекешкіна
На думку соціолога, акцент реформи децентралізації повинен бути перенесений на найбільш важливі для людей аспекти життя, тобто медицину, освіту тощо.