Суспільство переповнює несправедливість і недовіра до суду. Ми чуємо це навкруг себе, ми відчуваємо це, на жаль, досить часто на собі, ми відчайдушно прагнемо змінити такий внутрішній стан кожного з нас на кращий, ми прагнемо довіри. Значення самого терміну «довіра» є непростим для його осмисленого сприйняття. Тут криється шлях до віри, до істини, яку можемо бачити лише як одкровення у Божому віруванні. Проте довіра до Божого – це як вищий ступінь сприйняття людського існування, а ось довіра до створених людиною інститутів, сформованих для вирішення різних питань співіснування, – це повсякденність, це миттєвості, з яких складається ціле життя.
Довіра до суду не існує окремо від довіри до влади. Наше внутрішнє ставлення до рішень, які виносить суддя, ототожнюється з тим, як влада вирішує свої завдання щодо встановлення миру і спокою у суспільстві.
Відомо, що право призване необхідністю зняття конфліктних ситуацій у людському існуванні, а право реалізується у житті людини через рішення суду. Ось тут прихований ключ довіри: наскільки суд спроможний своїми діями і рішеннями реалізувати правові приписи у вирішенні різного походження конфліктів між окремими людьми, між колективами, між державою і людиною. Недовіра появляється у випадках приховування правди, у вчиненні насилля, в обмані, у попранні права шляхом відкритої або ж прихованої демонстрації неправа на користь однієї із сторін конфлікту. Погодьтеся, це неймовірно складно за умов різного бачення справедливості сторонами конфлікту прийняти виключно справедливе рішення! Але таке рішення існує, і тут важливо бути внутрішньо налаштованим на його пошук і ще не менш важливо – розуміти право, уміти застосовувати норми права, виходячи з принципу верховенства права, а не з інших особистісних, тим більше замовних мотивів.
Довіра до суду в українському суспільстві нині знищена і не відроджена, але якби не словами, а ділом ми, не лише громадяни у своєму людському поступі, але й судді своєю суддівською справою, йшли до того – до довіри, то надія на знищення недовіри була б реалізована. Чи станеться це? Запитання не є риторичним, відповідь не є простою. Має так статися. Суспільство і держава зобов’язані відродити довіру до суду, за інших умов перспектив не лише довгострокових, але й найближчих ми не будемо мати. У цьому якраз і виявляється надзвичайна актуальність вирішення проблеми подолання недовіри до суду.
Павло Богуцький