Чинне законодавство виділяє такі види допомоги, як матеріальна допомога, цільова благодійна допомога та нецільова благодійна допомога.
Як правило під матеріальною допомогою розуміються певні виплати юридичними особами чи фізичними особами – підприємцями як власним працівникам так, і стороннім особам. Благодійною допомогою визнається допомога, отримана від благодійних фондів, громадських організацій, волонтерів, небайдужих громадян та юридичних осіб, у Статуті або колективному договорі яких зазначено право надання благодійної допомоги. Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів. Хоча чіткого законодавчого розмежування між матеріальною та благодійною допомогою не має.
Під коштами на лікування і медичну допомогу, у тому числі реабілітацію, розуміються кошти або вартість майна (послуг), що надаються платнику податку або члену сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій, за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
Джерелами надходження матеріальної та благодійної допомоги можуть бути грошові кошти, матеріальні цінності та послуги, отримані від юридичних і фізичних осіб, профспілкових організацій, благодійних фондів, волонтерів, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ, виплати з державних чи місцевих бюджетів, Товариства Червоного Хреста України, інші джерела.
Порядок оподаткування матеріальної та благодійної допомоги на лікування і реабілітацію регулюють положення статей 164, 165, п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України.
Нецільова благодійна допомога, як і нецільова матеріальна допомога обмежується сумами, які не підлягають у певних випадках оподаткуванню. При чому для таких виплат є не обов’язковим документальне підтвердження витрат.
Згідно п.п. 170.7.3. п. 170.7 ст. 170 не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь отримувача протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, встановленого на 1 січня такого року.
Ця сума розраховується як добуток мiсячного прожиткового мiнiмуму, чинного для працездатної особи на 1 сiчня звiтного податкового року, помноженого на коефіціент1,4 та округленого до найближчих 10 грн. У 2017 р. ця сума становить 2240 грн. (1600 грн. х 1,4). Якщо сума отриманої матерiальної чи благодійної допомоги перевищує встановлене обмеження, то величина перевищення визнається доходом і пiдлягає оподаткуванню.
Якщо допомога надається в негрошовiй формi, то визнанням доходу є сума перевищення вартостi допомоги над сумою 2240 грн, збiльшена на натуральний коефiцiєнт. У 2017 році ця сума становить 2730 грн.
Натуральний коефiцiєнт обчислюється за формулою:
К =100 : (100 – Сп),
де Сп – ставка податку, встановлена для таких доходiв на момент їхнього нарахування.
Значення коефiцiєнта в 2017 р. – 1,21951. (К=100: (100 – 18 відсотків) = 1,21951)
У 2017 році ця сума становить 2730 грн.
Відповідно до положень п.п.170.7.2. п. 170.7 ст.170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку, який постраждав внаслідок:
а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації, – у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;
б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій які завдали шкоди або створюють загрозу здоров’ю громадян, викликали людські жертви у зв’язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування відповідно.
Для цілей цього підпункту вважається цільовою благодійною допомогою та не підлягає оподаткуванню профспілкова виплата, здійснена за рішенням профспілки, прийнятим в установленому порядку на користь члена такої профспілки, який має статус постраждалого внаслідок обставин, зазначених у цьому підпункті
У п.п. 170.7.4. ст. 170 зазначається, що не включається до оподатковуваного доходу цільова благодійна допомога, яка надається резидентами – юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) закладу охорони здоров’я для компенсації вартості платних послуг з лікування платника податку або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів) у розмірах, що не перекриваються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування та протезно-ортопедичним підприємствам, реабілітаційним установам для компенсації вартості платних реабілітаційних послуг, технічних та інших засобів реабілітації, наданих платнику податку, визнаному в установленому порядку інвалідом, або його дитині-інваліду, у розмірах, що не перекриваються виплатами з бюджетів і фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування
Також не визнається оподатковуваним доходом, згідно п.п.170.7.8. ст. 170 Кодексу благодійна допомога на лікування, медичне обстеження та реабілітацію, у будь-якій сумі, що надається:
– на користь учасників бойових дій які захищали незалежність України, працівників підприємств, установ, які залучалися та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
– учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року по 28 лютого 2014 року, а також 2 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
– фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
– фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.
До таких членів сімей належать: дружина, чоловік, які не одружилися вдруге, батьки, дід та баба (якщо батьки померли), неповнолітні діти, повнолітні діти – інваліди.
Зрозуміло, що для підтвердження цільового використання матеріальної чи благодійної допомоги необхідно зберегти та при потребі представити документи, що підтверджують необхідність проведеного лікування або реабілітації, а саме історію хвороби, протоколи лікування, виписані лікарем рецепти, договори про надання медичних послуг та акти наданих послуг, чеки та інші розрахункові документи, які дають змогу ідентифікувати надавача послуг або продавця лікарських засобів та інші документи.
Благодiйна допомога спрямована на оплату витрат на косметичне лiкування або косметичну хiрургiю (включаючи косметичне протезування, не пов’язане з медичними показаннями), водолiкування та гелiотерапiю, не пов’язанi з хронiчними захворюваннями, лiкування та протезування зубiв з використанням дорогоцiнних металiв, гальванопластики та порцеляни, аборти (крiм абортiв, якi проводяться за медичними показаннями, або якщо вагiтнiсть стала наслiдком зґвалтування), операцiї з перемiни статi; лiкування венеричних захворювань (крiм СНIДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лiкування тютюнової чи алкогольної залежностi; придбання лiкiв, медичних засобiв та пристосувань, якi не включенi до Перелiку життєво необхiдних, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 25.03.2009 р. № 333 «Деякi питання державного регулювання цiн на лiкарськi засоби i вироби медичного призначення», визнається доходом і підлягає оподаткуванню.
Згідно з п.п.170.7.5. статті 170 Податкового кодексу України набувач цільової благодійної допомоги на лікування у вигляді коштів має право на її використання протягом строку, встановленого умовами такої допомоги, але не більше 24 календарних місяців, наступних за місяцем отримання такої допомоги, за винятком отримання благодійної допомоги у вигляді ендавменту. Термін “ендавмент” означає суму коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту. При цьому такий набувач не має права витрачати або відчужувати основну суму такого ендавменту без згоди благодійника.
Якщо цільова благодійна допомога у вигляді коштів не використовується її набувачем протягом такого строку та не повертається благодійнику до його закінчення, то такий набувач зобов’язаний включити невикористану суму допомоги до складу загального річного оподатковуваного доходу і сплатити відповідні податки.
Проте, набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до контролюючого органу з поданням щодо продовження строку використання такої цільової благодійної допомоги з обгрунтуванням обставин, які свідчать про неможливість її повного використання у зазначені законодавством строки, а керівник або уповноважена особа такого контролюючого органу має право прийняти рішення про продовження строку використання допомоги. Якщо контролюючий орган відмовляє у продовженні строку, його рішення може бути оскарженим в порядку, визначеному для оскарження рішення контролюючого органу, тобто адміністративному чи у судовому порядку.
З дотриманням вище наведених вимог суми матеріальної та благодійної допомоги, наданої на лікування та реабілітацію, не підлягають оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Згідно з пiдпунктом 1.7 п. 16-1 пiдроздiлу 10 роздiлу XX Кодексу звiльняються вiд обкладення вiйськовим збором доходи, що згiдно з роздiлом IV не включаються до загального оподатковуваного доходу фiзичних осiб (не пiдлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).
У разі витрачання коштів цільової благодійної допомоги не за призначенням або без підтверджувальних документів на понесені витрати чи фактично надана сума матеріальної допомоги перевищує встановлене обмеження- 2240 грн., вона визнається отриманим благом і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб в розмірі 18 відсотків та відповідно утримується з даної суми 1,5 відсотка військового збору . Що стосується ЄСВ, то відповідно до п. 14 розділу І Постанови КМУ № 1170 допомога на лікування не є об’єктом стягнення для єдиного соціального внеску.
В такому випадку набувач матеріальної чи благодійної допомоги зобов’язаний до 1 травня наступного за звітним року подати декларацію про майновий стан і доходи, самостійно нарахувати та сплатити до 1 серпня податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.
Згідно з положеннями п. 179.2. ст. 179 Кодексу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого доходу, крім випадків, прямо передбачених цим розділом, в разі сукупного перевищення неоподаткованого доходу матеріальної допомоги.
В Податковому кодексі України не відображено різниці в оподаткуванні благодійної допомоги на лікування та реабілітацію, направленої на оплату таких послуг та лікарських засобів в Українi або за її межами.
Досить часто при зверненні про допомогу на лікування або реабілітацію, громадяни просять перерахувати кошти на картковий банківський рахунок. На сьогодні чинне законодавство не передбачає існування будь-яких пільгових рахунків, у тому числі благодійних. Як правило, банки при перерахуванні гривневих коштів на карткові рахунки знімають від 0,3 до 1 відсотка комісійних. При знятті коштів користувач такого карткового рахунку знімає повну суму готівкою без будь-яких відрахувань, за умови користування банкоматами партнерів банку, в якому відкрито такий картковий рахунок. Проте, якщо на картковому рахунку зібрано достатньо велику суму коштів, можуть виникнути проблеми, особливо за кордоном, при знятті цих коштів або перерахуванні їх у безготівковій формі. Для кожного карткового рахунку банки встановлюють ліміт зняття готівкових коштів, і в разі зняття великої суми служба безпеки банку може заблокувати даний рахунок. Тому про свої наміри зняття певної суми необхідно наперед повідомити посадових осіб банку та узгодити дії у разі виникнення проблем.
Механізм перерахування благодійної допомоги на лікування за кордоном передбачає укладення відповідного договору з подальшим валютним контролем, тому є достатньо складним і тривалим процесом. Необхідно звернути увагу, що законодавством не врегульоване питання витрат, понесених особою, яка супроводжує хворого, особливо за кордоном. Всі кошти матеріальної допомоги, які така особа понесла на проживання, харчування та інші цілі повинні бути оподатковані, адже вони безпосередньо не спрямовані на лікування хворого. Податковим законодавством не передбачено у даному випадку наявність документально підтверджених витрат. Більш того, будь-який громадянин України може відкрити за кордоном банківський рахунок, але для перерахування або зняття коштів, необхідно отримати ліцензію Національного банку України. В разі представлення документально підтверджених витрат без офіційного банківського переказу за кордон, податковий орган має право застосувати штрафні санкції у розмірі 100 відсотків від потраченої суми в іноземній валюті. Тому, як правило, кошти з такого рахунку громадяни знімають готівкою, конвертують в іноземну валюту та оплачують готівкою послуги і медикаменти, як в Україні так і за її межами. При цьому декларація про майновий стан і доходи вказаними особами не подається. Для отримання інформації про рух коштів Державна фіскальна служба має звернутися до суду з достатніми доказами, вказавши для чого потрібна їм така інформації. Проте необхідно мати на увазі, що банки проводять моніторинг руху коштів по таких рахунках. Тому варто дотримуватися вимог законодавства при використанні будь-якої допомоги при лікуванні та реабілітації громадян.
Податковий консультант Р.В.Крохта
Старший юрист Європейської правничої компанії І.А.Гомзяк