Підтримали в першому читанні проект закону №8044 про зміни до бюджетного кондексу 245 народних депутатів, проект №8043 про зміни до деяких законодавчих актів — 231 депутат.
Виконувачка обов’язків міністра фінансів Оксана Маркарова зазначила, що середньострокове планування — це запорука прогнозованості, яку вимагають як інвестори, так і громадяни.
«І громадяни, і бізнес, і міжнародні партнери, і кредитори та інвестори — усі хочуть від нас прогнозованості. Новий підхід дозволить нам показати, як ми плануємо управляти державним боргом, як зменшувати фіскальні ризики, за рахунок чого фінансувати трансформації в освіті і охороні здоров’я, як підтримувати розвиток економіки, щоб абстрактні 3% зростання ВВП стали конкретним збільшенням зарплат», — зазначила Маркарова.
Щоб посилити підзвітність та підвищити відповідальність головних розпорядників коштів за результати діяльності, під час розгляду Бюджетної декларації у Верховній Раді міністри та керівники інших органів влади представлятимуть стратегічні цілі своїх органів та звітуватимуть про досягнення.
Експерт з публічних фінансів Віктор Мазярчук зауважує, що трирічне бюджетне планування застосовується з 2010 року, коли ухвалили новий Бюджетний кодекс. Однак головною проблемою є те, що і центральні органи виконавчої влади, і місцева влада підходять до цього питання формально. Наприклад Міністерство фінансів у своїх бюджетних запитах на 2018 рік вказувало три різні показники.
Зазначимо, що середньострокове бюджетне планування не передбачає встановлення точних цифр, а лише передбачає ухвалення приблизних прогнозних показників державних доходів і видатків. Точні бюджетні показники як і раніше будуть встановлювати законом про державний бюджет на поточний рік.