Що варто знати про Національний фонд для розвитку громадянського суспільства

Можливо, Вам доводилось раніше щось чути чи бачити в соціальних мережах про ініціативу створення Національного фонду для розвитку громадянського суспільства, а хто чув/бачив і знає більше, може поділитися з Громадським Простором своїми думками та коментарями щодо викликів чи перспектив.

Наразі готується законопроект про Національний фонд – отже, ділимося інформацією з презентації та подаємо документи для ознайомлення представникам громадського сектору.

Національний фонд – як новий механізм підтримки інституційної спроможності

У Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016-2020 роки згадується про слабку життєздатність громадянського суспільства та його організацій (ОГС), що заважає ефективному розвитку. У Стратегії говориться про малоефективну взаємодію ОГС з органами влади та слабке використання потенціалу організацій громадянського суспільства органами виконавчої влади для надання нагальних соціальних та суспільно значущих послуг. Доступ більшості ОГС до державної фінансової підтримки відсутній через обмежене застосування прозорих конкурсних процедур, низький рівень взаємної довіри, короткі строки використання підтримки та необґрунтовані обмеження на види видатків.

І власне створення Національного фонду розвитку громадянського суспільства передбачено Стратегією як механізм цільової підтримки фінансування інституційного та організаційного розвитку ОГС та інфраструктурних проектів на конкурсних засадах.

Визначається, що Національний фонд буде інструментом для виконання  зобов’язань держави щодо створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства в Україні.

презе

Метою створення Національного фонду є сприяння розвитку громадянського суспільства України шляхом впровадження фінансових механізмів цільової підтримки розвитку громадянського суспільства, інструментів посилення інституційної спроможності організацій громадянського суспільства, а також ефективного партнерства громадянського суспільства з державними органами.

Завдання:  підтримка інституційного розвитку організацій громадянського суспільства,  підтримка програм, проектів і заходів, пріоритетних для сприяння розвитку громадянського суспільства України, направлених на реалізацію Національної стратегії підтримки розвитку громадянського суспільства; надання технічної підтримки (семінари, навчання, консультації, безоплатна правова допомога).

през

Опрацювання

За підтримки Координатора проектів ОБСЄ в Україні група експертів розробила рекомендації зі створення Національного фонду розвитку громадянського суспільства на основі міжнародних практик, які було представлено до обговорення на 7 регіональних круглих столах за участі представників ОГС, органів місцевої влади та місцевого самоврядування.

Розроблені рекомендації після проведених круглих столів оформлено в проект закону (робочі редакції подаються нижче), усі охочі можуть ознайомитися з останньою редакцією, рекомендаціями, таблицею змін. На сьогодні це ще робочий документ, експерти приймають пропозиції. Підставою для роботи в цьому напрямку був Указ Президента Про сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Надавати свої коментарі, зауваження та рекомендації – на адресу fond@ccc.kiev.ua.

Статус та органи управління

Національний фонд розвитку громадянського суспільства є юридичною особою публічного права, є самоврядною неприбутковою установою за участю держави, діє відповідно до Статуту, затвердженого КМУ, Національний фонд має право, у порядку, визначеному Статутом Національного фонду, утворювати і припиняти відокремлені підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Органами управління Національного фонду є Наглядова Рада, Правління та Виконавчий директор. Наглядова Рада і Правління формуються Конференцією Національного фонду відповідно до Закону.

Конференція Національного фонду складатиметься із 18 осіб, що представляють усі гілки влади та ОГС: 7 осіб, визначених Кабінетом Міністрів України, 9 представників ОГС (відібрані рейтинговим інтернет-голосуванням), однієї особи, визначеної Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, однієї особи, визначеної Президентом України.

Конференція Національного фонду скликається не рідше одного разу на чотири роки.

пре1

Засади фінансування

Національний фонд матиме змішані джерела фінансування, як з державного бюджету України, так і з інших законних джерел: кошти державного бюджету України, кошти відсоткової субсидії відповідно до податкового законодавства,  кошти та інші внески, залучені на безоплатній та безповоротній основі відповідно до міжнародних договорів України,  добровільні внески юридичних та фізичних осіб, в тому числі нерезидентів,  інші джерела, не заборонені законодавством України.

джерел

Вивчивши досвід європейських країн, було дано визначення бази з державного бюджету: у громадському секторі працюють в тому числі наймані працівники, відповідно із зарплат яких сплачується податок на доходи фізичних осіб (ПДФО). Відповідно до статистичних даних, загальна кількість сплачених податків – ПДФО саме – складає 0,5 від загального ПДФО, що надійшло до Фонду дербюджету. Фінансування з державного бюджету буде прив’язано пропорційно до сум, які надійшли до державного бюджету від зарплат, зайнятих у громадському секторі.

Вводиться поняття “відсоткова субсидія” в Податковий кодекс, перенаправляються кошти ПДФО – за заявою платника податку – до Національного фонду розвитку громадянського суспільства. 

Основні критерії надання Національним фондом фінансової підтримки визначаються Стратегією Національного фонду. Умови конкурсів можуть встановлювати додаткові кваліфікаційні вимоги до реципієнтів або цільові показники, які відповідають принципам діяльності і Стратегії Національного фонду.

Як закордоном?

Експерти вивчали і аналізували міжнародний досвід таких інституцій. Досвід Угорщини та Хорватії показав, що Національний фонд є важливою частиною законодавчої та регуляторної системи підтримки громадянського суспільства та інструментом ефективної співпраці між державою та громадянським суспільством. Крім того такі фонди працюють в Чехії, Азербайджані, Албанії.

Успішне функціонування національного фонду залежить від декількох факторів, а саме: відповідність потребам організацій громадянського суспільства та їхньої залученості до розробки критеріїв діяльності фонду; чітко визначена стратегія та пріоритети діяльності фонду на національному та регіональному рівнях, форми та розмір підтримки; передбачуваність та дотримання фінансових зобов’язань уряду у фінансуванні фонду; збалансоване управління фондом, яке підтримується належним менеджментом та громадським контролем; незаангажованими та аполітичними рішеннями; чітко визначеними очікуваними результатами діяльності фонду та його рівнем впливу на розвиток ОГС.

Діяльність фонду повинна базуватись на внутрішніх правилах і процедурах, в тому числі і політиці уникнення конфлікту інтересів та зловживань та принципів прозорості. Разом з тим, механізми публічної звітності та оцінки є важливими для визначення результатів діяльності фонду та визначення сфер для покращення роботи фонду.

 

звітні

Звітність Національного фонду складається з програмної та фінансової звітності, яка є щорічною. Обов’язково звіти публікуватимуться на офіційному веб-сайті Національного фонду. Річні звіти про діяльність Національного фонду заслуховуватимуться Верховною Радою України.

Виклики

Головним викликом, зауважують експерти, є саме створення такого Фонду, адже в принципі змінюється свідомість, в першу чергу, представників виконавчої влади, Мінфіну і т.д. (аби профінансувати щось, потрібно довести необхідність витрат). Головний принцип наразі – професійно надати підстави для створення такого Фонду.

Документи

Також Ви можете більше ознайомитися на сайті ТЦК з джерелами, які опрацьовували експерти при підготовці своїх рекомендацій.

Презентувала законопроект Тетяна Потопальська, Палата податкових консультантів, експертка ОБСЄ, під час Національної конференції “Партнерство та співпраця між державними органами влади та організаціями громадянського суспільства в Україні: успіхи та виклики”, організованої офісом Координатора проектів ОБСЄ в Україні у партнерстві із Адміністрацією Президента України та Міністерством молоді та спорту України і у співпраці із ОБСЄ/БДІПЛ та Офісом Ради Європи в Україні (18-19 грудня, Київ).