Були затримані лише організатори злочинної схеми. А виконавці? Не зникнуть?
Цю фотографію я зробив 20 березня цього року в приміщенні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Слідчий малював на дошці, «хто кому Рабинович» у справі рюкзаків Авакова. А ми, делеговані від РГК НАБУ, аби поставити запитання по резонансних справах САП, уважно слухали. Нам тоді розповіли дещо цікаве.
Слідство отримало доступ до рахунків компанії «Дніпровенд» та ФОП Плігачов, які мали виготовити рюкзаки для Нацгврдії. Слідство встановило, що фактично ці компанії виявились «конвертами». Отримані 17 млн грн вони передали у вигляді готівки одному суб’єкту господарювання. А потім – компанії, яка дійсно мала шити ті кляті рюкзаки. Скільки з 17 державних мільйонів гривень дійшло, власне, до виробника – історія, як то кажуть, «умалчіваєт».
Цю схему частково підтверджували й бійці Нацгвардії, з якими я спілкувався на початку розслідування два роки тому. Вони, звичайно, не могли й здогадатися, який тернистий шлях пройшли ті рюкзаки, що на другий день порозлазились. Через військових вдалося довідатись, що шили їх ніби на Барабашовому. Але аж ніяк не в Дніпропетровській чи Миколаївській областях, де знаходяться переможці конкурсу. Барабашово, чи як кажуть в народі «барабан», це якщо хтось не в курсі – величезний ринок в Харкові, де шиють все, що завгодно.
Саме тоді в САП я вперше почув ім’я Володимира Літвіна. Саме він, на думку слідства, був тим, хто придумав схему. Аваков молодший не просто його товариш, а ніби навіть однокласник. І ще. Усюди пролунало, що Літвін є директором IT-компанії. І це дійсно так. Але в даному випадку важливіша інша деталь. У Літвіна є власне виробництво з пошиття жіночого одягу, який продається під брендом SL-IRA. Наступні три фото зі сторінки Літвіна у фб – виробничі потужності, магазин одягу та склад. Там до речі серед постів є і привітання з днем народження Авакова молодшого. То може й дійсно саме Літвін запропонував «тему». Людина «в матеріалі». І ніби ж правильна тема – хлопців рюкзаками забезпечити. Єдина проблема – ціна, якість і шлях до перемоги в конкурсі…
І ще «одне але». Коментуючи цю справу, прокурор розписував її як не перспективну. Мовляв, члени конкурсної комісії МВС не дають показів, які б вказували на те, що рішення про переможця конкурсної процедури робилося під тиском Чеботаря чи Авакова. Немає відомостей і про те, що якісь вказівки давав голова тендерного комітету. На той момент Холодницький не бачив перспективи цієї справи в суді. Та навіть зазначив емоційно, мовляв, ви розумієте – прокурор бере на себе персональну відповідальність на відміну від НАБУ. А, отже, якщо справа розвалиться і підозрювані дійдуть до Європейського суду, то відповідати врешті буде прокурор, а не слідчій.
Після тієї зустрічі я дійшов висновку, що справи не буде. І ось раптом вчора підозри і затримання. Питання: що змінилося за ці дев’ять місяців? Сподіваюся, слідство здобуло нові докази, які доводять провину підозрюваних. Були затримані лише організатори злочинної схеми. А виконавці? Не зникнуть? Чи, можливо, вони співпрацюють зі слідством? Чого б не хотілося. Щоб справа була використана на тлі загострення між владними політичними групами. Бо якщо весь цей час матеріали провадження припадали пилом на поличці та раптом підозру вирішили підписати, то це викликає питання. І створює підґрунтя для розвалу справи в суді. Нічого не стверджую. Просто ділюся думками та фактами, які мені відомі. Цікаво, що скаже Назар Холодницький.
Джерело: блог Романа Бочкали