Сканери Гройсмана. В уряді скандал навколо тендеру на сотні мільйонів

Прем’єр-міністр пішов в атаку на Антимонопольний комітет

Кінець цього робочого тижня увінчався черговим скандалом, до якого доклав руку прем’єр. Учора «Главком» розповідав про те, як Володимир Борисович захотів покерувати «Нафтогазом», і яким рейвахом все закінчилось. Сьогодні ж «наймолодший в історії України» глава уряду знову спровокував інформаційний вибух.

Презентуючи у Верховній Раді бюджет на наступний рік, прем’єр-міністр Володимир Гройсман несподівано призначив «винного у всіх проблемах». Цього разу перепало голові Антимонопольного комітету Юрію Терентьєву. Зокрема, голова уряду повідомив, що проблему контрабанди на митниці замалим не вирішили, якби на дорозі не стало керівництво Антимонопольного.

Комітет днями скасував тендер Державної фіскальної служби на закупівлю сканерів для митниці. Саме це обладнання, за словами Гройсмана, дало б змогу додатково мобілізувати до бюджету 25 млрд грн. Таке рішення прем’єр назвав злочином проти держави. «Якщо я побачу зговір, про який говорить вся країна, – що Антимонопольний комітет став другою Тендерною палатою, я буду ставити питання про звільнення керівника АМКУ з усіма його прихлєбатєлями», – традиційно не добирав слів Гройсман.

Що за тендер?
На початку літа Державна фіскальна служба через систему ProZorro розпочала процедуру закупівлі скануючих систем стаціонарного типу для огляду вантажних автотранспортних засобів та контейнерів.

Для проведення закупівель сканерів ДФС було оголошено два тендери. За одним здійснювалося придбання двох скануючих систем очікуваною вартістю понад 169 млн грн (на участь у торгах було подано шість тендерних пропозицій), за другим – чотири таких системи вартістю майже 339 млн грн (подано вісім пропозицій).

Участь у торгах у другому тендері узяли:
ТОВ «Медінжиніринг»
ВВ ТОВ «Ватек»
ТОВ «Фолгат»
Arempa International Ltd FZC
ТОВ «МКТ-Комюнікейшн»
ТОВ «Смарт Діфенс»
Nuctech Company LTD
Corp Leidos.

Щодо першого тендеру – всі пропозиції були відхилені у зв’язку з невідповідністю наданих учасниками пропозицій вимогам тендерної документації. Щодо другого – з восьми учасників допустили двох: ВВ ТОВ «Ватек» та ТОВ «МКТ-Комюнікейшн». Проте в подальшому торги були скасовані АМКУ.

До аукціону було допущено:
Впроваджувально-виробниче товариство з обмеженою відповідальністю «Ватек» було створено в 1991 році на технічній базі київського представництва акціонерного товариства «Відеотон» (Угорщина). Спеціалізація: впровадження та сервісне технічне обслуговування складного електронно-механічного обладнання і систем в галузі авіаційної безпеки, митного огляду вантажів та багажу, систем контролю і управління доступом, відеоконтролю, пожежної та охоронної сигналізації, а також системи зчитування і розпізнавання державних номерних знаків транспортних засобів «Оберіг». У номенклатуру «Ватек» зокрема входять і детектори вибухових і наркотичних речовин.
Компанія «МКТ-Комюнікейшн» вийшла на український ринок засобів радіозв’язку і доглядового обладнання в 1995 році. Представляє в Україні найбільші закордонні компанії – Sepura Systems (Австрія), AG Sepura (Англія), корпорації Frequentis (Австрія), СЕIА (Італія), Smiths-Heimann (Німеччина), Scanna (Англія) та інші. Працює і розвивається за двома основними напрямками: засоби для радіозв’язку та доглядове устаткування.

Як працюють скануючі системи на митниці у Південній Африці
За даними «Главкома, загалом план «сканерезації» митниці потягнув майже 700 млн грн. Оскільки крім придбання систем передбачав ще й будівництво для них спецільних споруд.

Процедура скасованої закупівлі передбачала попередню оцінку відповідності тендерних пропозицій учасників торгів.

Хто бореться за мільйони?
Як розповів «Главкому» голова АМКУ Юрій Терентьєв, у серпні один із учасників торгів, а саме Arempa International Ltd FZC (Об’єднані Арабські Емірати), звернувся зі скаргою до Антимонопольного комітету. Претензії компанії полягали, зокрема, в тому, що її тендерну пропозицію і подальшу участь в аукціоні було неправомірно відхилено, в той час як компанія «МКТ-Комюнікейшн» отримала неправомірний доступ.

У ДФС, відверто кажучи, були приголомшені навіть самим фактом розгляду цього питання колегією. Таку несподіванку там сприйняли як виклик. «Є три відомі в світі виробники сканерів: Nuctech Company LTD (Китай), SmithsHeimannGmbH (Німеччина) та Rapiscan (Велика Британія). З усіма ними ми мали зустріч. А компанія, що направила скаргу в Антимонопольний якраз не має стосунку до скануючих систем», – повідомило «Главкому» джерело в фіскальній службі.

Із перелічених компаній участь у торгах прямо брала лише Nuctech Company LTD, та й вона до аукціону не потрапила. Проте «МКТ-Комюнікейшн» представляє в Україні серед іншого і SmithsHeimannGmbH (Німеччина), а «Ватек» – Rapiscan (Великобританія).

Розгляд скарги колегією Антимонопльного на чолі із Андрієм Вовком відбувся 14 вересня.

Під час засідання колегія встановила, що компанія Arempa International Ltd FZC – скаржник – справді порушила певні умови документації. Тобто тендерний комітет ДФС був правий, не допустивши її до аукціону. Проте так само колегія визначила, що компанія «МКТ-Комюнікейшн» теж не мала б бути допущеною до подальшого етапу процедуру закупівлі, оскільки також порушила певні умови документації.

«А далі через те, що тендерний комітет допустив до подальшого етапу лише двох учасників, і оскільки один із них не відповідав вимогам, за законом «Про публічні закупівлі», колегія була зобов’язана скасувати процедуру закупівлі, що і було зроблено», – розповів у розмові з «Главкомом» голова АМКУ Юрій Терентьєв.

До того ж, як додав керівник Комітету, згадане рішення можна було оскаржувати в судовому порядку. «В рік АМКУ приймається більше трьох тисяч рішень. В судовому порядку скасовується менше, ніж 1,5%. А це означає, що якщо у ДФС, у замовника чи учасника процедури є претензії до обґрунтованості рішення, його можна оскаржити», – сказав він.

Напруга між ДФС та АМКУ
Разом з тим, це рішення додало особливої напруги у стосунки між ДФС та АМКУ.

Виконувач обов’язків голови ДФС Мирослав Продан є стовідсотково людиною прем’єра. За інформацією «Главкома», керівник фіскалів особисто висловив усі претензії Терентьєву. Певно, що дещо з тієї розмови знайшло відображення і на його сторінці в Фейсбуці. «Кому вигідно заблокувати обладнання митниць сучасними сканерами? Лише людям, які заробляють на контрабанді та роблять усе, щоби і далі контролювати мільярдні тіньові потоки», – написав керівник Державної фіскальної служби. Але головний удар по главі АМКУ наніс Гройсман, публічно сьогодні звинувативши його «і прихлєбатєлєй» в корупції, яка була хіба що у легендарній Тендерні палаті.

І в ДФС, і в оточенні Гройсмана прямо натякають, що дії Антимонопольного – лобіювання інтересів певних компаній. Сам прем’єр, по суті, відверто про це сказав сьогодні з трибуни ВР.

«Терентьєв зайняв дуже зручну позицію. Він каже, що колегія АМКУ є незалежною, і коли вона ухвалювала рішення він взагалі був за кордоном. Хоча ми розуміємо, як воно, насправді», – загадково зазначило в розмові з «Главкомом» джерело видання у ДФС.

Глава відомства Мирослав Продан додає: «У світі існує три основних виробника техніки, яку намагається закупити ДФС, – компанії з Китаю, Великобританії, Франції та США. Всі пропозиції компаній були опрацьовані, всі три були залучені до участі у тендері. Але скаргу, яку використали для скасування торгів, подав не виробник, а невідома фірма з офшорної зони».

Але Терентьєв, навпаки, вважає, що відповідальність за зрив тендеру лежить якраз на фіскалах, зокрема, на тендерному комітеті ДФС. «Якби до аукціону було допущено троє учасників, то при знятті одного б з них, такої ситуації б не склалося», – зазначив він. Чиновник додає, що ситуація, коли до «фіналу» доходять лише двоє, виникає не вперше. Приклад – «скандал із лампочками» у грудні 2015 року.

У грудні 2015 року тендери ДП «українські екологічні інвестиції» на заміну розжарювальних лампочок на енергозбереженні на суму більше 480 млн грн виграла маловідома компанія «Агротехбуд». Цей факт став доволі неочікуваним, оскільки загалом на тендер було подано 106 пропозицій. Проте єдиним конкурентом «Агротехбуду», допущеним до торгів, було ТОВ «Прімакс».
У той самий час керівник повідомив, що Антимонопольний комітет працює над оптимізацією процедури оскарження. «Ми з Нефьодовим (перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, відповідальний за функціонування системи ProZorro. – «Главком») на початку вересня обговорювали зміни в процедурі, – розповів Терентьєв. – І однією з ідей якраз було дати можливість учасникам аукціонів виправляти помилки протягом 24 або 48 годин. Щоб наявність якихось формальних порушень в пакетах документів не ставило АМКУ в положення, коли ми не можемо прийняти інше рішення».

Голова АМКУ також зазначив, що відомство не тримається за функцію оскарження закупівель, яка лише додає напруженості в роботі. «Наша основна функція – розслідування конкурентних порушень. І для цього нам потрібні конструктивні стосунки з ДФС та правоохоронними органами. Ця функція (оскаржень. – «Главком») створює на нас, як на відомство, політичний тиск», – прокоментував він ситуацію «Главкому».

Він також додав, що АМКУ готовий до співпраці з правоохоронними органами, якщо є потреба проводити розслідування щодо скандального тендеру щодо сканерів.

Чого хоче Гройсман?
Обвинувачення Гройсмана, оприлюднені на свою адресу з трибуни, Терентьєв назвав дивними, нагадавши (як вже закцентували в ДФС), що голова АМКУ не входить до складу колегії, не має на неї впливу, а її уповноважені є незалежними людьми, які призначаються за подання прем’єр-міністра президентом.

От лише в час призначення даної колегії прем’єром Гройсман ще не був. Цю посаду займав Арсеній Яценюк, який нині спостерігає за процесами у владі трохи збоку.

Кандидатуру Терентьєва як голови АМКУ і називали «компромісом» у боротьбі за цей орган між БПП та «Народним фронтом». Сам герой скандалу позиціонує себе людиною, незалежною від тієї чи іншої політструктури. Та в інтерв’ю «Главкому» раніше визнавав, що перед призначенням проходив співбесіду з Яценюком.

Джерело в «Народному фронті», інформоване про цей «конфлікт», у розмові з «Главкомом» теж звертає увагу на той нюанс, що нинішній керівний склад АМКУ формувався без участі інтересів Гройсмана. І йому це дуже неприємно. «У комітеті немає нікого від нього, і він сильно через це переймається і хоче це компенсувати. Його мета тут – отримати контроль, і вона реалізується різними способами», – зазначив співрозмовник «Главкома».

Катерина Пешко, «Главком»
http://glavcom.ua/publications/skaneri-groysmana-v-uryadi-skandal-navkolo-tenderu-na-sotni-milyoniv-439002.html