Нацбанк ще на початку липня полегшив українцям виведення валюти за кордон, але до теперішнього моменту лише вісім банків почали надавати клієнтам послугу отримання електронної валютної ліцензії НБУ. Першими щасливцями стали 24 українці, які на $646 тис. купили за кордоном нерухомість, цінні папери і поповнили рахунки. Інші зацікавлені клієнти поки не змогли довести банкам легальність своїх доходів і цілей інвестування валюти.
Розпочали виведення
Клієнти банків вже вивели за кордон $646 тис. за 24 отриманими електронними ліцензіями (в середньому виходить по $27 тис. на одну людину за річного ліміту в $50 тис.). Ще за вісьмома е-ліцензіями гроші не виводилися. Загальна кількість виданих Нацбанком е-ліцензій до 11 серпня досягла 32. «Під час розробки і запуску продукту ми оформляли тестові ліцензії, щоб перевірити роботу системи. Гроші за ними не виводилися. Це була технічна операція», – пояснили FinClub в одному з банків. За інформацією НБУ, е-ліцензії оформлювали вісім банків.
Банки не хочуть говорити, скільки клієнтів скористалися новою послугою. У ПриватБанку стверджують, що вони – лідери з видачі е-ліцензій. Правекс-банк видав «кілька» ліцензій, ще кілька – «в роботі», а ПУМБ і ОТП Банк це питання залишили без відповіді. За даними FinClub, видавав е-ліцензії також Альфа-банк. Але в банку на запит FinClub нічого не відповіли.
При цьому ліцензії видають не всім бажаючим. У ПриватБанку підрахували, що ліцензію отримує лише десята частина зацікавлених клієнтів, у Правекс – трохи менше половини.
Низка великих установ – Ощадбанк, Райффайзен Банк Аваль, Креді Агріколь Банк, УкрСиббанк, Банк Кредит Дніпро – сказали, що ліцензії ще не видавали, хоча банки з 3 липня мають право подавати до НБУ запити на отримання клієнтами е-ліцензій. Таку повільність в запуску продукту в банках пояснюють «відпрацюванням з клієнтами технологічних і тарифних рішень» або тим, що продукт «знаходиться на стадії розробки і затвердження менеджментом».
Оскільки попит на е-ліцензії поки не став масовим, обслуговуванням цих клієнтів займаються нинішні менеджери банків. «На сьогодні потік клієнтів для отримання цієї послуги невеликий, тому немає необхідності створювати нові відділи для видачі електронних ліцензій. Оформленням е-ліцензій можуть займатися фахівці валютного контролю або фахівці з обслуговування клієнтів», – вважає головний скарбничий Альтбанку Наталія Жиленко.
Найчастіше оформленням е-ліцензій займаються менеджери private або premium banking. Саме клієнти цих підрозділів мають можливості та капітал, достатній для інвестування. При цьому ПриватБанк усе ж створює окреме управління, яке займатиметься е-ліцензіями, оскільки «хоче бути лідером з надання цієї послуги». Втім, клієнт ПриватБанку, який вже оформив індивідуальну валютну ліцензію, каже, що далеко не у всіх відділеннях банків фахівці можуть надати послугу.
Недешеве задоволення
У деяких банках стверджують, що послуга з оформлення е-ліцензії є безкоштовною. Однак платними для клієнта є супутні послуги: консультації, допомога в підготовці документів, відкриття валютного рахунку (за необхідності), SWIFT-переказ. У деяких банках підготовка оформлення та видача е-ліцензії включені до ціни преміального пакету послуг.
У Правекс-банку підрахували, що для клієнта «з вулиці» оформлення е-ліцензії коштуватиме 5 тис. грн плюс комісія за проведення SWIFT-платежу – 0,5%+1000 грн. «Для нашого клієнта, у якого є пакет La Famiglia, вартість менше – 2,5 тис. грн і 800 грн за SWIFT-платіж», – говорить голова правління Правекс-банку Тарас Кириченко. Він пояснив, що у процесі оформлення та видачі валютної ліцензії задіяні багато фахівців. «Клієнтам, у яких немає грошей на відправлення платежу, я б взагалі не рекомендував інвестувати за кордон. Скажімо, проведення SWIFT-платежу до прибалтійського банку обійдеться у $120», – пояснює банкір.
Оскільки послугу видачі е-ліцензії пропонує лише кожен десятий банк, то клієнти інших установ змушені звертатися до них, а не до свого банку. «За цією послугою звертаються як існуючі клієнти, так і клієнти “з вулиці”», – зазначили в ПУМБ. При цьому зараз 80% заявників звертаються до київських відділень, і лише 20% – в регіонах. «Операції із застосуванням е-ліцензій в більшості випадків проводять київські клієнти на різноманітні суми», – розповів FinClub начальник сектора контролю операцій з кредитів від нерезидентів і звітності валютного контролю управління валютного контролю ОТП Банку Олександр Вензик.
ПриватБанк фіксує звернення з усіх регіонів. «Остаточне рішення про можливість проведення операції ухвалюється в Головному банку, а попередню консультацію клієнт може отримати дистанційно виділеною лінією», – пояснили в установі.
Діапазон сум, які українці перераховують за кордон, широкий: від $1 тис. до максимально дозволених на рік $50 тис. «У нас були операції з купівлі нерухомості та корпоративних прав, а також зарахування грошей на рахунок», – перераховує Тарас Кириченко. За словами Олександра Вензика, найпоширеніші види операцій на поточний момент – купівля цінних паперів, внески до статутних фондів, купівля нерухомості, поповнення своїх рахунків за кордоном, рідше – страхування життя. За статистикою ПриватБанку приблизно половина заявок на отримання е-ліцензій надходить для здійснення інвестицій за кордон, значна частина – розміщення грошей на своєму рахунку за межами України, і зовсім мало переказів для купівлі нерухомості.
Труднощі переказу
В опитаних FinClub банках стверджують, що у більшості клієнтів не виникає проблем з проведенням операцій. «Перелік документів для отримання е-ліцензії простий і зрозумілий: заява на отримання ліцензії; копія паспорта та ідентифікаційного коду; документи, що підтверджують достатність доходів (копія податкової декларації або довідка про доходи); документ, який підтверджує мету інвестиції. Однак якщо валюта переводиться на власний рахунок в іноземному банку, такий документ не потрібен. Оформлення останніх двох документів може зайняти від кількох днів до кількох тижнів», – говорить Наталія Жиленко.
Ще кілька днів необхідно банку для перевірки усіх документів. «Сама процедура в середньому займає до трьох робочих днів, але з кожної виданою е-ліцензією цей термін скорочується», – кажуть в ПУМБ. На цьому етапі банк може вимагати від клієнта донести документи. «У зв’язку з тим, що банк в комплексі перевіряє операцію, сторони, документи і джерело грошей на відповідність законодавству, часто до наданих клієнтами документів виникають зауваження, і необхідно надати додаткові документи. Це створює клієнтам деякі складності і збільшує час на узгодження операції», – пояснює Олександр Вензик.
У ПриватБанку розповіли, що переважно складності виникають з документами, що підтверджують наявність у фізичної особи легальних доходів у сумі, достатній для здійснення переказу коштів, і документами, що підтверджують мету здійснення виведення грошей з України. Проблеми з цими документами не дозволять клієнтам зробити інвестицію.